Відкрити головне меню

Тара́сівка19632014 роках — Мала Тарасівка) — село в Україні, у Броварському районі Київської області. Населення становить 1554 особи.

село Тарасівка
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Броварський
Рада/громада Жердівська сільська рада
Код КОАТУУ 3221282009
Основні дані
Засноване 1920
Населення 1554
Площа 3,96 км²
Густота населення 392,42 осіб/км²
Поштовий індекс 07441
Телефонний код +380 4594
Географічні дані
Географічні координати 50°37′24″ пн. ш. 31°01′24″ сх. д. / 50.62333° пн. ш. 31.02333° сх. д. / 50.62333; 31.02333Координати: 50°37′24″ пн. ш. 31°01′24″ сх. д. / 50.62333° пн. ш. 31.02333° сх. д. / 50.62333; 31.02333
Середня висота
над рівнем моря
113 м
Місцева влада
Адреса ради 07440, Київська обл., Броварський р-н, с.Жердова, вул.Леніна,35 , тел. 5-11-26; 2-02-22
Карта
Тарасівка. Карта розташування: Україна
Тарасівка
Тарасівка
Тарасівка. Карта розташування: Київська область
Тарасівка
Тарасівка
Мапа

Зміст

ІсторіяРедагувати

Село засноване у 1920 році жителями села Великої Димерки. 60 сімей безкоштовно отримали в користування по 0,5 десятин землі на колишніх землях пана Добрикова. Досі в селі поширені родові прізвища, що є типовими для димерчан — Миронці, Селюки, Теплюки, Хитрі, Хомичі, Шусті.

За переказами ініціатором переселення димерців був син димерського старости Тарас Драний (на його честь поселення й було названо).

У 1930 році в селі організували колгосп ім. Т. Г. Шевченка. Завдяки розбудові села у 1939 році в Тарасівці проживало 120 сімей.

З 1941 по 1943 роки село було окуповано німцями. Під час війни село майже повністю знищили, лишились неспаленими 3 хати.

Відбудова села почалась з Тарасівської початкової школи, що почала діяти з жовтня 1943 року. За селом було закладено фруктовий сад.

10 травня 1963 року село Тарасівка перейменоване на Малу Тарасівку.[1]

З 1969 року Тарасівка підпорядкована радгоспу «Жердівський».

Наприкінці 60-х — на початку 70-х років XX ст. у селі почали будувати тваринний комплекс по відгодівлі корів на 1500 голів. У зв'язку з появою нових робочих місць та потребою розташування робітників в селі почалось будівництво трьох двоповерхових гуртожитків, пізніше — чотириповерхового будинку готельного типу.

11 березня 2014 року селу повернуто назву Тарасівка.[2]

ОсвітаРедагувати

З 1943 по 1947 роки школа знаходилась в глинобитному сараї жительки села Селюк Варвари Пилипівни. Навчали дітей двоє вчителів — Селюк Федора Мусіївна, Драна Надія Юріївна. З 1947 року початкова школа функціонувала в новому приміщенні, збудованому колгоспом: одна половина приміщення належала школі, інша — контора колгоспу.

У 1983 року почала діяти нова десятирічна школа, розрахована на 464 місць.

Учні села встановили ім'я та прізвище солдата, похованого на околиці села та повідомили про поховання рідних та близьких загиблого. Іван Данилович Петренко брав участь у обороні Києва, відступаючи, радянські війська залишили його пораненим у жительки села Агафії Хомич. Діти Агафії Марія та Іван і сусід Іван Денисович Бардаш допомогли в пошуках родини Петренків (до війни в родині було 4 брати та 3 сестри). 14 грудня 1985 року відбувся мітинг-зустріч, присвячений пам'яті Івана Петренка, на якому були присутні дві сестри загиблого — Марія і Поліна, та колишня наречена Ольга Іванівна Зарицька.

Відомі особистостіРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • І. Доцин. Історія поселень Броварського краю. Від стародавніх часів і до сьогодення. Книга третя. — Бровари.: Водограй, 2003. — 640 с./Сер."Броварська минувшина"; кн.3/