Товт Михайло Михайлович

український політик

Михайло Михайлович Товт (нар. 5 жовтня 1954(19541005), село Косини, Берегівський район, Закарпатська область) — український інженер, юрист, політик; кандидат юридичних наук. Фахівець із прав національних меншин, представник угорської меншини в Україні.

Товт Михайло Михайлович
Народився 5 жовтня 1954(1954-10-05) (69 років)
Косонь
Країна  Україна
Діяльність політик
Alma mater Дніпровський національний університет залізничного транспорту
Посада народний депутат України[1]

Старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. Почесний голова Демократичної спілки угорців України.[2]

Біографія ред.

Народився Михайло Товт 5 жовтня 1954 року в селі Косини (нині — Косонь) Берегівського району Закарпатської області. Батько Михайло Михайлович (1918–1999) — службовець. Мати Ілона Михайлівна (1923–1969) — домогосподарка. За національністю Михайло Товт є угорцем.[3]

У 1972–1977 роках навчався у Дніпропетровському інституті інженерів залізничного транспорту на будівельному факультеті, інженер-будівельник шляхів сполучення.[3]

З серпня 1977 року по липень 1979 року служив в армії. З вересня 1979 року по грудень 1980 року — інженер-будівельник на комбінаті комунальних підприємств міста Берегове. З грудня 1980 року по листопад 1982 року — головний інженер водоканалу міста Мукачеве. З листопада 1982 року — завідувач міського комунального господарства міста Берегове, де працював до квітня 1987 року. Відтоді й до травня 1989 року — голова Берегівської міської ради. З травня 1989 року по квітень 1992 — головний інженер Закарпатського обласного комунального управління. З квітня 1992 року по серпень 1994 року — Представник Президента України в Берегівському районі.[3]

Народний депутат України II скликання (1994–1998), обраний за Берегівським одномандатним виборчим округом № 169, Закарпатська область. Голова підкомітету з питань національних меншин, етнічних груп і корінного населення Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.[3]

Президент Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні (з 1995). Голова Демократичної спілки угорців України (1996–2002).[3]

З травня 1998 — с.н.п. відділу міжнародного права та порівняльного законодавства в Інституті законодавства Верховної Ради України.[3] У 2002 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Міжнародно-правовий захист національних меншин».[4]

З квітня 2003 року по травень 2007 року — керівник торговельно-економічної місії Посольства України в Угорській Республіці.[3]

На виборах до Верховної Ради України 2007 року був 11-им номером у списку Соціалістичної партії України.[5][6]

Михайло Товт є головою Громадського комітету Свалявського меморіального парку, ініціатором створення якого виступило Товариство угорської інтелігенції Закарпаття.[7]

Михайло Товт є співавтором резонансного закону «Про засади державної мовної політики» прийнятого 3 липня 2012 року.[8]

Указом Президента України № 328/2012 від 17 травня 2012 Михайла Товта було включено до складу Конституційної Асамблеї.[9]

Сім'я ред.

Дружина Марія Габорівна (1956) — бухгалтер. Двоє синів: Михайло (1981) та Габор (1984).[3]

Відзнаки ред.

Примітки ред.

  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=2
  2. Товт Михайло Михайлович. Змішана Українсько-Угорська комісія з питань забезпечення прав національних меншин — складова міждержавних стосунків — Центр культур національних меншин Закарпаття, 21.07.2011.
  3. а б в г д е ж и к Товт Михайло Михайлович — Офіційна Україна сьогодні
  4. Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций. Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 22 грудня 2012.
  5. Михайло Товт: «Моє місце в списках СПУ — результат взаємовідносин, які базуються на довір'ї і повазі»
  6. Соціалістична партія України (списки) — Выборы 2007 г. — КИА
  7. Товариство угорської інтелігенції Закарпаття — Центр культур національних меншин Закарпаття, 26.06.2011.
  8. Тарас Марусик. Хто є ху, або знову про засади державної мовної політики // Українська правда, 27.06.2012.
  9. Указ Президента України № 328/2012 Про Конституційну Асамблею