Тилявка

село в Україні, в Шумському районі Тернопільської області.

Ти́лявка — село Шумської міської громади Кременецького району Тернопільської області. Входить до складу Шумської ОТГ.

село Тилявка
Вулиця в с Тилявка
Вулиця в с Тилявка
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Кременецький район
Громада Шумська міська громада
Код КОАТУУ 6125888401
Облікова картка Тилявка 
Основні дані
Засноване 1545
Перша згадка 21 липня 1545 (476 років) року
Населення 532
Територія 4.680 км²
Площа 44,635 км²
Поштовий індекс 47124
Телефонний код +380 3558
Географічні дані
Географічні координати 50°07′40″ пн. ш. 25°54′36″ сх. д. / 50.12778° пн. ш. 25.91000° сх. д. / 50.12778; 25.91000Координати: 50°07′40″ пн. ш. 25°54′36″ сх. д. / 50.12778° пн. ш. 25.91000° сх. д. / 50.12778; 25.91000
Водойми річка Тилява або Шопінка
Відстань до
районного центру
15 км
Відстань до
залізничної станції
Кременець км
Схема села
Місцева влада
Адреса ради 47124, Тернопільська обл., Шумський р-н, с. Тилявка Вебсайт села Тилявка
Карта
Тилявка. Карта розташування: Україна
Тилявка
Тилявка
Тилявка. Карта розташування: Тернопільська область
Тилявка
Тилявка
Мапа

CMNS: Тилявка у Вікісховищі

Населення — 532 осіб (2016).

ІсторіяРедагувати

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту і підкарпатської культури шнурової кераміки.

Перша писемна згадка — 21 липня 1545 року як Тенівка.

Тилявка належала до Крем'янецького повіту Білокриницької волості. За текстом ревізії Крем‘янецького замку у 1545 році село належало князю Матвію Четвертинському. В XVII ст. Тилявка належала до князів Вишневецьких, а пізніше до Ходкевичів, а на початку ХІХ ст. належало до францисканського римо-католицького монастиря в Крем'янці. У 1860 році побував в Тилявці і описав її околиці відомий російський дослідник Азії M.M. Пржевальский. Пізніше на північній окраїні села з’явилася хата-читальня, церковно-приходська школа, шинок і магазин. Таким чином була започаткована нинішня центральна вулиця села.

У 1793 році збудована дерев'яна  церква Воздвиження Чесного Хреста, а 1938 році на місці дерев'яної збудували муровану церкву. У 1890 році у Тилявці відкрили церковно-приходську школу. Спочатку вона була розташована у пристосованих приміщеннях, а в 1900 році збудовано нову школу, кошти на яку виділила Єпархіальна Училищна Рада. У 1903–1904 навчальному році в школі навчались 36 хлопчиків і 2 дівчинки.

Тилявка розбудовувалась і зростала територіально на початку ХХ ст. Це стало помітно, коли в 1913 році із Дермані, що на Рівненщині, до Тилявки переселилося десять сімей, у тому числі сім’я письменника Самчука Уласа, якому тоді виповнилося 8 років. Під час другої хвилі переселення у 1926 році до Тилявки прибули ще чотири сім’ї.

За Ризьким мирним договором 1921 року, Західно-українські землі увійшли до складу Польської держави. Колонізаторська політика поляків пагубно відбилась на національно-культурному розвитку селян, зокрема нової генерації. У цей період у Тилявці з’являються «Просвіта», «Кооперативи», де гуртувалася сільська молодь. Про це докладно описує Улас Самчук у своїй трилогії «Волинь» та у романі «Юність Василя Шеремети».

Влітку 1943 року, здійснюючи Карпатський рейд, через Тилявку проходили загони партизанського з'єднання С.А. Ковпака. У Другій Світовій війні брали участь 157 жителів села, 62 з них загинуло, 67 нагороджено орденами й медалями СРСР.

Після завершення війни у 1948 році в Тилявці створюються колгосп імені Фрунзе. Тотальне кооперування призвело до різного падіння життєвого рівня селян, яке змушене мігрувати у південні області України на заробітки.

У 1951 році в Тилявці функціонувала спочатку семирічна, а потім восьмирічна школа, яка в 1973 році була  реорганізована у середню загальноосвітню школу. З 1963 року директором школи призначено Бойчука М.З, який домігся реорганізувати її у десятирічку.  Після чергової освітньої реформи 1967 року школі було встановлено статус «Середня загальноосвітня школа продовженого дня», сформовано сім груп продовженого дня. При школі працював гуртожиток для учнів із віддалених сіл: Башківці, Угорськ, Стіжок, Жолобки, проживало близько 50 учнів, які забезпечувалися безкоштовним харчуванням.

У жовтні 1994 році із Торонто долітературно-меморіального музею ім. Уласа Самчука завітала доктор геронтологічних наук Євгенія Пастернак – куратор музею-архіву Уласа Самчука у Торонто у супроводі Київських літературознавців, зокрема, віце-прем’єр міністра, академіка Миколи Жулинського. Через два місяці до Тилявки були доставлені із Канадського музею-архіву меморіальні речі митця та його власна книгозбірня, що нараховувала майже тисячу книг. Цей безцінний літературно-мистецький скарб був упорядкований Тернопільським художником дизайнером Богданом Бошко. У 2005 році біля школи встановили погруддя Уласа Самчука.

В 1988 році було збудовано і введено в експлуатацію нове трьохповерхове приміщення школи, яке досі функціонує. У 1992 році Тилявську середню школу реорганізовано у загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів.

РелігіяРедагувати

 
Церква Воздвиження Чесного Хреста

Хресто-Воздвиженська церква (дерев'яна) збудована у 1793 році, а 1938 році на місці дерев'яної збудували муровану церкву. Зберігаютьсяі копії метричних книг, починаючи з 1773 року. У Тилявці була церковно-приходська школа, яку відкрили у 1890 році. Спочатку вона була розташована у пристосованих приміщеннях, а в 1900 році збудовано нову школу, кошти на яку виділила Єпархіальна Училищна Рада.

Пам'яткиРедагувати

 
Пам'ятник Уласові Самчуку

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1988).

Встановлено пам'ятний хрест на честь Незалежності України (1993), пам'ятні таблиці на будинку, де мешкав Улас Самчук (1992), на приміщенні школи.

У 20 лютого 2005 році біля школи відкрито погруддя У. Самчука.

Соціальна сфераРедагувати

Працюють Тилявський НВК, школа, клуб, бібліотека, лікарська амбулаторія, відділення зв'язку, Літературно-меморіальний музей Уласа Самчука (від 1993), торговельний заклад.

Відомі людиРедагувати

НародилисяРедагувати

Проживали і працювалиРедагувати

СвітлиниРедагувати

ДжерелаРедагувати

ЛітератураРедагувати