Терещенко Іван Миколайович

підприємець, колекціонер, меценат

Тере́щенко Іва́н Микола́йович (30 серпня (10 вересня) 1854(18540910), Глухів, Чернігівська губернія, Російська імперія 11 (24) лютого 1903, Канни, Франція) — український підприємець, фінансист та меценат. Співзасновник «Товариства буряково-цукрових і рафінадних заводів братів Терещенків», яке стало лідером цукрової промисловості України та стимулювало розвиток суміжних індустрій.

Іван Миколайович Терещенка
Терещенко Іван Миколайович
Портрет пензля М. Кузнецова
Народився10 вересня 1854(1854-09-10) Редагувати інформацію у Вікіданих
Глухів, Чернігівська губернія, Малоросійське генерал-губернаторство, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер11 лютого 1903(1903-02-11) (48 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Канни, Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
·туберкульоз Редагувати інформацію у Вікіданих
Похованняс. Іскрисківщина
Країна Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпідприємець, колекціонер, меценат, благодійник Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдякиблагодійник
Alma materКиївський університет
Знання мовросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадагласний Київської думи
Військове званнякорнет
Конфесіяправославна церква Редагувати інформацію у Вікіданих
РідТерещенки
БатькоМикола Артемійович Терещенко
МатиПелагія Георгіївна Терещенко
Родичібрат Олександр
дядько Федір Терещенко
Брати, сестриТерещенко Олександр Миколайович Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зЄлизавета Михайлівна Саранчева (пом.1921)
ДітиПелагія (1884—1971), Михайло (1886—1956), Єлизавета (1888—1949), Микола (1894—1928?)
Герб
Герб

«Прагненням до суспільної користі»
Родовий Герб і Девіз Терещенків з 1870 р.

Родина

ред.

Син Ніколи Артемійовича Терещенка

Батько Михайла Івановича Терещенка

Прадід Мішеля Терещенко — підприємця та Мішеля Терещенко — філософа

Біографія

ред.

Народився у Глухові.

Навчався на юридичному факультеті Київського університету. Із 1879 року, після закінчення навчання, короткий строк служив у гвардійському артилерійському полку у Варшаві.

Вийшов у відставку в квітні 1880 і оселився у Києві.

 
Особняк І. М. Терещенка у Києві на Бібіковському бульварі (бульвар Т. Шевченка, 34/11)

За підтримки батька разом з братом Олександром заснували «Товариство буряково-цукрових і рафінадних заводів братів Терещенків», діяльність якого незабаром охопила Чернігівську, Київську, Волинську, Подільську, Харківську, Курську і Тульську губернії.

У 18831891 рр. — гласний Київської міської думи.

За прикладом батька й дядька Ф. А. Терещенка, збирав колекцію картин переважно з творів тогочасних російських та українських митців, підтримував із багатьма з них дружні стосунки. Як наголошує земляк і добрий приятель художник М. І. Мурашко, І. М. Терещенко був сповнений бажання «стати для Києва тим, ким був для Москви П. М. Третьяков»[1].

Серед меценатської діяльності І.Терещенка для розвитку української художньої культури особливе значення мала його підтримка рисувальної школи Миколи Мурашка — першого спеціального художнього закладу в Києві. На її облаштування й утримання протягом 25 років (18751900) він витратив 150 тисяч карбованців[2].

У це й же час Іван Терещенко — почесний попечитель Київського реального та Олександрівського ремісничого училищ.

Одружений був з Єлизаветою Михайлівною, донькою інтенданта Київського військового округу генерал-лейтенанта М. А. Саранчева. Серед чотирьох дітей цього подружжя найяскравішою й найнепересічнішою постаттю став найстарший син Михайло, в якому вдало поєдналися характерні родинні риси — надзвичайний розум, дивовижна працездатність, підприємливість, благодійність, тонкий художній смак та особиста привабливість. Йому судилося увійти в історію насамперед як політичному діячу — міністру фінансів, а згодом — іноземних справ Тимчасового уряду Росії в 1917 році[1].

В останні роки життя хворів на туберкульоз і був змушений жити і лікуватися на півдні Франції у м. Канни, де на своїй віллі «Маріпоза» й помер на 49 році життя[3].

Похований у с. Іскрисківщині Сумського повіту, Харківської губернії (нині — Білопільського р-ну Сумської області України) у парку в центрі села серед інших поховань членів родини Терещенків.

Примітки

ред.
  1. а б Династія Терещенків. www.litopys.com.ua. Україна: Історія великого народу. Архів оригіналу за 1 червня 2014. Процитовано 7 вересня 2014. [Архівовано 2014-06-01 у Wayback Machine.]
  2. Терещенки. 100v.com.ua/. Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 7 вересня 2014.
  3. Віталий Ковалинский (28 лютого 2003, 00:00). «Прагненням до суспільної користіІ». gazeta.dt.ua. «Дзеркало тижня. Україна». Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 7 вересня 2014.

Джерела

ред.