Тиран сірий
| Тиран сірий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Tyrannus dominicensis (Gmelin, JF, 1788) | ||||||||||||||||
 Ареал виду Гніздування Зимування Міграція Проживання впродовж року | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тиран сірий[2] (Tyrannus dominicensis) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae). Мешкає переважно на Карибах.
Опис ред.
.jpg)
_(8082770419).jpg)
Довжина птаха становить 23 см, розмах крил 37-41 см, вага 37-52 г. Виду не притаманний статевий диморфізм. Верхня частина тіла сіра крила і хвіст коричнюваті. Нижня частина тіла біла, груди мають сірий відтінок. На обличчі темна "маска", на тімені малопомітна жовта смуга, прихована оточуючим пір'ям. Стернові і махові пера чорні, на кінці білі. Дзьоб темний, міцний. У молодих птахів покривні пера крил, пера на надхвісті і хвості мають рудуваті края.
Підвиди ред.
Виділяють два підвиди:[3]
- T. d. dominicensis (Gmelin, JF, 1788) — прибережні райони на південному сході США (від східної Луїзіани до Флориди, місцями на північ до Північної Кароліни), Багамські і Великі Антильські острови, північ центральної Венесуели, Тринідад і Тобаго, Підвітряні острови;
- T. d. vorax Vieillot, 1819 — Малі Антильські острови.
Поширення і екологія ред.
Сірі тирани гніздяться на Карибах, на південному сході Сполучених Штатів Америки та на півночі Венесуели. Популяції, що мешкають в США, на Багамських і Великих Антильських островах (за винятком Гаїті і Пуерто-Рико взимку мігрують на південь, до східної Панами, північної Колумбії, північної Венесуели, Гаяни, Суринаму і Французької Гвіани та до північної Бразилії, решта популяцій є переважно осілими або ведуть кочовий спосіб життя. Сірі тирани живуть в сухих тропічних лісах і чагарникових заростях, в мангрових лісах, на луках, полях, пасовищах, в парках і садах. Зустрічаються на висоті до 900 м над рівнем моря.
Поведінка ред.
Сірі тирани живляться комахами та іншими безхребетними, на яких вони чатують, сидячи на високо розташованій гілці, іноді доповнюють раціон ягодами і плодами. Гніздяться з квітня по липень з піком у травні. Гніздо чашоподібне, робиться з гілочок, трави і рослинних волокон, встелюється м'якою травою і корінцями, розміщується на дереві. В кладці 3-4 яйця. Сірі тирани аргесивно захищають свою територію навіть від птахів, більших за них самих, таких як каракари, неоарктичні канюки або інші хижі птахи.
Збереження ред.
МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція сірих тиранів становить приблизно 670 тисяч птахів.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Tyrannus dominicensis.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 09 червня 2022.
Джерела ред.
- Hilty, Steven L (2003). Birds of Venezuela. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-6418-5.
- ffrench, Richard (1991). A Guide to the Birds of Trinidad and Tobago (вид. 2nd). Comstock Publishing. ISBN 0-8014-9792-2.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |