Відкрити головне меню

Теодор Ґартнер
нім. Theodor Gartner
Народився 4 листопада 1843(1843-11-04)
Відень, Австро-Угорщина
Помер 29 квітня 1925(1925-04-29) (81 рік)
Інсбрук, Австрія
Громадянство
(підданство)
Flag of Austria.svg Австрія
Національність німець
Діяльність romanist, філолог, викладач університету, мовознавець
Alma mater Віденський університет
Сфера інтересів Лінгвістика, педагогіка
Заклад Чернівецький університет
Інсбрукський університет
Відомий завдяки: Видання підручнику «Руська граматика» (Чернівці, 1893)

Теодор Ґартнер (нім. Theodor Gartner; 4 листопада 1843, Відень — 29 квітня 1925, Інсбрук) — австро-угорський мовознавець, німець за походженням . Разом зі Степаном Смаль-Стоцьким написав підручник «Руська граматика» (1893), який до 1928 року був головним підручником з української мови в середніх школах Галичини і Буковини.

ЖиттєписРедагувати

Закінчив Віденський університет, учителював у школах Угорщини.

У 1885 році Теодор Ґартнер прибув до Чернівецького університету як професор романської філології. Студіював румунську і французьку мови. Живучи серед українців, зацікавився їхньою мовою. Увагу професора привертали передусім фонетика, лексика, граматика.

Його вчителем української мови став керівник кафедри української мови і письменства Степан Смаль-Стоцький. Вивчаючи мову за тодішніми підручниками, обоє виявили в них певну непослідовністі і суперечності. Тоді вчені вирішили написати власний підручник. Разом зі Смаль-Стоцьким написав підручник для середніх шкіл «Руська граматика» (Чернівці, 1893), яка витримала чотири видання й аж до 1928 року слугувала підручником з української мови в середніх школах Галичини і Буковини.

Також разом зі Смаль-Стоцьким видав у Відні працю «Граматика рутенської (української) мови» (нім. Grammatik der Ruthenischen (Ukrainischen) Srache von Stepan Smal-Stockyj und Theodor Gartner, 1913).

Брав участь в упорядкуванні правопису в Західній Україні за фонетичним принципом.

Від 1899 року — професор французької мови Чернівецького університету, а потім — Інсбрукського університету.

ДжерелаРедагувати