Сі́нтра (порт. Sintra; МФА[ˈsĩ.tɾɐ][1]) — муніципалітет і містечко в Португалії, в окрузі Лісабон. Розташований у західній частині країни, на березі Атлантичного океану, на теренах історичної португальської провінції Ештремадура. Належить до Лісабонського патріархату Католицької церкви в Португалії. Права міського самоврядування має з 1154 року. Поділяється на 11 парафій. За адміністративним поділом, чинним до 1976 року, був складовою провінції Ештремадура. Площа муніципалітету — 319,23 км², населення муніципалітету — 381728 ос. (2015); густота населення — 1195,78 осіб/км² . ПатронДіва Марія. Святковий день муніципалітету — 29 червня. Поштовий індекс — 2714. Код місцевої адміністративної одиниці — 1111. Складова статистичного регіону Лісабон.

Сі́нтра
—  Муніципалітет  —
Національний палац Сінтри
Національний палац Сінтри
Національний палац Сінтри
Прапор
Прапор
Герб Сі́нтра }}}
Герб
Країна Португалія Португалія
Регіон Лісабон
Округ Лісабон
Муніципалітет
Парафії 11 парафій
Уряд
 - Президент
Площа
 - Повна 319,23 км²
Населення (2015)
 - Усього 381 728
 - Густота 1195,8/км²
Часовий пояс WET (UTC±00:00)
 - Літній час WEST (UTC+01:00)
Поштовий індекс 2714
Код LAU 1111
Покровитель Діва Марія
Місцеве свято 29 червня
Вебсайт: Офіційний сайт
Розташування Сі́нтра
Сі́нтра на мапі Португалії
Сі́нтра на мапі Португалії
Мапа

Назва

ред.

Географія

ред.

Сінтра розташована на заході Португалії, на південному заході округу Лісабон.

Сінтра межує на півночі з муніципалітетом Мафра, на сході — з муніципалітетами Лореш і Одівелаш, на південному сході — з муніципалітетом Амадора, на півдні — з муніципалітетом муніципалітетами Оейраш і Кашкайш. На заході омивається водами Атлантичного океану.

Найзахідніша точка Європи мис Рока належить до Сінтри.

Історія

ред.

1108 року Сінтру (за припущеннями — приморський Колареш) тимчасово захопив норвезький король Сігурд I під час свого хрестового походу до Святої Землі[2]

1147 року Сінтру звільнив від маврів португальський король Афонсу І. 1154 року він надав їй форал, яким визнав за поселенням статус містечка та муніципальні самоврядні права.

Населення

ред.

Для населення східної частини району Сінтри характерним є наявність великої кількості вихідців із колишніх португальських колоній — Анголи та Кабо-Верде, які масово почали прибувати до Португалії у 1970-х.

Кількість мешканців[3]
1864 1878 1890 1900 1911 1920 1930 1940 1950 1960 1970 1981 1991 2001 2011
20 766 21 990 22 918 26 074 30 694 29 762 37 986 45 171 60 423 79 964 124 893 226 428 260 951 363 749 377 835

Економіка, побут, транспорт

ред.

Селище має добре розвинуту транспортну мережу, з'єднане з Лісабоном залізницею (Лінія Сінтри) і швидкісною автомагістраллю (IC-19). З Яблучним пляжем на атлантичному океані Сінтру зв'язує одна з найстаріших у Європі трамвайних ліній (відновила свою роботу до сторіччя з дня заснування — 4 червня 2004 року, і має довжину майже 15 км).

У селищі є велика кількість архітектурних пам'яток, завдяки чому воно віднесене до світової спадщини ЮНЕСКО.

Деякі з найвідоміших пам'яток:

Парафії

ред.

Освіта

ред.

Галерея

ред.

Примітки

ред.
  1. European Portuguese: Convert Text to IPA Transcription (довідка).
  2. Gary B. Doxey. Norwegian Crusaders and the Balearic Islands // Scandinavian Studies, 1996, 10–1.
  3. Instituto Nacional de Estatística (Recenseamentos Gerais da População) [1] [Архівовано 10 липня 2017 у Wayback Machine.]

Джерела

ред.

Посилання

ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сінтра