Косонь

село в Закарпатській області, Україна

Косо́ньсело в Косоньській громаді Берегівського району Закарпатської області України, центр громади. Відстань до райцентру становить близько 20 км і проходить автошляхом Т 0707. Поблизу села розташований пункт контролю Косино на кордоні з Угорщиною. З угорського боку знаходиться пункт пропуску «Барабаш», медьє Саболч-Сатмар-Береґ, на автошляху місцевого значення у напрямку Ньїредьгаза.

село Косонь
Герб
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район Берегівський район
Громада Косоньська громада
Облікова картка Косонь 
Основні дані
Засноване 1333
Населення 2338
Площа 4,798 км²
Густота населення 487,29 осіб/км²
Поштовий індекс 90223
Телефонний код +380 3141
Географічні дані
Географічні координати 48°15′21″ пн. ш. 22°27′19″ сх. д. / 48.25583° пн. ш. 22.45528° сх. д. / 48.25583; 22.45528Координати: 48°15′21″ пн. ш. 22°27′19″ сх. д. / 48.25583° пн. ш. 22.45528° сх. д. / 48.25583; 22.45528
Середня висота
над рівнем моря
105 м
Відстань до
обласного центру
55.4 км
Відстань до
районного центру
20 км
Місцева влада
Адреса ради 90223, Косонь, вул. Бочкай, 5
Сільський голова Товт Олександр Жігмондович
Карта
Косонь. Карта розташування: Україна
Косонь
Косонь
Косонь. Карта розташування: Закарпатська область
Косонь
Косонь
Мапа
Мапа

CMNS: Косонь у Вікісховищі

Історія села ред.

Місцевість почала заселятись здавна - археологи знайшли на території села артефакти перших століть н.е., включно до VII-го ст.

В урочищі Марцеїв Ліс в кінці ХІХ столітті відкрито готське поховання, що супроводжувалося срібними фібулами, скляним кубком та прикрасами. Датується V століттям нашої ери. На територія Косино знайдено тетрадрахми Філіпа ІІ Македонського, римські монети імператора Проба, Філіпа Августа та інших імператорів.

Назва села (яка мала такі варіації, як Козунь, Косино, Косини, угорською мовою – Мезекосонь) , пов’язане з іменем святої Каталіни. За легендою, в околицях нинішнього села в 1086 р. угорський король Святий Ласло переміг у битві печенігів, і на місці перемоги на знак подяки побудував церкву. Навколо церкви, у підніжжі засадженої виноградом гори, невдовзі виросло багатолюдне село. Назва села зустрічається в різних варіаціях, так, у грамоті 1332 р. фігурує Кассан, в 1335 р. -  Козун, у грамоті 1398 р. затверджувались його межі.  В 1496 р. в грамоті згадується вже як містечко. На той час поселення змінило багатьох землевласників. Населення займалось вирощуванням винограду, зернових, випасом свиней в навколишніх дубових лісах, рибною ловлею в численних озерцях та болотах.  В 1566 р. містечко зазнало спустошливого набігу кримських татар. В 1595 р. відроджене поселення стає центром реформатської парафії, в 1600 р. при церкві відкривається перша школа.  

Місцеві мешканці брали активну участь у визвольній боротьбі 1703-1711 рр. В 1729 р. місто з повною назвою Мезекосонь зробили центром одного з округів комітату Берег, що дало поштовх до розвитку місцевих ремесел. Одночасно розвивається місцева торгівля, шинкарство, лихварство. Багато землевласників продають свої землі, і таким чином, вони концентруються у власності кількох заможних родин. Наприкінці ХІХ ст. Косонь отримує нотаріальне управління,  у парламентських виборах 1889 року містечко було центром виборчого округу. В часи свого розквіту Мезекосонь був центром округу, до якого належали 26 населених пунктів, у місті був заснований суд, трибунал, в'язниця, 37 магазинів, 4 банки, 2 друкарні, працювали ресторани та корчми.

У XVIII—XIX ст. мало власну печатку з гербом: на червоному щиті зелений кущ винограду з двома лозами й чотирма ґронами (1904 року цей герб був офіційно підтверджений Міністерством внутрішніх справ Королівства Угорщини).

В період перебування Закарпаття в складі Чехословаччини (1919-1938 рр.) місто не отримало такого поштовху до розвитку, як інші населені пункти, а в радянський час поступово зрівнялось в статусі із пересічними селами.

Тим не менш «міський» характер видно в Косоні  й понині. Про це свідчить забудівля центральної частини села, схожа архітектурним стилем на міста типу Берегова. Центральні вулиці тут вимощені бруківкою.

Архітектура ред.

Найстарішою будівлею села є реформатська церква. Збудований в середні віки (ХІІІ-XIV ст.) на пагорбі монастир на честь св. Ласло зробили реформатським в 1552 р., коли в цю конфесію перейшло все село. Церква була перебудована в період між 1642 та 1654 рр., набувши ознак ренесансного стилю, наступні ремонти відбувалися в 1766, 1822 та 1828 рр. Стіни церкви висічені з каменю, в основі храму розташований склеп, у якому поховано низку заможних людей та колишніх пасторів.  Реформатська церква села Косонь занесена до переліку Пам'яток архітектури місцевого значення.

 
Реформатська церква в с. Косонь

Католицька громада відновилась в селі в 1750 р., в 1754 р. була побудована невеличка церква. В 1832 р. звели нову, більшу церкву з каменю. В 1880 р. храм збагатився вежею. Перша ж церква була знесена паводком в 1956 р.

Дуже цікавою будівлею є палац Етвешів, який лежить під пагорбом з католицьким храмом. Це найстаріша світська будівля села та один з найстаріших взірців цього архітектурного виду не лише в Берегівському районі, але й в Закарпатті. Одноповерхову садибу збудувала в 1703 р. родина Рац. На тильній стіні будівлі зберігся родинний герб Раців з цифрами «1768». Після смерті землевласників спадкоємцями стала сім’я Етвеш. На початку XX ст. від Етвешів палац орендував Меньгерт  Клейн. В кінці 1920 рр. до особняка з двох кінців добудували крила в асиметричному порядку, надавши будівлі незвичної форми. В радянський час у садибі діяв  дитячий садочок, пізніше амбулаторія. В 1960 рр. стан будівлі сильно погіршився і її було закрито. Будівлі загрожувала руйнація, та на щастя, у наш час її передали в майно громаді реформатської церкви, після чого палац відремонтували, і зараз він знаходиться в хорошому стані.

 
Садиба Етвеші, с. Косонь

В селі збереглося багато гарних будинків, що належали заможним єврейським родинам наприкінці ХІХ-поч. ХХ ст.

Термальні води в Косино ред.

 
Термальні купальні Косино

Головною особливістю села є наявність біля його околиць декількох свердловин мінеральних термальних вод. На базі цих ресурсів функціонує оздоровчо-туристичний комплекс "Косино".

Власне зона відпочинку з гарячими джерелами знаходиться в дубовому гаю за 1,5 км від закарпатського села Косонь (Косино) поряд з угорським кордоном. Термальну воду видобувають із свердловин глибиною 1200 метрів. Мінералізація води становить 24%. Температурний режим води на виході становить 42 градуси. Ця вода, за рахунок всмоктування в шкіру мікроелементів, які знаходяться в ній, лікує опорно-руховий апарат, ревматизм, хвороби нирок, артрит, радикуліт і навіть ожиріння. А ще - заспокоює нерви, підвищує імунітет і зміцнює організм.

Відомі люди ред.

Туристичні місця ред.

- археологи знайшли на території села артефакти перших століть н.е., включно до VII-го ст.

- В урочищі Марцеїв Ліс в кінці ХІХ столітті відкрито готське поховання, що супроводжувалося срібними фібулами, скляним кубком та прикрасами. Датується V століттям нашої ери.

- На територія Косино знайдено тетрадрахми Філіпа ІІ Македонського, римські монети імператора Проба, Філіпа Августа та інших імператорів.

- За легендою, в околицях нинішнього села в 1086 р. угорський король Святий Ласло переміг у битві печенігів, і на місці перемоги на знак подяки побудував церкву.

- Головною особливістю села є наявність біля його околиць декількох свердловин мінеральних термальних вод.

- Збудований в середні віки (ХІІІ-XIV ст.) на пагорбі монастир на честь св. Ласло зробили реформатським в 1552 р.

- палац Етвешів, який лежить під пагорбом з католицьким храмом. Це найстаріша світська будівля села та один з найстаріших взірців цього архітектурного виду не лише в Берегівському районі, але й в Закарпатті. Одноповерхову садибу збудувала в 1703 р. родина Рац. На тильній стіні будівлі зберігся родинний герб Раців з цифрами «1768".

Посилання ред.