Відкрити головне меню

Лозівський ковальсько-механічний завод (ЛКМЗ) — ковальсько-механічний завод, розташований у місті Лозова Харківської області. Найбільше ковальсько-штамповочне підприємство України й СНД. Від 2002 року входить до складу Індустріальної групи УПЕК.

Лозівський ковальсько-механічний завод
Тип ПАТ
Форма власності закрите акціонерне товариство
Галузь машинобудування
Спеціалізація деталі для тракторів, шасі, трансмісії, штампування
Засновано 1966
Штаб-квартира Лозова, Харківська область
Співробітники ~2500
Холдингова компанія Українська промислова енергетична компанія
Сайт www.lkmz.com

Лозівський ковальсько-механічний завод у Вікісховищі?

Завод є найбільшим підприємством міста Лозова та займає площу 111 га.

Лозівський ковальсько-механічний завод лишався основним замовником містобудування до 1991 року. Зокрема, завдяки йому був збудований сучасний міський район багатоповерхівок «Мікрорайон» з усією інфраструктурою.

Зміст

ІсторіяРедагувати

1966—1991Редагувати

Завод було побудовано в 1966 році за проектом інституту "Гіпротракторосільгоспмаш"[1] для забезпечення затовками гарячого штампування харківської групи підприємств сільськогосподарського машинобудування. Місце розташування виробництва визначалося наявністю великого залізничного вузла й близькістю металургічних комбінатів Східної України.

В середині 1970-х — першій половині 1980-х років підприємство було розширене.

На початку 1974 року було введено в експлуатацію першу повністю механізовану лінію штамповки колінчастих валів, в тому ж році створено енергоремонтний цех.

В 1979 році введно до експлуатації пресовий цех, а роком пізніше — цех кареток.

В 1982 створені механозбірний цех і цех з виготовлення товарів народного вжитку.

Після відновлення незалежностіРедагувати

В 1990-ті роки за умов скорочення державного замовлення завод опанував нові напрямки діяльності, розширюючи номенклатуру продукції.

В лютому 1992 року Кабінет Міністрів України доручив заводу опанувати виготовлення штампованих деталей для побутових газових плит[2] й корпусу ведучого мосту для тролейбусів моделі ПТЗ-ТІ[3].

В 1995 році відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України завод опанував виготовлення мостів для автобусів ЛАЗ[4].

Також, в травні 1995 року Кабінет Міністрів України включив ЛКМЗ до переліку підприємств, які підлягають обов'язковій приватизації протягом 1995 року[5]. В результаті, державне підприємство було перетворене на відкрите акціонерне товариство.

28 жовтня 1997 року Кабінет Міністрів України закріпив 26 % акцій ЛКМЗ у державній власності терміном на 5 років[6]. Після створення в жовтні 1997 року лізингової компанії «Украгромашінвест», в березні 1998 року пакет з 26 % акцій заводу було передано в управління компанії[7]. Після закінчення дії цієї постанови, в 2002 році ЛКМЗ увійшов до складу Індустріальну групу УПЕК.

В 1999 році завод опанував виробництво сільгоспінструменту — навесні 1999 року було виготовлено й передано на випробування першу модель: борона пружинна широкозахватна гідрофікована ЗПГ-24 «Ліра-24»[8].

2004 рік ЛКМЗ закінчив зі збитком 6,794 млн гривень, однак в 2005 році збільшив обсяги виробництва на 38 %[9], завершив 2005 рік з чистим прибутком в 5,13 млн гривень[10].

В жовтні 2005 року завод було сертифіковано за міжнародним стандартом якості ISO 9001:2000[11]. Підприємство проходить підготовку до сертифікації за стандартом ISO/TS 16949.

В червні 2006 року УПЕК почала програму зниження енерговитрат й підвищення енергоефективності виробництва на ЛКМЗ[12], яка включала в себе роботи з реконструкції системи теплопостачання й утеплення конструкцій будівель, заміну освітлювальних приладів на більш ефективні, впровадження автоматичного обліку витрат енергетичних ресурсів й модернізацію виробництва (впровадження систем плавного пуску електродвигунів технологічного обладнання потужністю більше 30 кВт, оптимізація роботи обертових систем, часткове переведення технологічного обладнання ЛКМЗ з газовогневого нагріву заготовок на електроіндукційний).

У вересні 2006 року ЛКМЗ отримав статус схваленого постачальника комплектуючих деталей для шведського концерну SKF (всесвітнього лідера виробництва підшипників), став единим підприємством України, яке отримало такий статус[13].

В ході оновлення виробничих потужностей, в листопаді 2006 року завод закупив для одного з цехів компресорне обладнання фірми «Інгельсон Ренд» (США) вартістю 0,5 млн євро[14]. В кінці грудня 2006 року завод уві до експлуатації машину повітряно-плазменної різки металу «Харків П» з числовим програмним керуванням[15].

За підсумками 2006 року чистий дохід ЛКМЗ збільшився на 14,4 % у порівнянні з 2005 роком, до 186 млн гривень (хоча чистий прибуток підприємства зменшився[16] до 3,2 млн гривень. 2007 рік ЛКМЗ завершив з прибутком в 11,553 млн гривень[17].

В 2008—2010 рр. на ЛКМЗ (як і на інших підприємства індустріальної групи УПЕК) була запроваджена комплексна система автоматизації конструкторсько-технологічної підготовки й комп'ютерного супроводження машинобудівного виробництва.

На початок червня 2008 року ЛКМЗ відновив можливості, які були за радянських часів, з виробництва корпусів для легкоброньованої техніки, ставши єдиним підприємством на території Україи, яке володіє технологією створення тонкостінних броньованих листів[18].

Вцілому, в першій половині 2008 року ЛКМЗ збільшив обсяги виробництва[19], однак вступ України до СОТ в травні 2008 року й економічна приза 2008 року вже в липні 2008 року ускладнили ситуацію заводу[20]. 1 грудня 2008 завод призупинив виробництво й розпочав реорганізацію персоналу з його частковим скороченням[21]. В першому півріччі 2009 року обсяги виробництва й прибуток ЛКМЗ суттєво скоротилися[22], в результаті, 2009 рік завод завершив зі збитком в 31,1 млн гривень[23]. Всього до кінця 2009 року було звільнено близько 800 співробітників заводу[24].

 
Міст для БТР-4 від ЛКМЗ. «Зброя та безпека-2018».
 
Частини ходової для БТР-3 і БТР-4 від ЛКМЗ. 2018 р.

З 1 квітня 2010 завод відновив повноцінну роботу[25]. Навесні 2010 року ЛКМЗ опанував виробництво корпусів й мостів для бронетранспортера БТР-4[26].

За підсумками 2010 року чистий дохід ЛКМЗ зріс більше ніж в 4 рази порівняно до 2009 року й склав 466,693 млн грн. Фінансовий результат склав 25,488 млн грн. прибутку порівняно з 31,057 млн грн. збитку в 2009 році.[27]

В 2011 році завод провів реконструкцію двох нагрівних півметодичних печей в ковальському цеху № 2. Встановлення нових регенераторних пальників виробництва НВО «Теплоприлад» дозволила зменшити витрати природного газу[28].

У вересні 2013 року ЛКМЗ завершив розробку й опанував виготовлення нової продукції: дискової борони «Дукат-16»[29].

В жовтні 2014 року завод було знову залучено до виконання оборонного замовлення для збройних сил України, отримавши замовлення на виготовлення раздаточних коробок для БТР-4Е. В кінці квітня 2015 року завод виготовив першу роздаточну коробку, яку було передано на випробування. В інтерв'ю журналістам директор заводу В. Чорномаз повідомив, що випуск продукції військового призначення на ЛКМЗ буде продовжений і збільшений[30].

В квітні 2015 року ЛКМЗ увів ідентифікаційне маркування своєї продукції (маркування являє собою товарний знак ЛКМЗ).

24 червня 2015 року в Харківській області було створено інноваційно-освітній кластер «Агротехніка», до складу якого були включені підприємства виробники сільгосптехніки (серед яких, ЛКМЗ)[31].

В першому півріччі 2015 року загальна вартість виготовленої продукції ЛКМЗ склала 400 млн гривень, обсяги виробництва зросли, не дивлячись на скорочення кількості працівників, частина яких була мобілізована[32].

У вересні 2015 року спеціалісти конструкторського бюро ЛКМЗ розробили «прилад для кантовки корпусу на 180° виробів БТР-4 під час встановлення протимінного захисту»[33].

В березні 2016 року стало відомо про виробництво на ЛКМЗ корпусів БТР-3[34]. В спеціальних печах зварені із незагартованої сталі корпуси проходять процес гартування в результаті якого сталь набуває необхідних властивостей[35].

В жовтні 2017 року з виробничого конвеєра Лозівського ковальсько-механічного заводу зійшов перший трейлер «Albion-26», продукт британсько-українського співробітництва, причіп-зерновоз ємністю понад 26 тонн, який буде забирати зерно з полів. Трейлер створили на основі британського бренду Larrington. Зерновоз агрегується з трактором потужністю понад 150 кінських сил.[36]

В рамках дебютного участі ЛКМЗ в Міжнародній спеціалізованій виставці «Зброя та безпека-2018», що проходила у Києві з 9 по 12 жовтня завод досяг попередніх домовленостей з Міністерством оборони Казахстану про постачання комплектуючих і запасних частин для капітального ремонту бронетранспортерів, які перебувають на озброєнні Казахстану.[37]

ДіяльністьРедагувати

СпеціалізаціяРедагувати

ЛКМЗ є лідером у виробництві елементів трансмісій й шасі для тракторів, дорожньо-будівельної техніки, виготовляє мости для автобусів, деталі й вузли тракторної техніки, деталі для рухомого складу залізниці, грунтообробної техніки для використання в енергозбережних технологіях.

Зокрема, обіймає більше 80 % ринку СНД з виготовлення мостів для автодорожньої техніки вантажопідйомністю до 3,5 тонн.

Завод також спеціалізується на масовому великосерійному виробництві поковок 300 різних найменувань; встановлена потужність — до 180 тис. т поковок на рік.

Основні споживачі поковок — підприємства тракторного, автомобільного, сільськогосподарського машинобудування й залізничного транспорту.

Сьогодні ЛКМЗ — єдине підприємство на території України, яке виготовляє широкий асортимент штамповок для мотобудівництва — поковки колінчастих валів, здійснює складання ведучих мостів для дорожньобудівельних машин, тракторів Т-150 і його модифікацій, запчастин до них, а також головні й карданні передачі, каретки ходової системи, навісні й тягово-зчепні прилади й т. ін.

Частина номенклатури продукції заводу є унікальною й не виготовляється на жодному з підприємст України.[38]

Технології й якістьРедагувати

Використання унікальних технологій дозволяє виготовляти поковки складної форми й підвищеної точності за високого коефіцієнту використання металу, такі як:

  • гаряче видавлючання поковок типу полих й суцільних цапф і ступиць з фланцем;
  • штамповка колінчастих валів з подальшою розкруткою шатунних шийок;
  • поперечно-клинова прокатка суцільних й полих поковок типу ступінчастих валів і валів шестернь;
  • розкатка кільцевих профільних поковок з штампованих заготовок.

Розробка й вдосконалення продуктівРедагувати

Розробкою нових продуктів для ЛКМЗ займається Інженерний центр Українське конструкторське бюро трансмісій і шасі (УКБТШ)[39].

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

  1. Гипротракторосельхозмаш // Г. К. Андреева, В. В. Олейник. Знакомьтесь - Харьков. Харьков, "Прапор", 1979. стр.39
  2. Розпорядження Кабінету міністрів України № 101-р від 22 лютого 1992 р. «Про виробництво побутових газових плит у 1992 році»
  3. Розпорядження Кабінету міністрів України № 66-р від 3 лютого 1992 р. «Про освоєння з 1992 року виробництва тролейбусів типу ПМЗ-ТІ»
  4. Ольга Ваулина. Гортранспорт — в коме, правительство — в растерянности. Страдает пассажир. // «Зеркало недели» от 24 ноября 1995
  5. Постанова Кабінету міністрів України № 343б від 15 травня 1995 р. «Перелік об'єктів, що підлягають обов'язковій приватизації у 1995 році»
  6. Розпорядження Кабінету міністрів України № 616-р від 28 жовтня 1997 р. «Про перелік відкритих акціонерних товариств, пакети акцій яких у розмірі 26 відсотків статутного фонду закріплюються у державній власності терміном на 5 років»
  7. Постанова Кабінету міністрів України № 286 вiд 7 березня 1998 р. «Питання лізингової компанії „Украгромашінвест“»
  8. АГРОдивизион отмечает 15-летие производства сельхозтехники на ЛКМЗ // официальный сайт ЛКМЗ от 14 февраля 2014
  9. Лозовский кузнечно-механического завод увеличил производство на 38 % // «UAProm.INFO» от 17 марта 2006
  10. 2005 Лозовский кузнечно-механический завод закончил с прибылью 5,1 млн гривен // «UAProm.INFO» от 10 апреля 2006
  11. Лозовский кузнечно-механический завод получил сертификат качества ISO 9001:2000 // «UAProm.INFO» от 11 октября 2005
  12. «У. П. Э. К.» намерена вложить €1 млн в энергосбережение на Лозовском кузнечно-механическом заводе // «UAProm.INFO» от 30 июня 2006
  13. Сергей Тарасенко. Лозовской кузнечно-механический завод получил статус одобренного поставщика комплектующих для шведского концерна «SKF» // «Status Quo» (Харьков) от 14 сентября 2006
  14. Алексей Грищенко. Лозовской кузнечно-механический завод Харьковской области приобрел компрессорное оборудование производства США // «Status Quo» (Харьков) от 24 ноября 2006
  15. Алексей Грищенко. Лозовской кузнечно-механический завод ввел в эксплуатацию машину воздушно-плазменной резки «Харьков П» // «Status Quo» (Харьков) от 13 февраля 2007
  16. Алексей Грищенко. Лозовской кузнечно-механический завод в 2006 г. сократил чистую прибыль на 38,5 % // «Status Quo» (Харьков) от 13 марта 2007
  17. В 2007 г. Лозовский кузнечно-механический завод получил чистую прибыль 11,6 млн грн. // «Транспортный бизнес Украины» от 26 февраля 2008
  18. Алексей Грищенко. Лозовской кузнечно-механический завод Харьковской области возобновил производство легкобронированной спецтехники // «Status Quo» (Харьков) от 5 июня 2008
  19. Алексей Грищенко. Лозовской кузнечно-механический завод в первой половине 2008 г. вдвое увеличил чистый доход // «Status Quo» (Харьков) от 22 августа 2008
  20. Алексей Грищенко. Мы почувствовали кризис в июле 2008 г., когда начались неплатежи — директор Лозовского кузнечного завода // «Status Quo» (Харьков) от 15 декабря 2008
  21. Алексей Грищенко. Долги по зарплате в Харьковской области превысили 118 млн грн. — председатель Объединения профсоюзов Харьковской области // «Status Quo» (Харьков) от 17 декабря 2008
  22. Алексей Грищенко. Лозовской кузнечно-механический завод Харьковской области в первом полугодии сократил доход на 69 % // «Status Quo» (Харьков) от 21 августа 2009
  23. 2009 г. Лозовский кузнечно-механический завод закончил с убытком 31,083 млн грн // «UAProm.INFO» от 18 февраля 2010
  24. «также в лидерах по количеству увольнений ОАО „Харьковский подшипниковый завод“ (ХАРП) — около 1000 человек, ОАО „Лозовской кузнечно-механический завод“ (ЛКМЗ) — около 800 человек»
    ХТЗ уволил больше всего рабочих за последний год Архівовано 4 March 2016[Дата не збігається] у Wayback Machine. // «Комментарии: Харьков» от 22 декабря 2009
  25. Алексей Грищенко. Лозовской кузнечно-механический завод приступает к полноценной работе — президент индустриальной группы «УПЭК» А. Гиршфельд // «Status Quo» (Харьков) от 30 марта 2010
  26. Лозовской кузнечно-механический завод начал производство корпусов и мостов для БТР // «РБК — Украина» от 11 мая 2010
  27. Лозовской кузнечно-механический завод. Архів оригіналу за 12 грудень 2011. Процитовано 23 жовтень 2017. 
  28. Перевооружаться, чтобы экономить // «Украинская техническая газета», № 42 (197) от 1 ноября 2011. стр.2
  29. Алексей Грищенко. В Лозовой создали вторую по величине в Европе борону // «Status Quo» (Харьков) от 16 сентября 2013
  30. Алексей Грищенко. Лозовской кузнечно-механический завод налаживает производство агрегатов для БТР // «Status Quo» (Харьков) от 26 июня 2015
  31. Алексей Грищенко. В Харьковской области создан инновационный кластер «Агротехника» // «Status Quo» (Харьков) от 26 июня 2015
  32. Лозовской кузнечно-механический завод в 2,5 раза увеличил производство // «Новости Харькова» от 25 августа 2015
  33. «Дукат-12» — победитель конкурса «Золотой проект УПЭК» Архівовано 23 February 2016[Дата не збігається] у Wayback Machine. / официальный сайт УПЭК от 30 сентября 2015
  34. ЛКМЗ планує збільшити реалізацію продукції — у понад 3 рази // «Сигма TV» от 7 марта 2016
  35. БТР-3ДА: як виготовляється та перевіряється броня. КБТЗ. 20.10.2017. 
  36. Лозівські машини випустили перший трейлер-зерновоз «Albion-26», продукт англо-українського співробітництва. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2017-10-22. Процитовано 23 жовтня 2017. 
  37. Лозівський ковальсько-механічний завод постачатиме запчастини для ремонту бронетехніки Казахстану. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-10-19. Процитовано 19 жовтня 2018. 
  38. Частное акционерное общество «Лозовской кузнечно-механический завод»
  39. Украинское конструкторское бюро трансмиссий и шасси. Архів оригіналу за 13 грудень 2011. Процитовано 23 жовтень 2017. 

Зовнішні посиланняРедагувати