Сігер Брабантський

французький філософ, магістр

Сі́ґер Браба́нтський (лат. Sigerius de Brabantia; близько 1235/1240, Брабант — 1284, Орв'єто) — французький філософ, магістр, пізніше професор факультету мистецтв Паризького університету, засновник артистичного факультету Паризького університету, засновник західноєвропейського (т. зв. «латинського») аверроїзму. Автор трактатів і коментарів до «Фізики», «Метафізики» та інших творів Аристотеля, представник радикального аристотелізму

Сігер Брабантський
лат. Sigerius de Brabantia
Dante Pd10 Kopenhagen MS Thott 411.2.jpg
Народження 1235
Брабант, Священна Римська імперія
Смерть 10 листопада 1284
Орв'єто, Провінція Терні, Умбрія, Італія
Різана рана
Громадянство (підданство) Heiliges Römisches Reich - Reichssturmfahne vor 1433 (Nimbierter Adler).svg Священна Римська імперія
Знання мов
  • латина
  • Діяльність
  • письменник
  • Alma mater Паризький університет
    Зазнав впливу
  • Арістотель і Аверроес
  • Відомі студенти Godfrey of Fontainesd
    Конфесія Католицька церква

    Сігер вважав, що істина раціонального знання може суперечити істині релігійного одкровення. Він визнавав існування Бога як першопричини, заперечував творіння з нічого, вважав, що світ «співвічний» Богові. Сігер прийшов до висновку про вічність і несотворність світу, вважаючи, що Бог є першорушієм, але не творцем сущого, заперечував безсмертя індивідуальної душі людини, відстоював пріоритет розуму. Центральним у доктрині Сігера Брабантського було вчення про єдиний, універсальний розум — загальний для всього людства.

    Він був прозваний сучасниками «Великим». Погляди Сігера Брабантського були засуджені Альбертом Великим, Томою Аквінським (див. трактат «Про єдиний розум проти аверроїстів») та ін. Сігер неодноразово (1270 і 1277 рр.) викликався до папського двору в Римі й зрештою, був відданий до суду інквізиції, під час слідства убитий особистим секретарем. Філософські погляди Сігера Брабантського відбивали опозицію бюргерства феодального світу.

    ТрактатиРедагувати

    • «Про розумну душу»
    • «Про вічність світу»
    • «Неможливе»
    • «Про необхідність і взаємозв'язок причин»

    Джерела та літератураРедагувати

    • Пашук А. Нариси з історії філософії середніх віків. — Львів : Видавництво Львівського університету ім. І. Франка, 2007. — 646 с. — ISBN 966-613-517-5.
    • Шевкина Г. В. Сигер Брабантский и парижские аверроисты XIII века. — Москва : ВТД «Університетська книга», 1972. — 104 с.
    • Быховский Б. Э. Сигер Брабантский. — М.: Мысль, 1979. — 184 с. (Мыслители прошлого).