AB SKF — шведська інтернаціональна машинобудівна компанія, найбільший в світі[2] виробник підшипників, систем змащування і мехатроніки . Штаб-квартира компанії розташована в Гетеборзі.

SKF
Тип Публічна компанія
Форма власності Aktiebolag
Галузь Машинобудування
Засновано 1907
Засновник(и) Свен Густав Вінгквістd і Assar Gabrielssond
Штаб-квартира Гетеборг
Продукція Підшипники, системи змащування та мехатроніка
Виторг 81.73 мільярд kr (2021)[1]
Дочірні компанії
    • GLOi
    • Kaydon Corporation
    • Blohm + Voss Industries
    • General Bearing Corp.
    • Alemite
    • Lincoln
    • Reelcraft
    • +150 інших
  • www.skf.com
    CMNS: SKF у Вікісховищі

    ІсторіяРедагувати

    Заснована в 1907 році шведським інженером і винахідником Свеном Вінгквістом. До 1910 року компанія нараховувала вже 325 співробітників і володіла дочірньою компанією у Великій Британії.

    У 1926 році почала виробництво експериментальних автомобілів дочірня компанія SKF — Volvo, створена топ-менеджерами SKF (повністю незалежна з 1935 року).

    ДіяльністьРедагувати

    Діяльність SKF зосереджена в області виробництва підшипників кочення, вузлів обертання, ущільнень і створення інженерних рішень в цій області. Компанії належить більше 140 виробничих підприємств в 32 країнах.

    У 2014 році в ЄС SKF була викрита в картельній змові разом з шістьма іншими компаніями виробниками підшипників[3] .

    В УкраїніРедагувати

    Діяльність компанії в Україні представлена головним офісом представництва в Києві та філією представництва в Донецьку, двома інженерними бюро — в Краматорську і Маріуполі, а в Луцьку знаходиться підшипниковий завод «СКФ Україна»[4] .

    ПриміткиРедагувати

    1. Annual Report 2021. SKF. Архів оригіналу за 9 жовтня 2022. 
    2. Время новостей: № 16, 31 января 2001. Архів оригіналу за 25 грудня 2007. Процитовано 7 червня 2019. 
    3. Штрафы за нарушение антимонопольного законодательства в мире растут — ИА «Финмаркет». Архів оригіналу за 15 липня 2014. Процитовано 7 червня 2019. 
    4. SKF в Україні. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 7 червня 2019. 

    ПосиланняРедагувати