Маньчжурія
Маньчжу́рія (маньчж.: Manju; спрощ.: 满洲; кит. трад.: 滿洲; піньїнь: Mǎnzhōu) — країна та історичний регіон у Східній Азії. Розділена між Китаєм і Росією. Розташована в районі сучасних китайських провінцій Хейлунцзян, Гирин, Ляонін, сходу Внутрішньої Монголії, півночі Хебею, а також південних районів російського Приморського краю та східних районів Монголії. Батьківщина багатьох кочових східноазійських народів, зокрема чжурчженів, які з 17 століття називаються маньчжурами. Останні були засновниками найбільшої азійської імперії в 17 — 19 століттях — Цін, а також Маньчжурської держави в першій половині 20 століття. Через послаблення в ході Опіумних війн Китай змушений був підписати Пекінський договір 1860 про перехід Зовнішньої Маньчжурії до Російської імперії. В КНР, задля профілактики сепаратистських настроїв, слово «Маньчжурія» вживається виключно з приставкою «колишня». Для позначення Маньчжурії найчастіше використовуються назви китайських провінцій або словосполучення «Північно-східний Китай».
ІсторіяРедагувати
- 1115 — 1234: чжурчженська династія Цзінь.
- 1234–1271: частина Монгольської імперії.
- 1271–1368: частина монгольської династії Юань.
- 1368–1616: частина китайської династії Мін.
- 1616 — 1636: чжурчженська династія Пізня Цзінь → перейменована на маньчжурську династію Цін.
- 1636 — 1912: маньчжурська династія Цін.
- 1860: окупація Зовнішньої Маньчжурії Російською імперією.
- 1912–1932: частина Республіка Китай.
- 1932 — 1945: Маньчжурська держава.
- 1945–1949: частина Республіка Китай.
- 1949 — сьогодення: частина Китайської народної республіки
Див. такожРедагувати
Джерела та літератураРедагувати
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.
- (рос.) Непомнин О. Е. История Китая: Эпоха Цин. XVII — начало XX века. — Москва: Восточная литература, 2005.