Вікіпедія

Талалаєв Андрій Вікторович

російський футболіст

Андрій Вікторович Талалаєв (рос. Андрей Викторович Талалаев; нар. 5 жовтня 1972, Москва, СРСР) — радянський та російський футболіст, нападник. Після закінчення ігрової кар'єри – тренер.

Ф
Андрій Талалаєв
Андрій Талалаєв
Андрій Талалаєв
Особисті дані
Повне ім'я Андрій Вікторович Талалаєв
Народження 5 жовтня 1972(1972-10-05) (51 рік)
  Москва, СРСР
Зріст 184 см
Вага 79 кг
Громадянство СРСР СРСР
Росія Росія
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
СРСР «Торпедо» (М)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1991—1994 СРСР/Росія/Росія «Торпедо» (М) 56 (8)
1992—1993 → Росія «Торпедо-Д» (М) 2 (0)
1994 → Росія КАМАЗ 6 (0)
1995 Росія «Торпедо» (М) 8 (1)
1995 → Росія «Торпедо-Д» (М) 7 (3)
1996—1997 Росія «Динамо-Газовик» 37 (13)
1997 Росія «Том» 22 (7)
1997—1998 Італія «Тревізо» 18 (1)
1999 Росія «Локомотив» (НН) 1 (0)
1999 Росія «Том» 10 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1992
1992—1994 		СНД СНД (U-21)
Росія/Росія Росія (U-21)
10 (1)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2005—2010
2009—2010
2010
2011
2011
2014
2014—2016
2016—2018
2018—2019
2019
2020
2020—2022
2022—2023
2023— 		Росія Росія (U-19)
Росія Росія (U-15)
Росія Росія (U-20)
Росія Росія (U-21)
Росія «Ростов»
Росія «Росич»
Росія «Волга» (НН)
Росія «Тамбов»
Вірменія «Пюнік»
Росія «Хімки»
Росія «Крила Рад» (С)
Росія «Ахмат»
Росія «Торпедо» (М)
Росія «Хімки»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Талалаєв.

Кар'єра гравця ред.

Дебютував в основному складі московського «Торпедо» у 1991 році, провів у чемпіонаті СРСР п'ять матчів[1]. 1992 року був гравцем стартового складу. У чемпіонаті Росії провів 18 матчів та відзначився трьома голами. Восени у матчі Кубку УЄФА відзначився голом у ворота мадридського «Реалу»[2].

У 1993 році став володарем Кубку Росії. 1994 року у другій половині сезону виступав за КАМАЗ. У 1995 році повернувся до «Торпедо». У 1996 році перейшов до «Динамо-Газовика» (Тюмень). У першому дивізіоні відзначився 13-ма голами та допоміг клубу повернутися до вищої ліги. У 1997 році не потрапляв до основного складу «Тюмені» й по ходу сезону перейшов до «Томі», якій допоміг вийти до першого дивізіону. Далі вирушив до італійського «Тревізо». Після повернення Росію грав за «Локомотив» (Нижній Новгород) і «Томь» 1999 року.

У вищій лізі Росії зіграв 69 матчів, забив 8 м'ячів.

Кар'єра тренера ред.

 
Андрій Талалаєв — головний тренер ФК «Хімки», матч проти ФК «Луч-Енергія», 2019 рік

У 1999-2003 роках працював тренером у СДЮШОР «Торпедо-ЗІЛ» з футболістами 1988 та 1993 років народження народження.

У 2004 році увійшов до штабу Невіо Скали як тренер-перекладач у московському «Спартаку».

З 2005 по 2010 рік очолював юнацьку збірну Росії 1990 року народження, з червня по грудень 2010 — юніорську збірну (гравці до 20 років), створену на основі команди з гравців 1990 року народження, а в 2009—2010 роках також юнацьку збірну Росії (з гравців до 15 років)[3]. 13 грудня 2010 року залишив пости у юнацькій (U-15) та юніорській збірних[4]. Як наставник юнацької збірної Росії виховав Алана Дзагоєва.

У січні 2011 року очолив молодіжну команду «Ростова». З 20 червня по 1 серпня був виконувачем обов'язків головного тренера «Ростова». У серпні 2011 року залишив команду після того, як посаду головного тренера зайняв Сергій Балахнін.

Після призначення Фабіо Капелло головним тренером збірної Росії отримав шанс увійти до тренерського штабу національної команди[5][6][7], але, за його словами, пропрацювавши три тижні, отримав пропозицію, яка його не влаштувала.

16 серпня 2012 року увійшов до тренерського штабу Юрія Красножана в «Кубані», але менш ніж через півроку залишив посаду[8].

З липня 2013 року допомагав тренерському штабу московського ЦСКА у перегляді суперників.

3 лютого 2014 року став головним тренером аматорського клубу «Росич», але вже наприкінці березня 2014 року очолив клуб «Волга», який тренував до його розформування після завершення сезону 2015/16 років[9]. Під його керівництвом команда вилетіла з Прем'єр-ліги, а в першості ФНЛ займала 13-те та 10-те місця.

8 вересня 2016 став головним тренером «Тамбова», який виступав у ФНЛ. На той час після 11 турів команда займала 17 місце, маючи в активі 10 очок[10]. Однак у наступних 27 матчах команда набрала 47 очок й посіла 5-те місце[11]. У сезоні 2017/18 років клуб посів 4-е місце, набравши 68 очок, пробившись у стикові матчі за місце у Прем'єр-лізі, де поступився «Амкару»[12][13]. Після цього Андрій Талалаєв покинув клуб[14].

У червні 2018 року очолив вірменський «Пюнік». У кваліфікації Ліги Європи 2018/19 команда пройшла два раунди (вибивши «Вардар» та «Тобол») та поступилася у третьому («Маккабі» Тель-Авів). 2 грудня у матчі проти «Гандзасара» (1:3) образив четвертого суддю й був вилучений, а 6 грудня дискваліфікований до 31 травня 2019 року[15]. Після подачі «Пюніком» апеляції термін дискваліфікації Талалаєва було скорочено до 31 березня[16][17]. Наприкінці грудня визнано тренером року у Вірменії[18]. 9 квітня 2019 року залишив клуб «за сімейними обставинами», а наступного дня очолив клуб ФНЛ «Хімки»[19][20].

Під його керівництвом після 25 турів «Хімки», набравши 50 очок, посідали третє місце у турнірній таблиці ФНЛ сезону 2019/20, проте тренер пішов у відставку, оскільки помінявся вектор розвитку клубу — наголос буде робитися на молодь та вихід у РПЛ як наслідок не передбачався[21].

28 червня 2020 року змінив Міодрага Божовича на посаді головного тренера самарських «Крил Рад» (які в сезоні 2019/20 на момент його призначення замикали турнірну таблицю РПЛ), уклавши дворічну угоду. 25 липня 2020 року прес-служба клубу повідомила про те, що фахівець залишає клуб. Врятувати «Крила Рад» від вильоту йому не вдалося — команда посіла 15-те місце у турнірній таблиці[22].

26 липня 2020 року очолив грозненський «Ахмат», підписавши контракт на три роки.

Телевізійна кар'єра ред.

Якийсь час працював на телеканалі «Спорт». Коментував матчі чемпіонату Росії, Англії, Ліги чемпіонів та Кубку УЄФА. У парі з Володимиром Стогнієнком коментував матчі чемпіонату світу 2006 року, чемпіонатів Європи 2008 та 2020 року, фінал Ліги чемпіонів УЄФА 2008 та фінал Кубку УЄФА 2008. Регулярно виступав у ролі експерта телеканалу «Матч ТВ» в декількох центральних матчах.

Особисте життя ред.

Дружина – Олена. Займалася лижами, потім перейшла до ріелторського бізнесу, згодом став керівником агентства нерухомості. Двоє синів (1993 та 2003 років народження). Старший Андрій[23] грав на аматорському рівні, також перебував у заявці клубу ФНЛ дзержинського «Хіміка» на сезон 2014/15 років[24].

Статистика як головного тренера ред.

Команда Країна Початок роботи Завершення роботи Результати
Іг В Н П % перемог
«Ростов»   21 червня 2011 30 червня 2011 2 0 1 1 &00.00
«Волга» (НН)   29 березня 2014 20 червня 2016 86 29 13 44 33,72
«Тамбов»   8 вересня 2016 23 травня 2018 71 35 16 20 49,30
«Пюнік»   12 червня 2018 9 квітня 2019 31 14 6 11 45,16
«Хімки»   10 квітня 2019 23 січня 2020 33 20 7 6 60,61
«Крила Рад»   28 червня 2020 25 липня 2020 6 2 3 1 33,33
«Ахмат»   27 липня 2020 11 вересня 2022 77 33 12 32 42,86
«Торпедо»   13 жовтня 2022 22 березня 2023 12 2 1 9 16,67
«Хімки»   11 квітня 2023 28 13 6 9 46,43

Станом на 11 листопада 2023 року

Досягнення ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Андрей Талалаев на официальном сайте «Мемориала Гранаткина». Архів оригіналу за 11 травня 2009. Процитовано 31 липня 2009.
  2. ↑ Статистика «Торпедо» в еврокубках. Архів оригіналу за 25 жовтня 2009. Процитовано 31 липня 2009.
  3. ↑ Создана юниорская сборная России (юноши до 20 лет). Архів оригіналу за 24 липня 2010. Процитовано 13 грудня 2010.
  4. ↑ Талалаев покидает юношескую сборную (рос.)
  5. ↑ Талалаев станет помощником Капелло в сборной России (рос.)
  6. ↑ Андрей Талалаев: «Пока ничего не могу сказать о работе в сборной России, но я мечтаю оказаться в тренерском штабе Капелло» (рос.)
  7. ↑ Писарев и Талалаев вошли в штаб Капелло (рос.)
  8. ↑ Талалаев вошёл в тренерский штаб «Кубани». Чемпионат.ру. 16 серпня 2012. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 16 серпня 2012.
  9. ↑ Андрей Талалаев возглавил футбольный клуб «Волга». Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 29 березня 2014.
  10. ↑ Table 1.Division 16/17. Match day 11.
  11. ↑ Table 1.Division 16/17.
  12. ↑ Table 1.Division 17/18.
  13. ↑ Clubs of the Relegation Premier Liga 17/18.
  14. ↑ Андрей Талалаев покидает «Тамбов» (рос.)
  15. ↑ Российский тренер дисквалифицирован до конца сезона за оскорбление судьи — Газета.Ru | Новости (рос.)
  16. ↑ «Пюник» добился сокращения дисквалификации главного тренера Талалаева (рос.)
  17. ↑ ФФА сократила дисквалификацию Андрея Талалаева (рос.)
  18. ↑ Талалаев признан лучшим тренером года в Армении (рос.)
  19. ↑ Талалаев покинул пост главного тренера «Пюника» (рос.)
  20. ↑ Андрей Талалаев возглавил «Химки» (рос.)
  21. ↑ Талалаев покинул «Химки». Клуб поменял вектор развития (рос.)
  22. ↑ «Крылья Советов» снова вылетели из Премьер-лиги. 63.ru (рос.). 22 липня 2020. Процитовано 25 березня 2021.
  23. ↑ Талалаев Андрей Андреевич на сайте Footballfacts.ru (рос.)
  24. ↑ Елена Талалаева: Андрей приставал по-футбольному нагло! (рос.)

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Талалаєв_Андрій_Вікторович&oldid=40896114