Тамарін Сергій Васильович
| Ця стаття є автобіографією, редагується фігурантом статті або особами чи організаціями, які безпосередньо пов'язані з ним. |
Сергі́й Васи́льович Тама́рін (нар. 18 лютого 1988, Харків) — громадський та політичний діяч, ветеран війни на Сході України, майор поліції, керівник київського осередку політичної партії Національний корпус.
| Сергій Васильович Тамарін | |
|---|---|
| Народився | 18 лютого 1988 (36 років) |
| Громадянство |
 Україна |
| Національність | українець |
| Місце проживання |
 Київ |
| Діяльність | політичний діяч, військовий |
| Alma mater | Харківська юридична академія |
| Учасник | Війна на сході України і Російсько-українська війна (з 2014) |
| Посада | Голова Київського осередку партії «Національний корпус» |
| Військове звання | майор |
| Партія | Національний корпус |
| Нагороди |
 |
Кандидат у народні депутати України 9 скликання від ВО «Свобода»[1].
Життєпис ред.
Сергій Тамарін народився 18 лютого 1988 в Харкові. Середню освіту здобував у школі № 17 з поглибленим вивченням англійської мови, Харківському електромеханічному технікумі, харківському ліцеї № 107. Займався боксом та грою на фортепіано.
Навчався в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого, де здобув вищу освіту зі ступенем «магістр права».
Після закінчення академії в 2010 році працював слідчим у міліції. Після трьох років служби звільнився. Рік до початку війни — менеджер з персоналу у телекомунікаційній компанії.
Війна на сході України ред.
З приходом на схід України російських терористів, Тамарін приєднався до «чорних чоловічків». 10 лютого, після того, як в лютому 2014 з харківського СІЗО звільнився Андрій Білецький, бійці заснували батальйон «Азов».
Разом з «Азовом» брав участь у визволенні Мар'їнки, Маріуполя, в боях за Широкине. Пізніше Сергія Тамаріна було нагороджено державною нагородою «За оборону Маріуполя». 10 лютого 2015 Сергій Тамарін брав участь у «Широкинській наступальній операції». Мав важкі травми і контузії. Звання майора отримав позачергово, після боїв за Маріуполь і успішного штурму Мар'їнки.[2]
Після повернення з фронту Тамарін увійшов до створеного в кінці 2014 року спецпідрозділу МВС «Схід», метою якого було забезпечення надійного тилу в Харкові після відходу звідти «чорних чоловічків». З 2017 до 2019 був його очільником. Спецпідрозділ формувався винятково з добровольців.
Політична діяльність ред.
З червня 2019 командир «Собер» очолив київський міський осередок політичної партії — Національний корпус.
|
Загальний, майже шестирічний військовий досвід — 3 роки в “Азові” та два з половиною роки командування спецпідрозділом «Схід», — сформували чітке уявлення про максимально широкий спектр потреб на фронті й проблеми цивільного населення. Окрім цього з’явилося розуміння про бутафорські реформи ЗСУ, недореформований МВС й розуміння того, що наявною політичною волею можна вирішити набагато більше проблем, ніж перебуваючи на фронті. Порадившись із друзями та близькими, я вирішив переходити до наступного етапу боротьби — політичного. Стає дедалі очевидніше, що внутрішніх ворогів у нас набагато більше, ніж зовнішніх, і це наша основна слабкість. Я сприйняв це як гарний шанс для себе реалізуватися не тільки у військовій боротьбі, а й в політичній, оскільки, за моїм переконанням, дипломатія не існує без сильної армії, а сильна армія не буде існувати без добрих дипломатів. | 
|
12 березня 2020 року ветерани полку «Азов» зірвали прес-конференцію, яку організував Сергій Сивохо, та вигнали його із зали КВЦ «Парковий»[3][4]. 13 березня суд обирав міру запобіжного заходу для Сергія Тамаріна, Олександра Демидова та Юрія Каплі[5][6][7]. Станом на серпень 2020 року, судовий процес тривав.
23 травня кілька десятків активістів Національного корпусу під керівництвом Сергія Тамаріна прийшли з акцією протесту під офіс ОПЗЖ. Під час пікету вони палили фаєри та кидали димові шашки. Невдовзі відбулись сутички активістів з поліцією, прессекретар Медведчука заявив, нібито там стався «вибух», поліція спростовула інформацію про вибух. Пізніше поліція повідомила про 20 затриманих.[8][9][10]
Нагороди ред.
- За оборону Маріуполя
- За відвагу у службі
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Центральна виборча комісія - Вибори народних депутатів України 2019. www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 14 березня 2020. Процитовано 13 березня 2020.
- ↑ Сергій Тамарін - офіцер-доброволець, якого бояться вороги України. Національний Корпус (укр.). 13 березня 2020. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 13 березня 2020.
- ↑ Зрив презентації «платформи примирення» Сивохо: поліція затримала 15 осіб, відкрито кримінальну справу. nv.ua. Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 13 березня 2020.
- ↑ Зрив презентації Платформи єдності: завтра двом затриманим оберуть запобіжний захід. Інформаційне агентство УНН. (укр.). Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 13 березня 2020.
- ↑ Суд обрав запобіжні заходи підозрюваним у нападі на Сивохо: деталі. 24 Канал. Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 13 березня 2020.
- ↑ Зрив презентації Сивохо: суд посадив під домашній арешт члена “Нацкорпусу”. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 13 березня 2020. Процитовано 13 березня 2020.
- ↑ Зрив презентації Платформи єдності: суд відправив під домашній арешт одного з підозрюваних. Інформаційне агентство УНН. (укр.). Архів оригіналу за 14 березня 2020. Процитовано 13 березня 2020.
- ↑ Нацкорпус під офісом ОПЗЖ кидав петарди і палив фаєри. Декількох затримала поліція. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 30 травня 2020. Процитовано 23 травня 2020.
- ↑ Нацкорпус запалив фаєри біля офісу Медведчука, там заявили про “вибух”. ВІДЕО. Новинарня (укр.). 23 травня 2020. Архів оригіналу за 1 червня 2020. Процитовано 23 травня 2020.
- ↑ У Медведчука заявили про вибух біля офісу, є затримані. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 31 травня 2020. Процитовано 23 травня 2020.