Тайфунник бугіойський
| Тайфунник бугіойський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pterodroma deserta Mathews, 1934 | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Pterodroma mollis deserta Pterodroma feae deserta | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тайфу́нник бугіойський[2] (Pterodroma deserta) — вид буревісникоподібних птахів родини буревісникових (Procellariidae)[3]. Мешкає в Атлантичному океані, гніздовий ендемік Мадейри. Раніше вважався конспецифічним з мадерійським або азорським тайфунником, однак був визнаний окремим видом.
Опис
ред.Бугіойський тайфунник — морський птах середнього розміру, середня довжина якого становить 35 см. Верхня частина тіла сіра, верхня частина голови темна, на крилах темна М-подібна пляма. Нижня частина тіла біла, на верхній частині грудей нечіткий блідо-сірий "комір". Нижня сторона крил переважно темно-сіро-коричнева. Загалом забарвлення бугіойських тайфунників є майже ідентичне до забарвлення мадерійських тайфунників, однак дзьоб у них дещо коротший і товщий, а крила коротші.
Поширення і екологія
ред.Бугіойські тайфунники гніздяться лише на невеликому, безлюдному острові Бужіу[en] в групі островів Дезерташ, розташованих за 25 км на південний схід від острова Мадейра. Дослідження показали, що під час негніздового періоду вони зустрічаються в п'яти районах Атлантики, два з яких розташовані біля узбережжя Бразилії, один біля островів Кабо-Верде, один у південно-східного узбережжя США і один в пелагічному районі в центральній частині Південної Атлантики. Птахів, схожих на бугіойських тайфунників, неодноразово зустрічали біля берегів Західної Європи, однак, враховуючи, що відрізнити їх від мадерійських і азорських тайфунників майже неможливо, жоден з цих птахів не був ідентифікований, як той чи інший вид.
Бугіойські тайфунники ведуть пелагічний спосіб життя, живляться переважно кальмарами і дрібною рибою. На початку червня повни повертають до гніздових колоній, де гніздяться в норах, виритих в ґрунті, або іноді в тріщинах серед скель, на висоті від 80 до 300 м над рівнем моря. В кладці 1 яйце, пташенята покидають гніздо в грудні.
Збереження
ред.МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція бугіойських тайфунників становить від 320 до 360 дорослих птахів.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Pterodroma deserta: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 25 вересня 2022
- ↑ Pterodroma deserta у базі Avibase.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Petrels, albatrosses. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 25 вересня 2022.
Джерела
ред.- Brooke, M. (2004): Albatrosses and Petrels Across the World. Oxford University Press, Oxford, UK. ISBN 0-19-850125-0
- Onley, Derek and Paul Scofield (2007) Albatrosses, Petrels and Shearwaters of the World Helm Field Guides ISBN 978-971-36-4332-9
- Harrison, Peter. Seabirds of the World: A Photographic Guide. Princeton University Press, Princeton, New Jersey, 1987, ISBN 0-691-01551-1
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |