Сільва Кошина (італ. Sylva Koscina; справжнє ім'я Сільвія Кошчіна, хорв. Silvija Košćina; 22 серпня 1933, Загреб — 26 грудня 1994, Рим) — італійська акторка хорватського походження, модель.

Сільва Кошина
італ. Sylva Koscina
У фільмі «Молоді чоловіки» (1958)
У фільмі «Молоді чоловіки» (1958)
Народилася 22 серпня 1933(1933-08-22)
Загреб, Хорватія
Померла 26 грудня 1994(1994-12-26) (61 рік)

  • рак молочної залози
  • Поховання цвинтар Фламініоd
    Громадянство Flag of Yugoslavia (1918–1941).svg Королівство Югославія
    Flag of Italy.svg Італія
    Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
    Діяльність акторка, модель
    Alma mater Неапольський університет імені Фрідріха II
    Роки діяльності 1955—1994
    У шлюбі з Raimondo Castellid
    IMDb ID 0466977
    Нагороди та премії

    CMNS: Сільва Кошина у Вікісховищі

    БіографіяРедагувати

    Народилася в Загребі, Королівство Югославія. Батько був греком і мав прізвище — Кошкіну (грец. Κοσκινού), а мати була полькою.

    Вивчала фізику в університеті Неаполя. Стала переможницею «Міс Ді Таппа» туру велогонок в Італії (1954), була відома як модель. Дебютувала у кіно в комедії Каміло Мастрочінкве «Ми чоловіки чи капрали?» (1955). У 1956 році виконала роль Джулії в знаменитому фільмі П'єтро Джермі «Машиніст» (1956). В 50-х — початку 60-х років Сільва Кошина грала в італійських комедіях молоденьких симпатичних дівчат і фатальних жінок. Серед найкращих ролей цього періоду — Туга в комедії «Небезпечні дружини» (1958, реж. Луїджі Коменчіні) і Мара в стрічці «Молоді чоловіки» (1959, реж. Мауро Болоньїні), Кароліна в кримінальній стрічці «Вбивство в Монте-Карло» (1961, реж. Маріо Камеріні), Раї Осборн в кримінальній драмі Клода Соте «Дати дуба» (1965).  

    Глядацьку популярність завоювала виконуючи ролі в історико-пригодницьких фільмах «Подвиги Геракла» (Іола, 1959, реж. Федеріко Тетті) і «Залізна маска» (Маріон, 1962, реж. Анрі Декуен), «Битва за Рим» (Теодора, 1968). Сільва Кошина з великим успіхом грала елегантних аристократок, жінок-вампірів.  

    Наприкінці 1960-х років вийшла заміж за продюсера, власника кінофірми «Мінерва-філм» Раймондо Кастеллі. Виконала ролі другого плану у фільмах видатних режисерів — Федеріко Фелліні «Джульєтта і парфуми» (Сілва, 1965), Даміано Даміані «Найманий вбивця» (1961), Блазетті «Три казки про кохання» (1963). З 1967 року — актриса знімається в Голівуді. Знялася в декількох фільмах з голлівудськими зірками Кірком Дугласом і Полом Ньюманом, але очікуваного успіху ці кінострічки Сільві Кошині не принесли. У 1969 році повернулася до Італії.  

    Сільва Кошина знялася у відвертій сесії для журналу «Плейбой» і хоча актрису знімав відомий фотограф Анджело Фронтоні, актриса не уникла критики на свою адресу. Еротичний образ Сільви Кошини був підкріплений у фільмі Мауро Болоньїні «Абсолют природності» (1969), поставлений за романом Г. Парізе.  

    В 1970-1990-ті роки грала ролі старіючих красунь, графинь і баронес — Ерічетта в комедії Кастеллано і Моччіа «Ас» (1981), Мафальда Черадінні в молодіжному фільмі «Попелюшка-80» (1984, реж. Рікардо Малленоті), графиня в комедії «Ріміні, Ріміні» (1987, реж. Серджо Корбуччі) і ін. Останнім фільмом за участю Сільви Кошини стала стрічка режисера Енріко Троянді «C'è Kim Novak al telefono» (1993).  

    У 1967 році номінувалася на Премію «Gold Laurel / Золотий лавр».  

    Пішла з життя після тривалої хвороби на 62-му році життя.

    ФільмографіяРедагувати

    ПриміткиРедагувати

    ПосиланняРедагувати