Вікіпедія

Східно-Африканський рифт

(Перенаправлено з Східно-Африканська рифтова система)

Східно-Африканський рифт — активна континентальна рифтова зона у Східній Африці, що розвивається з дивергентної границі тектонічних плит. Цей рифт є вузькою зоною по якій Африканська плита розмежовується на дві новітні плити (субплити або протоплити) Нубійську і Сомалійську, швидкість розкриття рифту 6-7 мм на рік [2]. Якщо рифтогенез триватиме, за 10 мільйонів років Сомалійська плита відколеться, і буде формуватися новий океан. Рифт прямує від Афарського трійнику в Афарській улоговині на південь через Східну Африку та на теперішній час являє собою мережу долин, яка простягається приблизно на 2175 миль (3500 кілометрів) у довжину від Червоного моря до Мозамбіку[1]. Вважається що він виходить на узбережжя Мозамбіку Kerimba і Lacerda (рифтом або грабеном)[2] і закінчується Зоною розлому Ендрю Бейн де, як вважається, він переходить в Південно-Західний Індійськоокеанський хребет[3].

Східно-Африканський рифт
Зображення
У межах природно-географічного об'єкта Східна Африка
Мапа

Координати: 3°00′ пд. ш. 35°30′ сх. д. / 3.000° пд. ш. 35.500° сх. д. / -3.000; 35.500

Схематичне розташування Східно-Африканської рифтової зони

Сучасні дослідники прийшли до висновку, що в Африці може утворитися новий океан, оскільки континент продовжує розколюватися. За словами вчених, розкол утворився в пустелі Ефіопії, створивши можливість для Кенії та Уганди розвинути берегову лінію у міру того, як в ущелині буде утворюватися новий океан. "Це єдине місце на Землі, де можна вивчити, як континентальний розлом перетворюється на океанічний", — повідомив Крістофер Мур, докторант Університету Лідса. Розкол в пустелі довжиною 35 миль утворився в 2005 році, але його перетворення в новий океан займе від 5 до 10 мільйонів років, — зазначають дослідники[4][5].

Початок рифтогенезу відносять до початку міоцену, 22-25 мільйонів років тому[6]. У минулому він вважався частиною більшої Великої рифтової долини, яка простягалася на півночі до Малої Азії.

Розташування ред.

Серія рифтових басейнів, Східно-Африканської рифтової системи поширюється на тисячі кілометрів[7]. САР складається з двох основних гілок. Східна Рифтова долина включає Головний Ефіопський рифт, прямує зі сходу Афарського трійнику, на південь Кенійською Рифтовою долиною[8]. Західна Рифтова долина включає Рифт Альбертін, і прямує далі на південь, в долину озера Малаві. Також від Афарського трійнику, рифт прямує двома напрямками: до Рифту Червоного моря або до Аденського хребта в Аденській затоці.

Східно-Африканський рифт незвичайний тим, що більшість активних хребтів знаходиться на океанічній корі, головним чином під морями. Крім значно меншої Байкальської рифтової зони на сході Росії і закритого кригою Західно-Антарктичного рифту, це єдиний приклад активного рифту на континентальній корі планети.

Вулканічна активність ред.

Східно-Африканський рифт має цілу низку діючих і згаслих вулканів. Це гори Кіліманджаро, Кенія, Карисимбі, Н'ярагонго, Меру й Елгон, а також Кратерне нагір'я в Танзанії. Ол-Доїньйо-Ленгаї залишається активним вулканом, і є єдиним натрокаробонатний вулканом у світі[9].


Примітки ред.

  1. ↑ Гігантська тріщина повільно розриває Африку – вчені. 20.06.2023, 23:45
  2. ↑ http://www.nature.com/nature/journal/v321/n6070/abs/321599a0.html [Архівовано 5 березня 2009 у Wayback Machine.] Seaward extension of the East African Rift, Letters to Nature 321, 599—603 (05 June 1986) Nature
  3. ↑ http://geology.geoscienceworld.org/cgi/content/abstract/30/4/339 [Архівовано 5 березня 2009 у Wayback Machine.] «Location of the Nubia-Somalia boundary along the Southwest Indian Ridge», Geology, Apr.2002
  4. ↑ У світі може утворитися новий океан: дослідники назвали, де саме. 24.03.2023, 22:03
  5. ↑ На Землі почав утворюватися новий океан - дослідники назвали несподіване місце. 24.03.2023, 16:54
  6. ↑ Ebinger, C.J. (2005). Continental break-up: the East African perspective. Astro. Geophys. 46: 216—21.
  7. ↑ Corti, G. The Ethiopian Rift Valley. National Research Council of Italy, Institute of Geosciences and Earth Resources. Архів оригіналу за 19 жовтня 2019. Процитовано 19 березня 2014.
  8. ↑ Moungenot, D.; Recq, M.; Virlogeux, P.; Lepvrier, C. (1986). Seaward extension of the East African Rift. Letters to Nature.
  9. ↑ Ol Doinyo Lengai Volcano, Tanzania (Africa) — facts & information / VolcanoDiscovery. Архів оригіналу за 11 грудня 2019. Процитовано 17 вересня 2019.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Східно-Африканський_рифт&oldid=39907717