Суховоля (Житомирський район)
Сухово́ля́[1] — село в Україні, у Житомирському районі Житомирської області. Входить до складу Хорошівської селищної громади. Населення становить 368 осіб.
| село Суховоля | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Громада | Хорошівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA18040570500068858 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1899 |
| Перша згадка | 1899 (125 років) |
| Населення | 368 |
| Площа | 1,49 км² |
| Густота населення | 246,98 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 12121 |
| Телефонний код | +380 4145 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°40′27″ пн. ш. 28°17′47″ сх. д. / 50.67417° пн. ш. 28.29639° сх. д.Координати: 50°40′27″ пн. ш. 28°17′47″ сх. д. / 50.67417° пн. ш. 28.29639° сх. д. |
| Найближча залізнична станція | Нова Борова |
| Відстань до залізничної станції |
36 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 12121, Житомирська обл., Хорошівський р-н, с.Суховоля, вул.Центральна,5 |
| Карта | |
  Суховоля | |
 Суховоля | |
| Мапа | |
| |
Географія ред.
Географічні координати: 50°40' пн. ш. 28°17' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 1,5 км².
Суховоля розташована в межах природно-географічного краю Полісся і за 19 км від центру громади — міста Хорошів. Найближча залізнична станція — Нова Борова, за 36 км[2]. На захід від села протікає річка Іршиця.
Історія ред.
Перша писемна згадка про Суховолю датується 1899 роком[2].
У 1906 році в селі мешкало 276 осіб, налічувалось 45 дворових господарств[3].
На мапі 1911—1912 років Суховоля позначена як населений пункт із 57 дворами[4].
У 1932–1933 роках Суховоля постраждала від Голодомору. За свідченнями очевидців кількість померлих склала щонайменше 15 осіб[5].
Упродовж німецько-радянської війни участь у бойових діях брали 151 місцевий житель, з них 107 осіб загинуло, 133 — нагороджені орденами і медалями. У період німецької окупації в районі Суховолі діяли партизанські загони Степана Маликова[2].
На початку 1970-х років у селі діяли центральна садиба колгоспу імені Кірова, восьмирічна школа, клуб, бібліотека із книжковим фондом 7280 примірників, фельдшерсько-акушерський пункт і дит'ясла[2].
Населення ред.
За даними перепису 2001 року населення села становило 368 осіб, з них 98,91 % зазначили рідною українську мову, 0,82 % — російську, а 0,27 % — молдовську[6].
Уродженці ред.
- Орехівський Микола Борисович (1998—2022) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Соціальна сфера ред.
- Суховільська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів (вул. Шкільна, 2)[7]
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Карта Волинської губернії Шуберта Ф.Ф.
- ↑ а б в г Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область, 1973, с. 215.
- ↑ Списокъ населенныхъ местъ Волынской губерніи. — Неофиціальное. — Житоміръ : Волынский губ. стат. комитет, 1906. — С. 23. Архівовано з джерела 19 грудня 2014
- ↑ Управление военных топографов 1911—12 гг, лист XXIX-25 (Горошки)(рос.)
- ↑ Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Житомирська область, 2008, с. 352.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 квітня 2015.
- ↑ Список установ освіти[недоступне посилання з травня 2019]
Джерела ред.
- Тронько П.Т. (голова ред. колегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — Київ : Гол. ред. УРЕ, 1973. — 727 с.
- Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Житомирська область. — Житомир : Полісся, 2008. — 1116 с. — ISBN 978-966-655-361-7.
Посилання ред.
- Облікова картка на сайті ВРУ
- Погода в селі Суховоля
|
Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |