Повалій Таїсія Миколаївна
Таї́сія Микола́ївна Гирявець, у першому шлюбі Повалі́й (нар. 10 грудня 1964[2], Шамраївка Сквирського району Київської області, УРСР) — співачка з України, колишня народна артистка України (позбавлена звання 2015 року) [3], проросійська політична діячка та путіністка, українофобка, колаборантка. Народний депутат України VII скл. від згодом забороненої проросійської Партії регіонів, кавалер Міжнародного ордена Святого Станіслава[4]. Після Революції Гідності виїхала з України, мешкає в Москві[5]. Внесена до бази «Миротворець»[6]. У серпні 2023 року отримала російське громадянство[7]
Таїсія Повалій | |
---|---|
![]() | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | Таїсія Миколаївна Гірявец[1] |
Дата народження | 10 грудня 1964 (58 років) |
Місце народження | Шамраївка Сквирського району |
Роки активності | 1995 — дотепер |
Громадянство |
![]() ![]() |
Національність | українка |
Професії | співачка, акторка, поетка, письменниця, політична діячка |
Освіта | Київська муніципальна академія музики імені Р. М. Глієра |
Співацький голос | мецо-сопрано |
Інструменти | вокал[d] |
Мова |
українська російська |
Жанр | поп-музика |
Нагороди | |
povaliy.com.ua | |
![]() ![]() |
![]() ![]() | |||
---|---|---|---|
7-го скликання | |||
Партія регіонів | 12 грудня 2012 | — | 26 жовтня 2014 |
Біографія
Народилася 10 грудня 1964 р. в селі Шамраївка Сквирського району Київської області[8] в сім'ї Миколи та Ніни Данилівни Гирявець (до шлюбу Конопляна). У 15 років поїхала вчитися до Києва, закінчила Київське вище музичне училище імені Глієра[8]. У 18 років одружилася з музикантом Володимиром Івановичем Повалієм, через рік народила сина Дениса. У 1993 р. пара розлучилася.
2010 року придбала будинок в Іспанії[9].
2022 року, після повномастштабного вторгнення РФ до України, заявила про підтримку Росії і вивезла з Києва матір до себе в Москву[5].
Одружена з Ігором Ліхутою[9].
Музична кар'єра
Професійну музичну кар'єру розпочала в 19 років. 1984 року закінчила диригентсько-хорове відділення і факультативно академічного вокалу музичного училища імені Глієра. До 1990 року працювала у Київському державному мюзик-холі у вокальній групі та солісткою.
1990 року здобула перемогу в конкурсі «Нові імена» Держтелерадіо СРСР, а 1993 року — на фестивалі Слов'янський базар.[10] 1994 року визнана кращим музикантом року на фестивалі «Нові зірки старого року». Таїсія Повалій двічі отримала премію «Зірка естради року» (1996, 1998).
1998 року перемогла у загальнонаціональній програмі «Людина року», нагороджена орденом Святого Миколая Чудотворця. 2000 року удостоєна орденів «Слава на вірність Вітчизні» другого ступеня, Святої Ганни четвертого ступеня. Нагороджена орденом Святого Станіслава.
В 1996 році Таїсії Повалій присвоєно звання Заслуженої артистки України, а у 1997 — Народної артистки України.
4 грудня 2010 року Таїсія Повалій стає лауреатом премії «Золотий Грамофон» з піснею «Отпусти», записану дуетом зі Стасом Михайловим.[11]
2022 року підтримала вторгнення Росії в Україну.
9 травня 2022 року співає на концерті в РФ[12]. У жовтні 2022 року проти Повалій було запроваджено санкції РНБО через підтримку вторгнення Росії в Україну[13].
У вересні 2023 року виступила в тимчасово окупованому Луганську на концерті до "80-річчя звільнення Луганська від фашистських загарбників", при цьому, радянська армія зайняла Луганськ протягом січня-лютого 1943 року[14].
Політична діяльність
Повалій була кандидаткою Партії регіонів у жовтні 2012 р. під час парламентських виборів в Україні, зайняла друге місце в партійному списку[15][16][17][18][19].
17 вересня 2014 року разом з групою депутатів За мир та стабільність відвідала Держдуму Росії.[20] Головне слідче управління МВС відкрило кримінальне провадження за статтею про посягання на територіальну цілісність України[21].
Підтримує політику Володимира Путіна і російське вторгнення в Україну[13].
Критика
Поява Таїсії Повалій[22] в ефірі телеканалу «Інтер» у новорічних програмах з 31 грудня 2014 до 1 січня 2015 років викликала масове обурення у соціальних мережах та блогосфері; згодом заяви з цього приводу зробила велика кількість українських чиновників найвищого рівня, політиків і громадських діячів.[23][24][25]
Санкції
19 жовтня 2022 року додана до санкційного списку України. (№ 2080)[26] Накладені економічні обмеження, позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення;
Відзнаки
Україна
- Заслужений артист України (7 березня 1996) — з нагоди Міжнародного жіночого дня 8 Березня, за вагомі здобутки у праці, високу професійну майстерність[27] (*позбавлена: УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 726/2022).[3][28]
- Народний артист України (27 жовтня 1997) — за значний особистий внесок у розвиток національної культури, високий професіоналізм[29] (*позбавлена: УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 726/2022).[3][28]
- 2011 року була номінована на премію YUNA у категорії «Найкраща виконавиця» за досягнення у музиці за 20 років.
Російська Федерація
- Орден Дружби (16 грудня 2011) — за великий внесок у збереження та популяризацію російської мови і російської культури, розширення культурних зв'язків між Російською Федерацією і Україною[30]
Дискографія
Фільмографія
- 2001 — Вечори на хуторі біля Диканьки (мюзикл)
- 2002 — Попелюшка (Мюзикл/музичний)
- 2003 — «Снігова королева»
- 2004 — «Метро» (Мюзикл)
- 2007 — Дуже новорічне кіно, або Ніч у музеї
- 2009 — Золота Рибка
Мультимедія
Таїсія Повалій стала прототипом одного з персонажів українського мультсеріалу Казкова Русь — Тасі, музи Віктора II.
Примітки
- ↑ Discogs — 2000.
- ↑ kino-teatr.ru
- ↑ а б в Три тисячі колаборантів, російських олігархів та компаній: чиї імена потрапили під санкції РНБО / Економічна правда // epravda.com.ua. — . — Дата звернення: 28.07.2023.
- ↑ Міжнародний орден Святого Станіслава. Персональна сторінка Повалій Т. М. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 31 січня 2021.
- ↑ а б "Мама, ми вдома": Повалій в сльозах розповіла росЗМІ, як силоміць "рятувала" матір з Києва. РБК-Украина (укр.). Процитовано 28 лютого 2023.
- ↑ Повалий Таисия Николаевна / Повалій Таісія Миколаївна / Povalij Taisiya Nikolaevna
- ↑ Зрадниця Повалій отримала російське громадянство, але є нюанс. УНІАН (укр.). 23 жовтня 2023. Процитовано 23 жовтня 2023.
- ↑ а б Таїсія ПОВАЛІЙ: «Митець — доволі потужна зброя». Голос України. 26 лютого 2013. Архів оригіналу за 31 липня 2013. Процитовано 3 серпня 2013. «Досьє «Голосу України»»
- ↑ а б Повалій влаштувала чергове "шоу" з подачі декларації про доходи. Український Тиждень. 19 березня 2013. Процитовано 3 серпня 2013.
- ↑ Куварына, Таццяна; Спрынчан, Андрэй (30 липня 2010). Зачараваная песняй. Літаратура і мастацтва (біл.) (30 (4974)): 4. ISSN 0024-4686. Архів оригіналу за 14 березня 2020. Процитовано 14 березня 2020.
- ↑ Лауреаты премии «Золотой граммофон» 2010 року. Архів оригіналу за 7 березня 2013. Процитовано 23 серпня 2011.
- ↑ Таїсія Повалій заспівала українську пісню на російському концерті до 9-го травня (uk-UA). Процитовано 8 серпня 2022.
- ↑ а б Україна ввела санкції проти Лорак, Тодоренко і Повалій. Хто ще у списку. РБК-Украина (укр.). Процитовано 21 жовтня 2022.
- ↑ Таїсія Повалій "відсвяткувала" з окупантами "звільнення Луганську від фашистів", але вони переплутали дати. РБК-Украина (укр.). Процитовано 8 вересня 2023.
- ↑ Партія регіонів взяла Повалій до списку, аби підкупити виборців, — Тігіпко, ipress.ua
- ↑ До Топ-5 виборчого списку ПР потрапила Таїсія Повалій, ТСН
- ↑ СПИСОК «РЕГІОНІВ» У РАДУ, "Українська правда"
- ↑ Азаров пояснив, чому Таїсія Повалій має 2 позицію в списку ПР, сайт телеканалу "24 TV"
- ↑ ЦВК зареєструвала виборчий список ПР з двома вакантними місцями сайт журналу "Український тиждень"
- ↑ Відомі депутати, що в Росії «відстоюють інтереси русскава мира»
- ↑ МВС завело кримінальну справу через вояж депутатів у Держдуму
- ↑ а також Ані Лорак, російських артистів, які підтримали позицію Путіна щодо анексії Криму та війни на сході України тощо
- ↑ У соцмережах повстали проти «Інтера» за концерт зірок, які підтримали агресію РФ. ТСН. 1+1. 01.01.2015
- ↑ «Подробности» на «Інтері» про новорічний концерт" каналу: це «російський шабаш». Радіо Свобода. 01.01.2015
- ↑ Як «Інтер» у душу плюнув, а потім забрав свій плювок назад [Архівовано 2015-01-03 у Wayback Machine.]. Телекритика. 01.01.2015
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №726/2022 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
- ↑ Указ Президента України № 166/96 від 7 березня 1996 року «Про присвоєння почесних звань України»
- ↑ а б Указ Президента України від 19 жовтня 2022 року № 726/2022 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)»»
- ↑ Указ Президента України № 1186/97 від 27 жовтня 1997 року «Про присвоєння почесних звань України працівникам культури і мистецтва»
- ↑ Указ Президента Российской Федерации от 16 декабря 2011 года № 1636 «О награждении орденом Дружбы Повалий Т. Н.» [Архівовано 7 січня 2012 у Wayback Machine.](рос.)