Товариство письменників і журналістів імені Івана Франка
Товариство письменників і журналістів ім. Івана Франка (ТОПІЖ) — професійна організація, що діяла у Львові у 1925-1939. Об'єднувало близько 60 членів і кандидатів.
Товариство очолювали: Андрій Чайковський, Василь Стефаник, Василь Щурат, Богдан Лепкий, Роман Купчинський (з 1934).
Відновлене 2020-го року Євгеном Бараном. Діє в Івано-Франківську.
Має філіали у Кропивницькому, Одесі, Чернігові.
Видаються альманахи:
"Хмелліт" (2011),
"Серафинці" (з 2016),
"Сівач" (з 2022),
"Євшан" (з 2023).
Засновані літературні премії:
- ім. Антона Могильницького (з 2016);
- ім. Івана Козаченка (з 2016);
- ім. Павла Добрянського "Чоколядовий капелюх" (2020);
- ім. Левка Бачинського (з 2023);
ім. Леоніда Народового (з 2023).
За сприяння Програми книгодрукування (обласної і міської) видаються книжкові серії:
- "Бібліотека Галицька" (вийшли вибрані твори Антона Могильницького, Ольги Дучимінської, Тараса Франка, Михайла Мочульського, Миколи Євшана, Дмитра Макогона та ін.);
- "Бібліотека галицького гумору "Богородчанський Ціп"" (вийшло 6 випусків).
Літературна премія
ред.Від 1933 року влаштовувало конкурси і призначало нагороди за найкращі літературні твори року.
1932/1933
ред.За найкращі книжки, що вийшли в 1932-33 році призначило журі, вибране зпоміж членів Укр. Т-ва Укр. Письменників і Журналіствів ім.. І. Франка – книжку С. Гординського: «Барви і лінії» (поезії), Галини Журби: «Зорі світ заповідають» (повість), Богдана Кравціва: «Сонети і строфи» (поезії), С. Левинського: «Схід і Захід», Ж. Процишина: «Молоде покоління» (новелі)[1].
1934
ред.- Улас Самчук за першу частину трилогії «Волинь» «Куди тече та річка?»
- Юрій Косач за повість «Сонце сходить у Чигирині» та збірку поезій «Черлень»
- Богдан-Ігор Антонич за збріку «Три перстені»[2]
1935
ред.- (перша премія не присуджувалася)
- Ірина Вільде за збірку новел "Химерне серце" і повість "Метелики на шпильках"[3]
1936
ред.- Улас Самчук, за другу частину трилогії «Волинь» «Війна і революція»[4]
1937
ред.- Юрій Косач за прозові збірки «Тринадцята Чота», «Клубок Аріядни» та «Чарівна Україна»
- Ілько Борщак за розвідку «Наполеон і Україна»
- Наталя Лівицька-Холодна за збірку віршів «Сім літер»[5]
1938
ред.- (перша премія не присуджувалася)
- Дарія Ярославська за повість "Полин під ногами".[6]
- Іван Колос за збірку поезій "Молоді мої дні".[7]
Примітки
ред.- ↑ Вогні. 1934, Ч. 6 (українською) . avr.org.ua. Процитовано 13 листопада 2023.
- ↑ Сергій Романов. Юрій Косач між минулим і сучасним. с. 42
- ↑ «Дика» письменниця Ірина Вільде. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 18 грудня 2017.
- ↑ P. В. Радчик Становлення Уласа Самчука як письменника та журналіста
- ↑ Сергій Романов. Юрій Косач між минулим і сучасним. с. 52-53
- ↑ Літературна нагорода за 1938 рік. — За фальшування 10-злотівок. — Львівська хроніка (українською) . zbruc.eu. Процитовано 28 жовтня 2023.
- ↑ Літературна нагорода за 1938 рік. — За фальшування 10-злотівок. — Львівська хроніка (українською) . zbruc.eu. Процитовано 28 жовтня 2023.
Література
ред.- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Див. також
ред.- Статут Товариства у Вікіджерелах
Це незавершена стаття про неприбуткову організацію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |