Сінтра
Сі́нтра (порт. Sintra; МФА: [ˈsĩ.tɾɐ][1]) — муніципалітет і містечко в Португалії, в окрузі Лісабон. Розташований у західній частині країни, на березі Атлантичного океану, на теренах історичної португальської провінції Ештремадура. Належить до Лісабонського патріархату Католицької церкви в Португалії. Права міського самоврядування має з 1154 року. Поділяється на 11 парафій. За адміністративним поділом, чинним до 1976 року, був складовою провінції Ештремадура. Площа муніципалітету — 319,23 км², населення муніципалітету — 381728 ос. (2015); густота населення — 1195,78 осіб/км² . Патрон — Діва Марія. Святковий день муніципалітету — 29 червня. Поштовий індекс — 2714. Код місцевої адміністративної одиниці — 1111. Складова статистичного регіону Лісабон.
Сі́нтра |
|||
---|---|---|---|
— Муніципалітет — | |||
Національний палац Сінтри | |||
|
|||
Країна | Португалія | ||
Регіон | Лісабон | ||
Округ | Лісабон | ||
Муніципалітет | |||
Парафії | 11 парафій | ||
Уряд | |||
- Президент | |||
Площа | |||
- Повна | 319,23 км² | ||
Населення (2015) | |||
- Усього | 381 728 | ||
- Густота | 1195,8/км² | ||
Часовий пояс | WET (UTC±00:00) | ||
- Літній час | WEST (UTC+01:00) | ||
Поштовий індекс | 2714 | ||
Код LAU | 1111 | ||
Покровитель | Діва Марія | ||
Місцеве свято | 29 червня | ||
Вебсайт: Офіційний сайт | |||
Сі́нтра на мапі Португалії | |||
Назва
ред.Географія
ред.Сінтра розташована на заході Португалії, на південному заході округу Лісабон.
Сінтра межує на півночі з муніципалітетом Мафра, на сході — з муніципалітетами Лореш і Одівелаш, на південному сході — з муніципалітетом Амадора, на півдні — з муніципалітетом муніципалітетами Оейраш і Кашкайш. На заході омивається водами Атлантичного океану.
Найзахідніша точка Європи мис Рока належить до Сінтри.
Історія
ред.1108 року Сінтру (за припущеннями — приморський Колареш) тимчасово захопив норвезький король Сігурд I під час свого хрестового походу до Святої Землі[2]
1147 року Сінтру звільнив від маврів португальський король Афонсу І. 1154 року він надав їй форал, яким визнав за поселенням статус містечка та муніципальні самоврядні права.
Населення
ред.Для населення східної частини району Сінтри характерним є наявність великої кількості вихідців із колишніх португальських колоній — Анголи та Кабо-Верде, які масово почали прибувати до Португалії у 1970-х.
Кількість мешканців[3] | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1864 | 1878 | 1890 | 1900 | 1911 | 1920 | 1930 | 1940 | 1950 | 1960 | 1970 | 1981 | 1991 | 2001 | 2011 |
20 766 | 21 990 | 22 918 | 26 074 | 30 694 | 29 762 | 37 986 | 45 171 | 60 423 | 79 964 | 124 893 | 226 428 | 260 951 | 363 749 | 377 835 |
Економіка, побут, транспорт
ред.Селище має добре розвинуту транспортну мережу, з'єднане з Лісабоном залізницею (Лінія Сінтри) і швидкісною автомагістраллю (IC-19). З Яблучним пляжем на атлантичному океані Сінтру зв'язує одна з найстаріших у Європі трамвайних ліній (відновила свою роботу до сторіччя з дня заснування — 4 червня 2004 року, і має довжину майже 15 км).
У селищі є велика кількість архітектурних пам'яток, завдяки чому воно віднесене до світової спадщини ЮНЕСКО.
Деякі з найвідоміших пам'яток:
Парафії
ред.Освіта
ред.- Академія повітряних сил — головний освітній заклад португальського флоту.
Галерея
ред.Примітки
ред.- ↑ European Portuguese: Convert Text to IPA Transcription (довідка).
- ↑ Gary B. Doxey. Norwegian Crusaders and the Balearic Islands // Scandinavian Studies, 1996, 10–1.
- ↑ Instituto Nacional de Estatística (Recenseamentos Gerais da População) [1] [Архівовано 10 липня 2017 у Wayback Machine.]
Джерела
ред.- Cintra Portugal: diccionario historico, chorographico, heraldico, biographico, bibliographico, numismatico e artistico / E. Pereira, G. Rodrigues. — Lisboa : J. Romano Torres, 1906. — Vol. II. — P. 1038-1040.
- Vilhena Barbosa, Inácio de. As cidades e villas da Monarchia Portugueza que teem brasão d'armas : in 3 vol. — Lisboa : Typographia do Panorama, 1860. — Vol. 1. — P. 125-129.
Посилання
ред.Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сінтра
- Офіційний сайт [Архівовано 7 серпня 2011 у Wayback Machine.]