Безсмертя

Безсме́ртя (англ. immortality) — термін, яким окреслюється властивість живої істоти або певного явища жити-існувати вічно. Іншими словами — це здатність жити безмежно, без смерті як явища.

Джуліо Романо (1492—1546). Алегорія Безсмертя, близько 1540

Від грецького слова, що означає «безсмертя» (грец. αθανασία) походить українське ім'я Атанасій, Панас.

Трактування терміну

Безсмертя згадується в багатьох релігіях (наприклад у християнстві, буддизмі, юдаїзмі) у двох ракурсах — або як найбільша нагорода за достойне життя, або вічне покарання за невиконання норм, встановлених певною ідеєю або Богом (наприклад у християнстві — рай та пекло).

Перші спроби осмислення

Епос про Гільгамеша, що є одним з перших літературних творів, датованих 22-м століттям до н. е., розповідає про прагнення героя стати безсмертним.

Див. також

• Безсмертя душі
• Вічність

• Збільшення тривалості життя
• Цифрове безсмертя

Джерела

• Безсмертя - Академічний тлумачний словник української мови [Архівовано 3 лютого 2018 у Wayback Machine.]

Література

• С. Крилова. Безсмертя // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.

Посилання

• Безсмертя. Вебсайт Великої української енциклопедії (укр.).
• Безсмертя // Енциклопедичний словник символів культури України / За заг. ред. В. П. Коцура, О. І. Потапенка, В. В. Куйбіди. — 5-е вид. — Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В.М., 2015. – С. 50–52. – 912 с.