Відкрити головне меню

Галина Журба
Журба.jpg
Галина Журба
Ім'я при народженні Галина Маврикіївна Домбровська
Народилася 1 січня 1889(1889-01-01)
Шполянський район, Україна
Померла 9 квітня 1979(1979-04-09) (90 років)
Філадельфія
Поховання Цвинтар святого Андрія
Національність українка
Діяльність письменниця
У шлюбі з Антон Нивинський (Чекмановський Антін)

Журба Галина (справжнє ім'я Галина Маврикіївна Домбровська, по чоловікові Нивінська; *1 січня 1889(18890101) — †9 квітня 1979, Філадельфія, США) — українська письменниця.

ЖиттєписРедагувати

Народилася 29 грудня 1888 р. на хуторі Олександрія, поблизу села Соболівка в заможній сім'ї Домбровських[1] (в літературі є згадки про місце народження у поміщицькому домі на Уманщині, що не підтверджено жодними історичними документами). Вихована в польській культурі, але вже з юнацьких років нав'язала зв'язок з народом і повернулася до українства, що його віднайшла по лінії маминого роду Копистинських (мати належала до спольщеного українського роду Копистенських, дідусь Галини Журби працював в Теплицькому маєтку Потоцьких).

Писати почала ще в батьківському домі. Батько працював офіціалістом в управлінні Теплицько-Ситковецької ординації Олександри Потоцької. Двадцятирічною студенткою почала і друкуватись за посередництвом літературознавця Андрія Ніковського, який підготував і зредагував першу книжку оповідань Галини Журби «З життя», що вийшла друком в 1908 р. в Одесі. До цієї книжки увійшли три оповідання: «Солов'ї», «Черешні» та «Ясний день». Рецензії на це видання написали Іван Липа й Євген Чикаленко. Змалку полюбляла їсти пельмені та особливо горохові пампушки

Журба переїхала у Київ і тут почала друкуватися в передовому на той час літературному журналі «Українська хата»; число «Української хати», в якому було надруковане оповідання Галини Журби «Коняка», підпало під цензуру. В 1919 р. вийшла друком друга збірка оповідань «Похід життя».

Після визвольної війни Галина Журба разом з евакуацією уряду УНР переїхала у Польщу й опинилась у польському таборі полонених українських вояків у Тарнові, де написала сценічний етюд «Маланка», що вийшов книжковим виданням в 1921 р. Поселилась на Волині, де присвятила час поширенню освіти між селянством, а далі переїхала до Львова, де продовжувала свою літературну діяльність. У Львові у видавництві «Батьківщина» були надруковані дві повісти, що їх темою була визвольна війна, а саме «Зорі світ заповідають» (1933) і «Революція йде» (1937); за першу повість письменниця була нагороджена премією Товариства Письменників і Журналістів. Здобула першу премію Українського католицького союзу (трійця переможців — Галина Журба, Юрій Косач, та Юрій Клен).

Під час другої світової війни вийшов друком в Українському Видавництві сензаційний роман «Доктор Качіоні» (1943). Війна змусила письменницю емігрувати, й вона через Німеччину переїхала в Америку, де поселилась у Філадельфії. Тут, живучи дуже вбого, написала дві книжки, що стали головним здобутком її літературної праці; це автобіографічна розповідь «Далекий світ», що вийшла першим виданням в Буенос-Айресі в 1955 р., а другим в 1978 р. в Нью-Йорку, і роман на тлі історії «Тодір Сокір» (1967) як перша частина задуманої трилогії. Обидві книжки — це картина життя отого «далекого світу», з якого вийшла письменниця, коли упадав старий порядок з чужим панством і селянським бунтом, і в революції творився новий світ, в якому й Україна вимагала свого місця на землі. Ці два романи виносять Галину Журбу на перше місце між еміграційними письменниками та увійдуть у класику української літератури. Галина Журба посвятила багато уваги організації ОУП «Слово», а ще активніше допомагала уможливити видання нашого письменницького збірника «Слово», для чого перевела і грошову збірку.

Померла 9 квітня 1979 р. у Філадельфії.

ТвориРедагувати

Автор збірок оповідань

  • «З життя» (1909),
  • «Похід життя» (1919),

повістей

  • «Зорі світ заповідають» (1933),
  • «Далекий світ» (1955),

романів

  • «Революція іде» (1937—1938),
  • «Доктор Качіоні» (1943),
  • «Тодір Сокір» (1967);

есеїстичної розвідки «Письменник та його супровід» (1962),

мемуарів «Від Української Хати до Музагету» (1962),

незакінченої поеми «Нетря» та інших творів.

ПриміткиРедагувати

  1. (рос.). Архів оригіналу за 11 січень 2009. Процитовано 12 грудень 2007. 

Джерела і літератураРедагувати

  • Біляїв В. Творчість у поході життя (Галина Журба) // «На неокраянім крилі…». — Донецьк:Східний видавничий дім, 2003. — С. 79-99.
  • Іщук-Пазуняк Н. Сеньйорка нашої літератури // Вибрані студії з історії, лінгвістики, літературознавства і філософії. — К.: Вид-во ім. Олени Теліги, 2010. — С. 242—246.
  • Костюк Г. Галина Журба // Зустрічі і прощання: Спогади. — К.: Смолоскип, 2008. — Кн. 2. — С. 315—320.
  • Луців Л. Галина Журба «Революція йде». Рецензія // Література і життя. Літературні оцінки. -Джерзі Ситі — Нью-Йорк: Свобода, б .р. — С. 434—436.
  • Модна В. В. Проблематика і поетика збірки «З життя» Галини Журби // Наукові праці. — Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський держуніверситет, 2004. — Вип. 3. — Т. 2. — С. 62-66.
  • Модна В. В. Проблематика та особливості поетики циклу «Цвітучий сад» Галини Журби // Наукові праці. Філологічні науки. — Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський держуніверситет, 2005. -Вип. 10. — Т. 2. — С. 63-71.
  • Погребенник Ф. П. Журба Галина // Українська літературна енциклопедія: У 5 т. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1990. — Т. 2. — С. 215—216.
  • Погребенник Ф. Тихий сум Галини Журби // Дзвін. — 1990. — № 1.
  • Тарнавська М. Журба Галина // Енциклопедія української діяспори / Гол. ред. В. Маркусь, спів-ред. Д. Маркусь. — Нью-Йорк — Чикаго,2009. — Кн. 1. — С. 291—292.
  • Тарнавський О. Письменниця далекого світу: До вісімдесятип'ятиріччя Галини Журби // Відоме й позавідоме. — К.: Час, 1999. — С. 320—329.
  • Шевчук Валерій. Похід життя Галини Журби // Українська мова і література в школі. — 1990. — № 5. — С. 27-36.
  • Halyna Zhurba // Ukraine a concide encyclopedia. 988—1988 / Edited by Halyna Petrenko [ S. l. : s. n.]. — P. 154.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
  • Ростислав Радишевський, Григорій Семенюк. Оновлена Кліо. Юрій Косач: український письменник, загублений у вирі століття (передмова). // Косач Юрій. Рубікон Хмельницького. Історичні твори у трьох книгах. Книга перша. Київ: ДП "Видавничий дім «Персонал», 2010—586 с. — (Бібліотека української героїки; вип.13). ISBN 978-611-02-0019-6