Татабанья

місто в Угорщині
(Перенаправлено з Татабаня)

Та́табанья[1], Татабаня[2] (угор. Tatabánya) — місто в Угорщині, адміністративний центр медьє Комаром-Естерґом.

Татабанья
Tatabánya
Герб Прапор
Герб Прапор
Основні дані
Країна Угорщина Угорщина
Медьє Комаром-Естерґом
Регіон Центральне Задунав'я
Засноване 1488
Населення 70 003 (2012)
Площа 91,45 км²
Густота населення 765,5 осіб/км²
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Поштові індекси 2800
Телефонний код +36-34
Географічні координати 47°34′30″ пн. ш. 18°24′30″ сх. д. / 47.57500° пн. ш. 18.40833° сх. д. / 47.57500; 18.40833Координати: 47°34′30″ пн. ш. 18°24′30″ сх. д. / 47.57500° пн. ш. 18.40833° сх. д. / 47.57500; 18.40833
Місцева влада
Вебсторінка tatabanya.hu
Мапа
Татабанья (Угорщина)
Татабанья
Татабанья
Мапа

Татабанья у Вікісховищі

Географія

ред.

Місто розташоване в долині між гірськими хребтами Герече та Вертеш, приблизно за 55 км від столиці Будапешту. Завдяки своєму вдалому розташуванню місто є залізничним та автомобільним вузлом, так автомагістраль М1 (також європейські маршрути E60, E75) від Відня до Будапешта проходить на околиці міста, а також залізнична лінія Відень-Будапешт.

Історія

ред.

Археологічні знахідки доводять, що на місці сучасного міста розташовувалися три історичні поселення — Альшогалла, Фельшегалла і Банхіда. Банхіда є найдавнішим поселенням, воно вперше згадується 1288 року.

У XVI столітті цю територію окупували турки-османи. Приблизно в цей час жителі стали протестантами. Після звільнення від османів наприкінці XVII століття територію заселили римо-католицькими німецькими та словацькими поселенцями. 1787 року в Альшогаллі проживало 580 осіб, у Фельшегаллі — 842 жителі. Приблизно в цей час були виявлені родовища вугілля в цьому районі. Населення почало зростати першій половині ХІХ століття і в цей час була сформована нова шахтарська колонія, яка пізніше розвинулася в село Татабанья.

Після закінчення Другої світової війни комуністичним урядом країни було прийнято програму індустріалізації, у межах якої планувалося перетворення кількох малих угорських міст на великі індустріальні центри. У 1947 році три історичні села та шахтарське селище Татабанья були об'єднанні в місто, в якому почалося масштабне будівництво. Альшогалла, Фельшегалла та Банхіда стали міськими районами. У 1950 році місто стало адміністративним центром медьє Комаром-Естергом.

Падіння комуністичного уряду в 90-х роках знизило економічну роль важкої та гірничодобувної промисловості міста, стався значний відтік населення. Структура економіки міста сильно змінилася.

Населення

ред.

За даними перепису 2011 року, місто Татабанья мало 66 475 мешканців. З етнічної точки зору, більшість жителів (93,23 %) були угорці, з меншістю німців (2,91 %) і ромів (2,06 %). Етнічна приналежність невідома для 0,76 % жителів.[3]

Не сповідують релігію (32,76 %), римо-католики (26,05 %), реформати (6,08 %), атеїсти (2,06 %) і лютерани (1,03 %). Для 31,52 % жителів релігійна приналежність невизначена.[4]

Інфраструктура

ред.
 
Житлова забудова, Татабанья
 
Міський автовокзал

Згідно з переписом 2001 року місті було 28 912 домогосподарств, 92 % з них мали центральне опалення та телефонний зв'язок. 98 % доріг міста з твердим покриттям, налагоджено курсування міського транспорту.[5]

Визначні пам'ятки

ред.
  • Пам'ятник Турулу. Пам'ятник, що зображує птицю Турул, зображену на гербі міста, встановлено на вершині гори.
  • Печера Селім. Знаходиться у горах Герече.
  • Гірські хребти Герече та Вертеш. Порослі лісом пагорби.

Освіта

ред.

У місті розташовані: 2 коледжі, 10 середніх та 16 початкових навчальних заклади. З 1992 року працює університет.

Спорт

ред.

Місті базується футбольна команда Татабанья, заснована 1910 року, яка грає у вищій лігі угорської першості.

Відомі особи

ред.

Міста-побратими

ред.

Дружні міста

Місто також підтримує партнерські відносини з:

Світлини

ред.

Примітки

ред.
  1. Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
  2. Угорщина // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  3. Componența etnică a județului Komárom-Esztergom pe sate și orașe. Biroul Central de Statistică al Ungariei. Процитовано 11 червня 2014.
  4. Componența confesională a județului Komárom-Esztergom pe sate și orașe. Biroul Central de Statistică al Ungariei. Процитовано 11 червня 2014.
  5. KNYKK Középnyugat-magyarországi Közlekedési Központ - Kezdőlap. www.vertesvolan.hu.

Посилання

ред.