Тайфунник білолобий
| Тайфунник білолобий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pterodroma leucoptera (Gould, 1844) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Procellaria leucoptera | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тайфу́нник білолобий[2] (Pterodroma leucoptera) — вид буревісникоподібних птахів родини буревісникових (Procellariidae)[3]. Мешкає в Тихому океані. Раніше вважався конспецифічним з коротконогим океанником [4][5].
Опис ред.
Білолобий тайфунник — невеликий морський птах, середня довжина якого становить 30 см, розмах крил 70 см, вага 180-200 г. Верхня частина голови і обличчя навколо очей у нього темно-бурувато-сірі, лоб білий. Верхня частина тіла сіра, на крилах помітна М-подібна темна пляма, кінчик хвоста темний. Нижня частина тіла біла, нижня сторона крил біла з широкими темними краями. Тривалість життя птаха становить понад 40 років[6].
Поширення і екологія ред.
Білолобі тайфунники утворюють гніздові колонії на островах Кабедж-Трі[en][7][8], Бунделбах[en], Броутон[en], Літл-Броутон і Монтегю[en] у південно-східного узбережжя Австралії, в штаті Новий Південний Уельс, а також на острові Нова Каледонія та на острові Раївавае[en] у Французькій Полінезії. Під час негніздового періоду ті птахи, що гніздяться в Австралії, зустрічаються в центральній частині Тихого океану, на південь від Гаваїв, а ті птахи, що гніздяться на Новій Каледонії — на сході Тихого океану, на захід від Еквадору. Також під час негніздового періоду білолобі тайфунники зустрічаються в південній частині Тихого океану, іноді навіть досягаючи антарктичного узбережжя; вони також спостерігалися біля берегів Західної Австралії[9][10].
Білолобі тайфунники ведуть пелагічний спосіб життя, рідко наближуються до суходолу, за винятком гніздування. Живляться кальмарами, рибою і ракоподібними[6]. Гніздяться невеликими, розрідженими колоніями від 10 до 50 гніздових пар, на Новій Каледоній на стрімких, порослих рослинністю схилах, на висоті від 350 до 650 м над рівнем моря, на острові Кабедж-Трі в тріщинах серед скель або на відкритих схилах, серед осипів. До острова Кабедж-Трі птахи прилітають в середині жовтня, де формують пари і облаштовують гніздо. В листопаді вони відлітають в Тасманове море на 2-3 тижні. В кладці 1 яйце, яке відкладається у період з 18 листопада по 10 листопада. Інкубаційний період триває 6-7 тижнів. Спочатку насиджують самці, через 17 днів їх підміняють самиці, після чого знову насиджують самці. Пташенята вилуплюються в січні, а покидають гніздо у квітні-травні, у віці 80-100 г, коли вони набирають вагу 160-180 г.
Збереження ред.
МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція білолобих тайфунників становить від 2 до 14 тисяч птахів. Їм загрожує хижацтво з боку інтродукованих хижих ссавців, зокрема кішок, щурів і свиней[11][12][13].
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Pterodroma leucoptera: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 22 вересня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Petrels, albatrosses. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 вересня 2022.
- ↑ R.J. Tomkins & B.J. Milne. Differences among Dark-rumped Petrel (Pterodroma phaeopygia) populations within the Galapagos Archipelago. „Notornis”. 38 (1), ss. 1–35, 1991.
- ↑ R.A. Browne, D.J. Anderson, J.N. Houser, F. Cruz, K.J. Glasgow, C.N. Hodges & G. Massey. Genetic diversity and divergence of endangered Galapagos and Hawaiian petrel populations. „The Condor”. 99 (3), ss. 812–815, 1997. doi:10.2307/1370494.
- ↑ а б O'Dwyer, T.W.; Buttemer, W.A.; Priddel, D.M. (2007). Differential rates of offspring provisioning in Gould's petrels: are better feeders better breeders?. Australian Journal of Zoology. 55 (3): 155—160. doi:10.1071/zo07005.
- ↑ Hindwood, K.A.; Serventy, D.L. (1941). The Gould Petrel of Cabbage Tree Island. The Emu. XLI: 1—20. doi:10.1071/mu941001.
- ↑ Pridell, D. та ін. (1995). The status of Gould's Petrel Pterodroma leucoptera leucoptera on Cabbage Tree Island, New South Wales. Wildl. Res. 22 (5): 601—10. doi:10.1071/wr9950601.
- ↑ Priddel, David та ін. (2014). Pelagic distribution of Gould's Petrel (Pterodroma leucoptera): linking shipboard and onshore observations with remote-tracking data. - (PDF). Emu. 114 (4): 360—370. doi:10.1071/mu14021.
- ↑ Surman, C.A.; Cheshire, N.G.; Wooller, R.D. (1997). Gould's Petrel Pterodroma leucoptera off south-western Western Australia. Marine Ornithology. 25: 70—71.
- ↑ Priddel, D.; Carlile, N. (1997). Conservation of the endangered Gould's Petrel Pterodroma leucoptera leucoptera. Pacific Conservation Biology. 3 (4): 322—29. doi:10.1071/PC980322.
- ↑ O'Dwyer, T.W.; Buttemer, W.A.; Priddel, D.M. (2006). Investigator disturbance does not influence chick growth or survivorship in the threatened Gould's Petrel Pterodroma leucoptera. Ibis. 148 (2): 368—372. doi:10.1111/j.1474-919x.2006.00526.x.
- ↑ Priddel, D.; Carlile, N. (2001). A trial translocation of Gould's Petrel (Pterodroma leucoptera leucoptera). Emu. 101: 79—88. doi:10.1071/MU00059.
Джерела ред.
- Brooke, M. (2004): Albatrosses and Petrels Across the World. Oxford University Press, Oxford, UK. ISBN 0-19-850125-0
- Onley, Derek and Paul Scofield (2007) Albatrosses, Petrels and Shearwaters of the World Helm Field Guides ISBN 978-971-36-4332-9
- Harrison, Peter. Seabirds of the World: A Photographic Guide. Princeton University Press, Princeton, New Jersey, 1987, ISBN 0-691-01551-1
- Marchant S, Higgins PJ (1990) Handbook of Australian, New Zealand & Antarctic birds, Volume 1, Part A: Ratites to Petrels, Vol. Oxford University Press, Melbourne
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |