Відкрити головне меню

Тимофій Миколайович Грановський
Тимофей Николаевич Грановский
Granovskij.jpg
Народився 9 (21) березня 1813(1813-03-21)
Орел, Росія
Помер 4 (16) жовтня 1855(1855-10-16) (42 роки)
Москва
Поховання П'ятницький цвинтар[d]
Місце проживання Орел, Санкт-Петербург, Москва
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Національність українець
Діяльність медієвіст, історик, викладач університету, соціолог, філософ
Alma mater Петербурзький університет
Сфера інтересів історія
Заклад Московський університет
Вчене звання професор
Відомі учні Сергій Соловйов
Батько Микола Грановський
Матір Ганна Василівна Грановська, уроджена Черниш
У шлюбі з Єлизавета Богданівна Грановська, уроджена Мюльгаузен

Грановський Тимофій Миколайович у Вікісховищі?

Тимофі́й Микола́йович Грано́вський (рос. Тимофей Николаевич Грановский; * 9 (21) березня 1813(18130321), Орел — † 4 (16) жовтня 1855, Москва) — російський і український історик, громадський діяч.

БіографіяРедагувати

Народився у дворянській сім'ї. Його батько, Микола Тимофійович Грановський, займав в Орлі посаду радника соляної управи; ще в молоді роки одружився на Ганні Василівні Черниш, дочці багатого українського поміщика з Ніжина; від цього шлюбу мав двох дочок і трьох синів; старшим з дітей був син Тимофій. Мати була обдарованою природнім розумом, товариським характером і палко люблячим серцем, то ж мала благотворний вплив на сина. Домашнє виховання Тимофія Грановського було спрямовано, головним чином, до вивчення мов (французької та англійської).

 
Портрет Тимофія Грановського роботи Петра Захарова-Чеченця (1845)

У 1826—1828 роках Грановський навчався в Москві в приватному пансіоні Кістера. Попри численні вади цього навчального закладу, в ньому все ж можна було здобути пристойну, як на ті часи, середню освіту. Тим паче, що Грановський одразу став одним із найкращих учнів. Проте через байдужість батька до долі сина Грановський так і не довчився в пансіоні. У 1828—1831 роках він жив в Орлі, нічого не роблячи. Пізніше Тимофій Миколайович із відразою згадував цей період свого життя.

На 16-му році життя Тимофій відвідав Україну — для отримання спадщини їздив з матір'ю до її сестри в родовий маєток в Ніжині.

1835 року Грановський закінчив Петербурзький університет.

Від 1839 року — професор Московського університету.

У травні 1855 року Грановського обрали деканом історико-філологічного факультету (вперше це сталося 1851 року, але тоді його не затвердили). Причому за Грановського проголосували не тільки колеги-західники, але й багато професорів консервативних поглядів.

Восени 1855 року Грановський став клопотати про дозвіл на власне друковане видання — «Історичний збірник». Але здійсненню цих планів завадила несподівана смерть професора 4(16) жовтня 1855 року — очевидно, від інфаркту. Прожив Тимофій Миколайович усього 42 роки. Його похорон з участю багатотисячної студентської маси став помітним явищем тогочасного громадського життя. Традиція цього дня (6 жовтня за старим стилем) збиратися на П'ятницькому кладовищі Москви, де було поховано професора, зберігалася в студентському середовищі до початку 20 століття.

ТвориРедагувати

  • Т. Н. Грановский и его переписка. — 2-е издание. — Т. 1—2. — Москва, 1897.
  • Полное собрание сочинений. — Т. 1—2. — Санкт-Петербург, 1905.
  • Лекции по истории средневековья. — Москва, 1986.

ЛітератураРедагувати

  • Українська радянська енциклопедія : [в 12-ти т.] / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — Т. 3 : Гердан — Електрографія. — К. : Голов. ред. УРЕ, 1979. — С. 145.
  • Осповат А. Л. Грановский Тимофей Николаевич // Русские писатели. 1800 — 1917: Биографический словарь. — Т.  2: Г — К. — Москва: Большая российская энциклопедия, 1992. — С. 11—12.
  • Кудрявцев П. Н. Детство и юность Грановского // Русский вестник. — 1858. — № 11.
  • Милюков П. Н. Университетский курс Грановского // Из истории русской интеллигенции. — Санкт-Петербург, 1903.
  • Ветринский И. Грановский и его время. — Санкт-Петербург, 1905.
  • Кареев Н. И. Историческое миросозерцание Грановского. — Санкт-Петербург, 1905.
  • Переписка Н. В. Станкевича. — Москва, 1914.
  • Асиновская С. А. Из истории передовых идей в медиевистике (Т. Н. Грановский). — Москва, 1955.
  • Минаева Н. В. Грановский в Москве. — Москва, 1963.
  • Т. Н. Грановский Библиография (1828—1967). — Москва, 1969.
  • Т. Н. Грановский: Сборник статей. — Москва, 1970.
  • Каменский З. А. Т. Н. Грановский. — Москва, 1988.
  • Левандовский А. А. Т. Н. Грановский в русском общественном движении. — Москва, 1989.
  • Левандовский А. А. Время Грановского. — Москва, 1990.

ПосиланняРедагувати