Сьвенцьк-Великий

Сьвенцьк-Великий
Країна	Польща
Воєводство	Підляське воєводство
Повіт	Високомазовецький повіт
Гміна	Високе-Мазовецьке
Населення	207 осіб (2011)
Часовий пояс	UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код	(+48) 86
Поштовий індекс	18-200
Автомобільний код	BWM
SIMC	0410608
GeoNames	757650
OSM	↑3094547 ·R (Ґміна Високе-Мазовецьке)
	Сьвенцьк-Великий Сьвенцьк-Великий (Польща)
	Сьвенцьк-Великий Сьвенцьк-Великий (Підляське воєводство)

Сьвенцьк-Великий (пол. Święck Wielki) — село в Польщі, у гміні Високе-Мазовецьке Високомазовецького повіту Підляського воєводства. Населення — 207 осіб (2011^[1]).

У 1975-1998 роках село належало до Ломжинського воєводства.

Історія ред.

Імовірно ще в ХІ ст. намітився кордон найзахідніших руських земель з Польщею, який протягом ХІ-XIV ст. суттєво не змінювався. Зокрема, кордон з польською Мазовією починався на р. Нарві. Найбільш висунутим в мазовецький бік руським городищем тут був Сураж, розташований на лівому березі Нарви, біля гирла р. Лізи. З мазовецького боку тут знаходилися натомість два раніш згадані городища – Візна біля впадіння р. Бобри до Нарви і Сьвенцьк. Мазовецьке городище в Сьвенцьку на р. Броці (в розташованому поблизу Сьвенцьку-Струмянах) виникло на межі ХІ-ХІІ ст. За джерелами ХІІІ ст. у ньому була садиба каштеляна і митниця. Зазначається, що вона могла обслуговувати торгівельний шлях до Русі та на землі ятвягів. Про наявність в складі населення городища русинів свідчать виразні руські впливи виявлені в інвентарі могил на прикостельному цвинтарі^[2].

Демографія ред.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1]^[3]:


	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	103	19	63	21
Жінки	104	18	51	35
Разом	207	37	114	56

Примітки ред.

↑ ^а ^б ^в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
↑ Парнікоза, Іван. Дорогичин – Данилова твердиня на Підляшші. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . Микола Жарких. Процитовано 24.06.2022.
↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

.

Це незавершена стаття про Підляське воєводство.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[nsp-1] а ^б ^в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.

[2] Парнікоза, Іван. Дорогичин – Данилова твердиня на Підляшші. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . Микола Жарких. Процитовано 24.06.2022.

[age-3] Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

[1]

[2]

[3]