Сутора бура
| Сутора бура | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Бура сутора (Тайвань)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Sinosuthora webbiana (Gould, 1852) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Suthora webbiana Paradoxornis webbianus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Суто́ра бура[2] (Sinosuthora webbiana) — вид горобцеподібних птахів родини суторових (Paradoxornithidae). Мешкає в Східній Азії[3]. Вид названий на честь англійського ботаніка і систематика Філіпа Баркера Вебба[4].
Опис ред.
Довжина птаха становить 11-13 см, враховуючи довгий, східчастий хвіст. Самці важать 8,5-11 г, самиці 7-12 г. Верхня частина тіла каштанова. крила темно-коричневі, махові пера каштанові. Горло і верхня частина грудей рожевувато-кремові, горло поцятковане коричневими смужками. Боки каштанові з охристим відтінком, нижня частина тілі кремово-охриста. Тім'я і лоб рудувато-коричневі. Очі сіруваті, дзьоб короткий, вигнутий, темно-сірий або коричневий, на кінці світліший, лапи сірі.
Підвиди ред.
Виділяють шість підвидів:[5]
- S. w. mantschurica (Taczanowski, 1885) — південна Манчжурія і південь Приморського краю;
- S. w. fulvicauda (Campbell, CW, 1892) — Північно-Східний Китай (від Хебею до Ляоніну), Корейський півострів;
- S. w. suffusa (Swinhoe, 1871) — Центральний і Південно-Східний Китай (від Шеньсі до західного Сичуаню, Цзянсі і Гуандуну), північний схід В'єтнаму;
- S. w. webbiana (Gould, 1852) — Східний Китай (Цзянсу, Чжецзян);
- S. w. elisabethae (La Touche, 1922) — Південний Китай (південно-східний Юньнань) і Північний Захід В'єтнаму;
- S. w. bulomacha (Swinhoe, 1866) — Тайвань.
Поширення і екологія ред.
Бурі сутори мешкають в Китаї, Північній Кореї, Південній Кореї, Росії, В'єтнамі та на Тайвані. Інтродуковані популяції мешкають в деяких країнах Європи, зокрема в Італії і Нідерландах[6]. Бурі сутори живуть в лісах і рідколіссях, в чагарникових, бамбукових і очеретяних заростях, на болотах і плантаціях.
Поведінка ред.
Бурі сутори зустрічаються зграями, які можуть нараховувати від 10 до 80 птахів. Вони живляться насінням, зерном, комахами, павуками та іншими безхребетними. Вони є моногамними, сезон розмноження триває з квітня по серпень, за сезон може вилупитися два виводки. Гніздо глибоке, чашоподібне, зроблене з трави, встелене мохом, павутинням або шерстю. В кладці від 3 до 5 білих або синьо-зелених яєць. Інкубаційний період триває 13 днів, насиджують і самиці, і самці.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Sinosuthora webbiana.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Robson, Craig (2007). Family Paradoxornithidae (Parrotbill). У del Hoyo, Josep; Elliott, Andrew; Christie, David (ред.). Handbook of the Birds of the World. Volume 12: Picathartes to Tits and Chickadees. Barcelona: Lynx Edicions. с. 292—320. ISBN 978-84-96553-42-2.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 406. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Sylviid babblers, parrotbills, white-eyes. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 16 березня 2022.
- ↑ Boto, Alberto, Andrea Galimberti and Richard Bonser (2009) The parrotbills in Lombardia, Italy Birding World 22(11):471-474.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |