Тронна фортеця
Тронна фортеця — колишня фортеця у місті Сучава (нині — Румунія), столиці Молдавського князівства до другої половини XVI століття, збудована молдавським господарем Петру II наприкінці XIV століття.
| Тронна фортеця | |
|---|---|
| |
47°38′ пн. ш. 26°16′ сх. д. / 47.633° пн. ш. 26.267° сх. д. | |
| Тип | фортеця і військова база |
| Статус спадщини | культурна пам'ятка Румунії державного рівняd[1] |
| Країна |  Румунія |
| Розташування | Сучава Сучава[1] |
| Засновник | Петру I |
| Перша згадка | 10 лютого 1388 |
  Тронна фортеця (Румунія) | |
 | |
 Тронна фортеця у Вікісховищі | |
Історія
ред.
Замок був збудований господарем Молдавії Петру II у 1390-х роках. За його часів замок був захищеним лише однією стіною та ровом[2][3]. Господар Олександр I Добрий розширив замок на початку XV століття[4].
У другій половині XV століття замок був ще більше розширений та укріплений господарем Штефаном III, який добудував ще одну стіну та бастіони. 1476 року замок успішно протистояв облозі турецького султана Мехмеда II. Хоча турки спалили місто, замок захопити вони не змогли. 1485 року облога повторилася, проте замок знову встояв. Після облоги господар Штефан відновив замок, знову зміцнив стіни, а замість квадратних бастіонів збудував напівкруглі[4][5][6].
1504 року у замку помер Штефан III. 1509 року його син Богдан III передав замок полякам.
1538 року турки заволоділи замком без бою, воюючи проти Петру IV Рареша[7][8]. 1564 року, коли господар Олександр IV Лопушанин повернув владу за підтримки османів, він підпалив замок за наказом Сулеймана I Пишного і переніс столицю до міста Ясси. Проте вже наприкінці XVI століття замок був відновлений господарем Єремією Могилою[9].
1653 року фортеця була в облозі поляків. Під час битви загинув Тиміш Хмельницький — син українського гетьмана Богдана Хмельницького[10].
1675 року на вимогу османів господар Думитрашку Кантакузіно зруйнував замок. Після цього він уже не відбудовувався. Згодом його пошкодив землетрус[11].
Археологічні дослідження
ред.Першим у фортеці проводив розкопки австрійський археолог Карл Ромштрофер. У 1895—1904 роках він розкопав значну частину засипаних та оброслих руїн замку[12]. У 1950-х роках розпочалися систематичні розкопки в замку[2][13], а згодом на території замку було створено музей просто неба.
Галерея
ред.-
Аерознімок фортеці -
Фортеця з нічною підсвіткою -
Північно-східна брама -
Міст -
Вежа княжої каплиці, ліворуч - колишній монетний двір -
Місце для страт -
Внутрішній двір форту часів Петру II -
Південний вхід, датований часами Петру II -
Камінь з гербом Молдавського князівства
Примітки
ред.- ↑ а б Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
- ↑ а б 620 de ani de atestare documentară a Cetăţii de Scaun a Sucevei | Ziarul Lumina. web.archive.org. 7 вересня 2014. Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 19 лютого 2023.
- ↑ E.I. Emandi, V. Cucu, M. Ceaușu — «Ghid de oraș. Suceava» (Ed. Sport Turism, București, 1989), p. 56
- ↑ а б E.I. Emandi, V. Cucu, M. Ceaușu — «Ghid de oraș. Suceava» (Ed. Sport Turism, București, 1989), p. 57
- ↑ E.I. Emandi, V. Cucu, M. Ceaușu — «Ghid de oraș. Suceava» (Ed. Sport Turism, București, 1989), p. 60
- ↑ Mihai Iacobescu (coord.) — «Suceava. Ghid turistic al județului» (Ed. Sport-Turism, București, 1979), p. 82
- ↑ Славяно-молдавские летописи XV—XVI вв. (Moscova, 1976), p. 87
- ↑ Ștefan S. Gorovei — «Mușatinii» (Chișinău, 1991), p. 92
- ↑ E.I. Emandi, V. Cucu, M. Ceaușu — «Ghid de oraș. Suceava» (Ed. Sport Turism, București, 1989), p. 60-61
- ↑ СУЧАВСЬКА ОБОРОНА 1653. resource.history.org.ua. Процитовано 19 лютого 2023.
- ↑ Ion Neculce — «Letopisețul Țării Moldovei» (Ed. Minerva, București, 1986), p. 63
- ↑ Constantin Șerban — «Karl Adolf Romstorfer (1854—1917)». În: CCS, 1996, 2, p. 511—519
- ↑ I. Constantinescu — «România de la A la Z. Dicționar turistic» (Ed. Stadion, București, 1970), p. 352
Джерела
ред.- C. Bălan, Șt. Olteanu — «Stema cu pisanie din vremea lui Ștefan cel Mare descoperită la cetatea de scaun a Sucevei», în «Buletinul Monumentelor Istorice» (BMI), anul XXXIX, 1970, nr. 1, p. 58-61.
- I. Constantinescu — «România de la A la Z. Dicționar turistic» (Ed. Stadion, București, 1970), p. 351—352
- Valerian Doboș-Boca — «Călăuza cetății Sucevii» (Suceava, 1929), 57 p. + 1 pl.
- E.I. Emandi, V. Cucu, M. Ceaușu — «Ghid de oraș. Suceava» (Ed. Sport Turism, București, 1989), p. 55-63
- G. Foit — «Cetatea de scaun Suceava» (Ed. Meridiane, București, 1958), 47 p.
- Mihai Iacobescu (coord.) — «Suceava. Ghid turistic al județului» (Ed. Sport-Turism, București, 1979), p. 82-83
- Alexandru Lapedatu — «Cetatea Sucevii. Conferință istorică-arheologică» (București, 1914), 31 p. + 2 st.
- Alexandru Lapedatu — «Cele mai vechi stampe reprezentând cetatea Sucevii și Cetatea Albă», în «Buletinul Comisiunii Monumentelor Istorice» (BCMI), anul IX, 1916, p. 25-28.
- G. Mandrea — «Cetățile Neamțu și Suceava» (București, 1901), 23 p.
- Mircea D. Matei, Al. Andronic — «Cetatea de scaun a Sucevei» (Ed. Meridiane, București, 1965), 65 p.
- Mircea Matei — «O descoperire neobișnuită la cetatea de scaun a Sucevei», în «Zori noi», supliment, octombrie 1967.
- Mircea D. Matei — «O nouă stemă cu pisanie de la Ștefan cel Mare descoperită la cetatea de scaun a Sucevei», în «Studii și cercetări de istorie veche» (SCIV), anul XXIV, 1973, nr. 2, p. 323—329 + 1 pl.
- I. Minea — «Cetatea Sucevei», în «Cuget moldovenesc», 1942, nr. 4-5, p. 29-36.
- Karl A. Romstorfer — «Cetatea Sucevei descrisă pe temeiul propriilor cercetări făcute între anii 1895—1904» (Institutul de Arte Grafice «Carol I», București, 1913) — LVI + 112 p. + 12 planșe anexate, 113 ilustrații în text.
- Laurențiu Tudor L. Spoială — «Intervenții de urgență la Cetatea Suceava», în «Monumentul. Lucrările celui de al II-lea Simpozion „Monumentul. Tradiție și viitor“» (Ed. Junimea, Iași, 2001).
- Filimon Taniac — «Cetatea Sucevei. Două capitole din istoria cetății», în «Junimea literară», anul IV, 1907, p. 107—112.
- D. Tudor — «O inscripție romană în ruinele cetății Suceava», în «Studii și cercetări științifice» (SCȘ) — Iași, anul IV, 1953, nr. 1-4, p. 489—495.