Та́ра, пако́вання (хибна калька з російської — «упаковка») — промисловий виріб, що призначається для пакування, зберігання, переміщення і реалізації товарів у сфері обігу. Паковання зберігає товар від пошкоджень, сприяє його безпечному транспортуванню, збереженню та продажу. Тара забезпечує збереження споживчих властивостей товарів, полегшує їх транспортування і виконання вантажно-розвантажувальних робіт.[1].

Тара
Зображення
З матеріалу пакувальний матеріялd
Виробник product packaging industryd
Частково збігається з пакувальний матеріялd
CMNS: Тара у Вікісховищі

Призначення

ред.

Паковання призначене для вирішення складних завдань: утилітарного, естетичного, функції продажу. За прямим призначенням — це тара, з погляду естетики — дизайнерський об'єкт. Як рекламоносій та носій інформації «німий продавець». Паковання також є хранителем культурного коду, твором мистецтва, довідником, «історією в картинках».

Екструдовані продукти упаковують в пакети із целофану, віскотену, в картонні пачки з внутрішнім пакетом із полімерних термозварювальних матеріалів, картонні ящики з гофрованого або пресованого картону, запаковані у вакуумну плівку, металізовані пакети з біоксальноорієнтованої поліпропіленової плівки (БОПП) і вакуумне паковання[2]. Для упакування фармацевтичних товарів і товарів для роздрібної торгівлі використовують блістерне паковання.

Матеріали

ред.

Матеріал виготовлення є провідною ознакою класифікації. Раніше, для оформлення готової продукції використовували папір, картон, скло, бляхи (жерсть), шовк, шкіру, і навіть солому і лозу.

Пакувальний матеріал — матеріал, з якого виробляють паковання і який забезпечує можливість повторного використовування паковання чи екологічно чистого її знищення[1].

  • Дерев'яна тара становить основну складову в структурі тарообігу й на сьогодні є основним видом тари для пакування і транспортування товарів народного споживання.
  • Картонна і паперова тара — ящики (короби), коробки, мішки, пакети належать до перспективних видів тари. Виробництво транспортної тари з гофрованого картону широко використовують у світовій практиці.
  • Текстильна, або м'яка, тара — це мішки (бавовняні, лляні, джутові, лляно-джуто-кенафні, конопляні), а також пакувальна тканина.
  • Металева тара у порівнянні з іншими видами має найвищу механічну міцність, герметичність і термостійкість. для затарювання товарів використовують бочки, барабани, балони, фляги, спеціальні металеві стрічки.
  • Полімерна тара має незначну питому вагу в загальному обсязі тари. Вона є перспективою, має достатню міцність, хімічно стійка, легка. Основними видами споживчої та транспортної полімерної тари є банки, коробки, флакони, пакети, ящики, мішки, каністри, пакувальні стрічки (ПЕТ, поліпропіленові, кордові) та ін.

Типологія тари

ред.

за функціями в процесі товарного обігу

ред.

За функціями в товарному обміні розрізняють тару транспортну, споживчу і тару-обладнання.

  • Транспортна (зовнішня) тара забезпечує транспортування і збереження товарів та є самостійною транспортною одиницею. До неї належать ящики, бочки, мішки, балони, фляги, стрічки, плівки тощо. Модулем (базою) уніфікації для транспортної тари прийнято розміри міжнародного плоского піддона 800×1200 мм. Зазвичай виступає як допоміжне паковання. Різні види транспортної тари можна комбінувати між собою (наприклад, розташувати на палеті мішки та скріпити їх поліпропіленовою стрічкою).
 
Класичний дерев'яний піддон (палета)
  • Тара-обладнання — це технічний засіб, який використовують для укладання, тимчасового зберігання додаткового запасу та продажу товарів населенню в торговому залі магазину.

За призначенням

ред.

За призначенням тару поділяють на спеціалізовану й універсальну. Спеціалізовану тару використовують для затарювання, зберігання і доставляння означеного товару, універсальна — для різних товарів. Паковання за зниженою ціною — знижені ціни вказуються виробником безпосередньо на пакованні або ярлику.

За кратністю використання

ред.

За кратністю використання в тарообігу тара поділяється на тару одноразового використання (однообігову) та багатообігову.

  • Тару одноразового використання (паковання сигарет, коробки з-під сірників, цукерок тощо) використовують для затарювання товарів один раз і після її звільнення підлягає утилізації, тобто така тара непридатна для повторного використання, бо її збирання, зберігання, повернення менш вигідні, ніж нове виготовлення.
  • Багатооборотна тара здійснює декілька оборотів і повертається для повторного використання постачальникам або тароремонтним підприємством. Кількість оборотів залежить від її міцності та дотримання правил експлуатації.

За конструктивними особливостями

ред.

За конструктивними особливостями тара поділяється на нерозбірну і розбірну, складану, розбірно-складану, щільну, решітчасту, відкриту і закриту. Найбільше поширення в практиці торгівлі дістала нерозбірна транспортна тара.

Залежно від специфічних властивостей тара буває ізотермічна (зберігає задану температуру, ізобарична (зберігає заданий тиск), пило-, газо-, вологонепроникна, герметична тощо.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б ДСТУ 2887-94 Паковання та маркування. Терміни та визначення.
  2. Сирохман І. В. Товарознавство пакувальних матеріалів і тари / І. В. Сирохман, В. М. Завгородня. — К.: ЦНЛ, 2005. — 614 с.

Література

ред.
  • Основи пакувальної справи. Загальні відомості: навчально-методичний посібник / Ю. Й. Хведчин, Я. М. Угрин, І. І. Регей. — Львів: Українська академія друкарства, 2016. — 139 с. — ISBN 978-966-322-425-1.
  • Товарознавство пакувальних матеріалів: Навч. посіб. / В. М. Завгородня, І. В. Сирохман; Укоопспілка, Львівська комерційна академія — Л., 2004. — 199 c.
  • ДСТУ EN 14182:2012. Паковання. Основні терміни та визначення (EN 14182:2002, IDT). — Київ: Держспоживстандарт України, 2012.
  • ДСТУ EN 13430:2008. Паковання. Вимоги до паковання, відновлюваного вторинним переробленням матеріалу (EN 13430:2004, IDT). — Київ: Держспоживстандарт України, 2012.
  • ДСТУ 3966:2009. Термінологічна робота. Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять. — Київ: Держспоживстандарт України, 2010.
  • ДСТУ ISO 13355:2006. Паковання. Тара транспортна укомплектована, завантажена та вантажні одиниці. Випробування на вертикальну випадкову вібрацію (ISO 13355:2001, IDT). — Київ: Держспоживстандарт України, 2010.
  • ДСТУ EN 13427:2008. Паковання. Вимоги щодо застосування європейських стандартів у сфері паковання та відходів паковання (EN 13427: 2004, IDT). — Київ: Держспоживстандарт України, 2007.
  • ДСТУ EN 862:2005. Паковання. Паковання, безпечне для дітей. Вимоги і методи випробування паковання одноразового використання для не фармацевтичних виробів (EN 862:2001, IDT). — Київ: Держспоживстандарт України, 2007.
  • ДСТУ 2887–94. Паковання та маркування. Терміни та визначення. — Київ: Держстандарт України, 1995.

Посилання

ред.