Сілбаннак

Сілбаннак (лат. Mar. Silbannacus) — римський імператор-узурпатор, скоріш за все гальского походження, середини III століття. Відомий більш за всього з двох монет, тому всякі дані про його особистість і обставини приходу до влади представляють лише гіпотези та припущення.Згідно з деякими історичними джерелами, Сілбаннак згадується як можливий узурпатор, який ненадовго мав імператорський титул. Проте є мізерні докази, які підтверджують його правління, а подробиці про його життя, дії та тривалість правління залишаються в основному невідомими.

Сілбаннак
Mar. Silbannacus
Народився	близько ІІ віку
Помер	близько ІІІ віку
Громадянство	Римська імперія
Діяльність	монарх
Відомий завдяки	можливо Римський імператор , Узурпатор
Знання мов	латина
Титул	Август і імператор
Посада	римський імператор
Медіафайли у Вікісховищі

Контекст

Діяльність Сілбаннака розгорталася на фоні кризи ІІІ століття у Римській Імперії. Початком кризи послужило вбивство останнього представника династії Северів, імператора Александра Севера, його ж власними військами у 235 році. Це стало початком 50-річного періоду, протягом якого на титул імператора претендували щонайменше 26 військових та аристократів. Здебільшого, вони були командувачами легіонів римського війська та приходили до влади з ініціативи своїх солдатів, захоплюючи Рим, або інші значні населені пункти імперії. Тому сучасними істориками ці імператори називаються «солдатськими». Цілком ймовірно, що Сілбаннак був одним з таких ''імператорів''.

Історичні джерела

Згадки про цього узурпатора не містяться в жодному наративному історичному джерелі, що дійшов до нашого часу. Довгий час про існування Сілбаннака було відомо тільки з одного антонініана. Враховуючи те, наскільки массовим було карбування монет у Римській імперії, сам факт існування лише одного відомого антонініана Сілбаннака ставив під сумнів, як і справжність монети, так і існування іпостасі Сілбаннака в цілому.

Ця монета була знайдена, ймовірно, у Лотарингії. Вона була продана Британському музею швейцарським торговцем в 1937, проте відомості про неї були опубліковані через три роки — в 1940. Маса антонініану становить 54,5 грана (3,532 грама). На аверсі монети знаходиться портрет узурпатора та напис: «IMP MAR SILBANNACVS AVG» (укр. Імператор Мар. Сілбаннак Август). Скорочення "Mar." інтерпретується дослідниками по-різному: це може бути такі імена, як Марцій (лат. Marcius). На реверсі зображений Меркурій, який в одній руці тримає богиню Вікторію, а в іншій — кадуцей, а також міститься напис: «VICTORIA AVG» (укр. Перемога Августа).

Поява Меркурія, бога, який рідко використовувався до кінця третього століття, на першій монеті Сілбаннака може вказувати на зв’язок із Галією, оскільки Меркурій, здається, був популярний у цьому регіоні, навіть галльський імператор Постум (260-269) мав зображення Меркурія на своїх монетах. Однак це може означати лише те, що Сілбаннак мав деякі галльські зв’язки, а не те, що це було місце його походження чи навіть діяльності.

Зосередження уваги на Меркурії з монети Сілбаннака може бути ще однією ознакою її походження з середини третього століття, оскільки такі імператори, як Децій і Валеріан (253—260), намагалися зміцнити єдність імперії через просування римської релігії та традиційних практик (обидва зрештою запам'яталися гонителями християнства).

До 1996 року цей антонініан був єдиною відомою монетою Сілбаннака і неофіційно серед нумізматів називався «Святим Граалем римської нумізматики» через свою надзвичайну рідкість. У 1996 році було знайдено та опубліковано ще одну монету Сілбаннака, виявлену в районі Парижа. На аверсі знаходиться таке саме зображення, як і на попередній монеті, на реверсі є напис «MARTI PROPVGT» (укр. Марсу-захиснику) і зображення самого Марса — у військовому спорядженні, зі щитом, опущеним на землю та списом.

Ім'я

Навіть перед тим, як розглядати потенційні терміни та обставини його правління, ми повинні звернути увагу на саме ім'я «Silbannacus». Не тільки немає жодного імператора чи узурпатора з таким іменем, але й саме ім’я є незвичайним, що дає нам ймовірність того, що «Silbannacus» було спотвореним або неправильним написанням більш впізнаваного імені чи слова.

Такі помилки на монетах зафіксовано – імператор Ліциній I (308-324), Licinius - з’являвся на монетах як LICINVS, так і LICINNIVS, Vetranio, узурпатор на Балканах у 350 р. карбував монети з помилковим написанням його імені VERTANIO, можливо це віддзеркалення того, як поспішно було організовано узурпацію Сілбаннаком.

Якби ім’я цього узурпатора було б не Silbannacus, можливо, найбільш очевидним спотворенням/орфографічною помилкою було «b» у Silbannacus, яка може бути прихованою літерою «v». «Silvannacus» тоді мав би набагато більш впізнаваний вигляд. Можна побачити, що його ім’я відбиває зв’язок із Сільваном, римським богом полів і лісів, котрий мав Етруське походження. Було б натяжкою через це приписувати північноіталійське коріння Сілбаннаку або взагалі зв'язок з італіками Цизильпійської Галії, але північна Італія була регіоном, де римська та галльські культури перетиналися, тому версія італійського походження Сілбаннака малоймовірна, але цілком можлива.

Історичні реконструкції

Сільвіанна Естіо, ґрунтуючись на аналізі імен військових, що походили з Цизальпійської Галлії, висловлює припущення, що Сілбаннак був родом із цієї провінції.

Через вкрай недостатню кількість джерел усі припущення як про хронологію, так і про географічну локалізацію та характер узурпації Сілбаннака досить умоглядні. До виявлення другої монети історики вважали, що виступ цього претендента на трон стався під час правління Філіпа I Араба, оскільки на підставі стилістичної схожості монету датували її епохою цього імператора. Також, виходячи з місця знахідки монети, робився висновок, що Сілбаннак діяв на рейнському кордоні, а його антонініан був викарбуваний на галльському або німецькому монетному дворі.

У 1996 році, після виявлення другої монети, С. Естіо проаналізувала її та запропонував наступну версію подій. На її думку, реверс цієї монети показує близькість з іншим короткостроковим правителем — Еміліаном і дозволяє таким чином точніше датувати виступ Сілбаннака восени 253 року. Вона указує на те, що стилістично другий антонініан схожий на монети, що випускалися не в Галлії чи Німеччині, а в самому Римі. На цій підставі Естіо припустила, що Сілбаннак знаходився в Римі в той час, коли Валеріан I рухався на місто з метою придушити повстання Еміліана. Можливо, Сілбаннак був союзником чи молодшим співправителем Еміліана, якого той залишив у столиці, коли сам вирушив проти Валеріана. Можна вважати, що Сілбаннака проголосили імператором у відповідь оголошення сина Валеріана Галлієна цезарем. Судячи з усього, монети Сілбаннака не були вилучені з обігу і використовувалися для виплати платні військам, що стояли в Галлії та на рейнському кордоні, чим і можна пояснити місця їхнього перебування.

Література

Sylviane Estiot, Revue numismatique, L'empereur Silbannacus, un second antoninien p.105-119, 1996

Körner, Christian. Rebellions During the reign of Phillip the Arab (244-249 A.D.): Iotapianus, Pacatianus, Silbannacus, and Sponsianus

Silbannacus: An Unknown Emperor

Учебник. — Н.А Машкин: История древнего мира. Высшая школа, 2006. — 753 с.

С. И. Ковалев «История Рима»

Сергеев, И. Римская Империя в III веке нашей эры. — Х., 1999.

Прокопій Кесарійський. Війна з готами. II, 28, 17-18

Властелины Рима: биографии римских императоров от Адриана до Диоклетиана / пер. с лат. С. П. Кондратьева; под ред. А. И. Доватура; предисл. Г. М. Бонгард-Левина; послесл. М. Л. Гаспарова; коммент. О. Д. Никитинского, А. И. Любжина. – СПб.: Алетейя, 2001. – 384 с. – (Античная библиотека. Античная история).

Віктор Аврелій «Епітоми про цезарів»

Евтропій, Breviarium ab urbe condita