Відкрити головне меню

Валенти́н Сім'я́нцев (Сім'янців, Сімянцев) (Великий Бурлук 11 квітня 1899 — 15 лютого 1992, Філадельфія) — військовий, скульптор родом із Харківщини, за фахом інженер-гідротехнік. Військове звання — сотник Армії УНР (підвищений у повоєнні роки).

Валентин Іванович Сім'янцев
WP-4.jpg
Могила на цвинтарі Баунд Брук. США
Псевдо Сім’янців, Сімянцев
Народився 11 квітня 1899(1899-04-11)
Flag of Russia.svg Російська імперія Великий Бурлук Вовчанський повіт Харківська губернія
Помер 15 лютого 1992(1992-02-15) (92 роки)
Flag of the United States.svg США Філадельфія
Поховання Цвинтар святого Андрія
Національність українець
Діяльність скульптор
Alma mater Українська господарська академія
Військове звання 09 УНР 30-03-1920 Сотник.svg Сотник Армії УНР
Родичі брат Сім'янцев Олекса Іванович
Нагороди
Орден «Залізний хрест» (УНР)
Хрест Симона Петлюри

ЖиттєписРедагувати

Валентин Іванович Сім'янцев народився 11 квітня 1899 року, у слободі Великий Бурлук Вовчанського повіту Харківської губернії (тепер райцентр Харківської області).

Закінчив Великобурлуцьку 2-класну школу (1911), Великобурлуцьку вчительську семінарію (1914), Липковатівську сільськогосподарську школу (1918). В українській армії від 1918 року: служив за часів Центральної Ради, Української Держави та Директорії. В період Перших визвольних змагань — спочатку козак 2-ї чоти кінної сотні Богданівського пішого полку, бунчужний 3-ї сотні («Богданівської») полку Чорних запорожців.

Учасник Першого зимового походу. Лицар Залізного хреста Армії УНР.

1920 року інтернований до Польщі. Навчався в Спільній юнацькій школі (1921—1923). 1923 року нелегально перейшов кордон до ЧСР. Закінчив матуральні курси при Українському громадському комітеті (1924) та Українську господарську академію (Подєбради, 20 серпня 1929; дипломний проект захистив з дуже добрим успіхом).

На еміграції в Чехо-Словаччині, Німеччині і США.

Помер 15 лютого 1992 року в місті Філадельфія, США. Похований на Українському православному цвинтарі св. Андрія у Баунд-Бруці (Нью-Джерсі, США).

Творчий доробокРедагувати

Серед його творчого доробку — портрети, плакати, композиції. Автор погруддя на могилі генерал-поручика Армії УНР Петра Дяченка.

Автор спогадів:

  • «Спогади богданівця» (Нью-Йорк: Червона Калина, 1963),
  • «В Зимовому поході» (За Державність: Матеріали до Історії Війська Українського. — Торонто, 1964. — Зб. 10. — С. 108—128; Зб. 11. — 1966. — С. 206—227),
  • «Студентські часи. Спогад» (Вашингтон, 1973),
  • «Роки козакування, 1917—1923 (спогади)» (Філадельфія, 1976)
  • «Інженер емігрант у Чехо-Словаччині» (Буенос-Айрес — Філадельфія: в-во Юліяна Середяка, 1978)

та інших праць у журналах «Тризуб», «Вісті комбатанта», «Дороговказ» (видання СБУВ) та ін.

ЛітератураРедагувати