Безсмертя

властивість живої істоти жити вічно

Безсмертя (англ. immortality) — термін, яким окреслюється властивість живої істоти або певного явища жити-існувати вічно. Іншими словами — це здатність жити безмежно, без смерті як явища.

Джуліо Романо (1492—1546). Алегорія Безсмертя, близько 1540

Від грецького слова, що означає «безсмертя» (грец. αθανασία) походить українське ім'я Атанасій, Панас.

Трактування термінуРедагувати

Безсмертя згадується в багатьох релігіях (наприклад у християнстві, буддизмі, юдаїзмі) у двох ракурсах — або як найбільша нагорода за достойне життя, або вічне покарання за невиконання норм, встановлених певною ідеєю або Богом (наприклад у християнстві — рай та пекло).

Перші спроби осмисленняРедагувати

Епос про Гільгамеша, що є одним з перших літературних творів, датованих 22-м століттям до н. е., розповідає про прагнення героя стати безсмертним.[1]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Джоел Гарро (October 31, 2007). The Invincible Man. The Washington Post: C01. 

ДжерелаРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати

  • Безсмертя // Енциклопедичний словник символів культури України / За заг. ред. В. П. Коцура, О. І. Потапенка, В. В. Куйбіди. — 5-е вид. — Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В.М., 2015. – С. 50–52. – 912 с.