Тиховський Павло Іванович

Павло́ Іва́нович Тихо́вський (21 грудня 1866 (2 січня 1867)(18670102), Покалів, Овруцький повіт, Волинська губернія (нині Овруцький район, Житомирська область) — серпень 1938, Харків) — літературознавець і бібліограф. Науковий співробітник кафедри літератури при Харківському інституті народної освіти.

Тиховський Павло Іванович
Народився21 грудня 1866 (2 січня 1867)
Покалів, Овруцький район, СРСР
Помер1938
Харків, Українська РСР, СРСР
Діяльністьлітературознавець
Alma materВаршавський університет
ЗакладХІНО і Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України

Народився в родині священика Покалівської церкви Іоана Тиховського. Молодший брат Ювеналій (1868—1919) згодом став істориком, бібліографом, педагогом і літературним критиком.

Закінчив Варшавський університет.

Ім'я Павла Тиховського, організатора волинського краєзнавства та музейництва, Орест Фотинський називає серед найактивніших учасників виставки старожитностей на XI археологічному з'їзді в Києві 1899 року, присвяченому питанням Волині, де він представив власну колекцію археологічних пам'яток первісної доби з Овруцького повіту.

Працював на кафедрі літературознавства в Харківському інституті народної освіти під керівництвом Олександра Білецького. Після створення Інституту Тараса Шевченка завідував бібліотекою цього закладу.

Досліджував рукописну спадщину українських письменників 19 століття. Відкрив і опублікував рукописи О. Навроцького. Опрацював бібліографію української Міцкевічіани «Адам Міцкевич в українських перекладах» (у науковому збірнику Харківської науково-дослідної кафедри історії, X. 1924, т. 1).

У 1930-ті роки був знятий з посади, змушений був поступово розпродавати свою бібліотеку, щоб вижити.

Помер у лікарні після тяжкої хвороби, передавши залишки своєї цінної бібліотеки та рукописи до бібліотеки Академії наук УРСР.

Література

ред.

Посилання

ред.