Тимченко Володимир Юрійович
Володи́мир Ю́рійович Ти́мченко (15 лютого 1962 — 11 грудня 2017) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Тимченко Володимир Юрійович | ||
---|---|---|
Солдат | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 15 лютого 1962 Єгіндибулак, Каркаралінський район, Карагандинська область | |
Смерть | 11 грудня 2017 (55 років) (помер від поранень) | |
Військова служба | ||
Роки служби | 2016-2017 | |
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Сухопутні війська | |
Рід військ | Гірська піхота | |
Формування | ||
Війни / битви | ||
Нагороди та відзнаки | ||
Життєпис
ред.Народився 1962 року в селі Єгіндибулак (Карагандинська область, Казахська РСР); зі шкільних років мешкав у селі Мокра Рокитна (Нововодолазький район, Харківська область); закінчив харківське ПТУ за фахом налагоджувальника. З 1981 проходив строкову службу в РА на посаді водія, учасник війни в Афганістані. В мирному житті працював за фахом на Лозівському ковальсько-механічному заводі, потім водієм.
З початком війни постійно намагався потрапити до армії; 16 серпня 2016 року підписав контракт, після проходження навчання 21 грудня 2016-го прибув у свій підрозділ; солдат, водій взводу матеріального забезпечення 109-го батальйону 10-ї бригади.
22 листопада 2017 року поблизу міста Золоте (Попаснянський район) у кабіну вантажівки з автоцистерною влучила ПТКР, поранень зазнали двоє військових, їх одразу ж евакуювали на МТ-ЛБ. Володимира з важкими пораненнями доставили до лікарні ім. Мечникова у місті Дніпро. Лікарі майже 3 тижні боролися за його життя. Помер 11 грудня 2017-го.
Похований у селі Рокитне (Нововодолазький район) біля могили батьків.
Без Володимира лишилися дві сестри, брат, дружина, дві доньки і онук.
Нагороди та вшанування
ред.- Указом Президента України № 189/2018 від 27 червня 2018 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня[1].
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 11 грудня[2][3].
Примітки
ред.- ↑ Указ Президента України від 27 червня 2018 року № 189/2018 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 11 грудня 2021. Процитовано 11 грудня 2021.
- ↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 11 грудня на YouTube
Джерела
ред.- Тимченко Володимир Юрійович [Архівовано 22 квітня 2019 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |