Вікіпедія

Сіроткін Сергій Олегович

російський автогонщик
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сироткін.

Сєрґєй Олєґовіч Сіроткін (рос. Сергей Олегович Сироткин; нар. 27 серпня 1995, Москва, Російська Федерація) — російський автогонщик. Чемпіон Європейської Формули-Абарт 2011 року, двократний бронзовий призер серії перегонів GP2[1]. З 2018 року пілот команди Вільямс Формули-1.

Сіроткін Сєрґєй
ГромадянствоРосія Росія
Народився27 серпня 1995(1995-08-27) (29 років)
Москва, Росія
Статистика в чемпіонатах світу з Формули-1
ДебютАвстралія 2018
Остання гонкаГран-прі Абу-Дабі 2018
Сезони2018
КомандиВільямс
Гран-прі (старти)21 (21)
Перемоги0
Подіуми0
Поули0
Найшвидші кола0
Очки1
Місце у сезоні
2018 року		 20 (1 оч.)

Біографія

ред.

Народився 27 серпня 1995 року в Москві.

Одним із спонсорів Сєрґєя під час його тестових виступів за команду «Заубер» Формули-1 був Національний інститут авіаційних технологій, директором якого на той час був батько гонщика Олєґ Сироткін[2]. Випускник МАДІ 2017 року, факультет автомобільного транспорту.

Кар'єра

ред.

Сіроткін почав кар'єру в 2008 році з картингу. Спочатку виступав у ряді чемпіонатів класу KF3, в Göteborgs Stora Pris став чемпіоном. У 2010 році Сєрґєй брав участь у трьох серіях класу KF2[1].

Формула-Абарт

ред.

Уже в 2010 році Сироткін дебютував в формульних серіях: він взяв участь в 6 гонках італійського класу гоночної серії Формула-Абарт в складі команди «Jenzer Motorsport». У своїй першій же гонці на трасі Валелунга він фінішував в очковій зоні, а після цього ще три рази зміг набрати очки. Всього заробив 12 очок і посів 18-е місце[1].

У 2011 році Сергій брав участь в обох класах Формули-Абарт: італійському та європейському; і в тому і в іншому сезони починав в «Jenzer Motorsport», проте пізніше змінив колектив на «Euronova Racing». В італійському класі Сіроткін виступав тільки в чотирьох з семи гонок, проте завдяки трьом подіумах набрав 136 очок і посів друге місце в особистому заліку, не зумівши наздогнати Патрика Нідерхаузера[3]. У європейському класі росіянин провів всі 14 гонок, в десяти з яких фінішував на подіумі. Завдяки показаним результатам він заробив 175 очок і став чемпіоном серії.

Формула-Рено 3.5

ред.

У 2012 році Сіроткін виступив в двох гонках на трасі Moscow Raceway за команду «BVM Targer» Формули-Рено 3.5. Вже в 2013 році в складі команди «ISR» він провів майже повний (15 з 17 гонок) чемпіонат. За час виступів там Сергій п'ять разів фінішував в очковій зоні, двічі з них — на Моторленді і Хунгарорингеу — навіть на подіумі; всього заробив 61 очко і став дев'ятим в особистому заліку.

У 2014 році брав участь в чемпіонаті в складі команди «Fortec Motorsports». Перемігши в першій гонці в Москві і ще три рази піднявшись на подіум, росіянин набрав 132 очки і за результатами сезону став п'ятим.

Формула-1: Sauber

ред.

У липні 2013 року, після того як з командою Формули-1 «Заубер» почав співпрацювати ряд російських організацій (Міжнародний фонд інвестиційного співробітництва, Державний фонд розвитку Північно-заходу Російської Федерації і Національний інститут авіаційних технологій)[4], було оголошено про підписання контракту між гоночним колективом і Сіроткіним. Спочатку повідомлялося про те, що росіянин стане основним пілотом «Заубера» в сезоні 2014[5], проте в результаті його місце зайняв мексиканець Естебан Гутьєррес[6].

8 квітня 2014 року Сироткін брав участь в тестах у Бахрейні за кермом боліда «Заубер»[7]. За 75 кіл він зумів проїхати 300 км, необхідні для отримання суперліцензій Формули-1, і за результатами заїздів показав 8-й результат[1].

10 жовтня 2014 року Сироткін виступав в п'ятничному тренуванні, що проходить в рамках Гран-прі Сочі. Він проїхав 22 кола і за результатами заїзду став 17-м, на два місця відставши від основного пілота «Заубера» — Адріана Сутіла[8].

Формула-1: Renault і Williams

ред.

У квітні 2016 року стало відомо, що Сироткін став тест-пілотом команди «Рено» Формули-1[9]. У вересні він провів тести на боліді колишньої команди «Lotus» в Валенсії[10], а також брав участь в одній з трьох вільних практик на етапах в Сочі і Сан-Паулу[11]. Співпраця росіянина з французькою командою продовжилося і в 2017 році: він продовжив займати посаду тест-пілота «Рено»[12]. Сироткін брав участь в перших сесіях вільних заїздів Гран-прі Росії, Іспанії, Австрії та Малайзії. По закінченню сезону російський гонщик отримав позитивні відгуки від керуючого директора «Рено» Сиріла Абітебула[13].

В кінці листопада 2017 Сергій виступав на тестах в Абу-Дабі за команду «Вільямс», а 16 січня 2018 було оголошено, що Сироткін став бойовим пілотом британського колективу на сезон 2018[14], де замінив Феліпе Масса.

В Італії фінішував 11-м, але в результаті протесту Рено щодо Грожана результат француза був анульований, а Сироткін увійшов в десятку і набрав перше очко в кар'єрі.

Результати виступів

ред.
Рік Команда Шасі Двигун 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 Місце
в чемпіонаті 		Очки
в чемпіонаті
2014 Sauber F1 Team C33 Ferrari 059/3 1,6 V6T AUS MAL BHR CHN ESP MON CAN AUT GBR GER HUN BEL ITA SIN JPN RUS
тест 		USA BRA ABU - -
2016 Renault Sport Formula 1 Team R.S.16 Renault R.E.16 V6T AUS BHR CHN RUS
тест 		ESP MON CAN EUR AUT GBR HUN GER BEL ITA SIN MAL JPN USA MEX BRA
тест 		ABU - -
2017 Renault Sport Formula 1 Team R.S.17 Renault R.E.17 V6T AUS CHN BHR RUS
тест 		ESP
тест 		MON CAN AZE AUT
тест 		GBR HUN BEL ITA SIN MAL
тест 		JPN USA MEX BRA ABU - -
2018 Williams Martini Racing Williams FW41 Mercedes M09 EQ Power+ 1,6 V6T AUS
Схід 		BHR
15 		CHN
15 		AZE
Схід 		ESP
14 		MON
16 		CAN
17 		FRA
15 		AUT
13 		GBR
14 		GER
Схід 		HUN
16 		BEL
12 		ITA
10 		SIN
19 		RUS
18 		JPN
16 		USA
13 		MEX
13 		BRA
16 		ABU
15 		20 1

†Не закінчив, але був класифікований, оскільки він завершив більше 90 % дистанції гонки.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г Sergey Sirotkin | Racing career profile | Driver Database. www.driverdb.com. Архів оригіналу за 3 липня 2015. Процитовано 28 січня 2019.
  2. ↑ Россия покупает место для русского пилота в тонущем "Заубере". www.sport-express.ru. 15 липня 2013. Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
  3. ↑ Campionato Italiano Formula ACI-CSAI Abarth 2011 standings | Driver Database. www.driverdb.com. Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
  4. ↑ Sauber F1 назвала российских партнеров. www.f1news.ru (рос.). Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
  5. ↑ Сироткин войдет в историю. Газета.Ru. Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
  6. ↑ Заубер продлил контракт с Гутьерресом,Сироткин - тест-пилот (англ.). Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
  7. ↑ Сироткин примет участие в тестах в Бахрейне. www.f1news.ru (рос.). Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
  8. ↑ Гран При России: Свободные заезды в пятницу. www.f1news.ru (рос.). Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
  9. ↑ Сергей Сироткин - тест-пилот Renault F1. www.f1news.ru (рос.). Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
  10. ↑ Сироткин провёл тесты на машине Формулы 1. www.f1news.ru (рос.). Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
  11. ↑ Формула-1. Сироткин выступит в свободных заездах "Гран-при Бразилии". www.sport.ru (рос.). 8 листопада 2016. Архів оригіналу за 26 лютого 2018. Процитовано 28 січня 2019.
  12. ↑ Сироткин в сезоне 2017 года будет тест-пилотом команды "Формулы-1" "Рено". ТАСС. Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
  13. ↑ Renault: Sirotkin deserves Formula 1 chance. PlanetF1 (англ.). Архів оригіналу за 23 липня 2018. Процитовано 28 січня 2019. [Архівовано 2018-07-23 у Wayback Machine.]
  14. ↑ WILLIAMS MARTINI RACING Confirms Sergey Sirotkin to Join Lance Stroll in 2018. www.williamsf1.com (англ.). Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019. [Архівовано 2019-01-29 у Wayback Machine.]


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сіроткін_Сергій_Олегович&oldid=43887698