Вікіпедія

Суматриптан

хімічна сполука

Суматриптан (торгові марки Imitrex і Treximet) — селективний агоніст 5НТ1-рецепторів,[1] який використовують для лікування мігрені та кластерного головного болю.[2] Його приймають перорально, інтраназально або підшкірно.[3] Терапевтичний ефект зазвичай настає впродовж трьох годин.[3]

Суматриптан
Систематична назва (IUPAC)
1-[3-(2-Dimethylaminoethyl)-1H-indol-5-yl]-N-methyl-methanesulfonamide
Ідентифікатори
Номер CAS 103628-46-2
Код ATC N02CC01
PubChem 5358
DrugBank DB00669
Хімічні дані
Формула C14H21N3O2S 
Мол. маса ?
SMILES eMolecules & PubChem
Фармакокінетичні дані
Біодоступність 15 % (перорально) / 96 % (підшкірно)
Зв'язування 14–21 %
Метаболізм МАО
Період напіврозпаду 2.5 hours
Виділення 60 % сеча; 40 % фекалії
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

?

Лег. статус

? (CA) POM (UK) ℞-only (US) ℞ Prescription only

Шляхи введення перорально, підшкірно, інтраназально, transdermal electrophoresis

Його основний ефект як агоніста серотонінового 5-HT1B/1D рецептора[4] може спричинити поширені побічні ефекти, такі як тиск у грудній клітці, втома, блювання, поколювання та запаморочення.[3] Серйозні побічні ефекти можуть включати серотоніновий синдром, інфаркти, інсульти та судоми.[3] При надмірному вживанні можуть виникнути головні болі від надмірного вживання ліків[en].[3] Незрозуміло, чи безпечно використовувати під час вагітності або годування грудьми.[5] Механізм дії не зовсім вивчений, препарат входить до групи триптану.[3]

Суматриптан був запатентований у 1982 році та схвалений для медичного використання в 1991 році.[6] Він входить до переліку основних лікарських засобів ВООЗ.[7] Він доступний як загальний препарат.[2] У 2020 році це був 111-й лік, який найчастіше призначають у Сполучених Штатах, із понад 5 мільйонів рецептів.[8][9] Він також доступний як комбінований продукт суматриптан/напроксен.

Медичне використання ред.

Суматриптан ефективний для припинення або полегшення інтенсивності мігрені та кластерного головного болю.[10] Він найбільш ефективний, якщо приймати його незабаром після початку болю.[10] Ін'єкційний суматриптан є більш ефективним, ніж інші форми.[11]

Пероральний суматриптан також можна використовувати для лікування головного болю після пункції дуральної оболонки.[12]

Побічні ефекти ред.

Передозування суматриптану може спричинити сульфгемоглобінемію, рідкісний стан, при якому колір крові змінюється з червоного на зелений внаслідок інтеграції сірки в молекулу гемоглобіну.[13] Якщо зупинити вживати суматриптан, стан змінюється впродовж кількох тижнів.

Серйозні серцеві захворювання, в тому числі летальні, виникали після застосування суматриптану в ін'єкціях або таблетках. Повідомлялося про вазоспазм коронарних артерій, транзиторну ішемію міокарда, інфаркт міокарда, шлуночкову тахікардію та фібриляцію шлуночків.[14]

Найпоширенішими побічними ефектами[15], про які повідомляли щонайменше 2 % пацієнтів у контрольованих дослідженнях суматриптану при мігрені, є нетипові відчуття (парестезії та відчуття тепла/холоду), про які повідомили 4 % у групі плацебо та 5–6 % у групах суматриптану, біль та інші відчуття стискання (включно з відчуттям болю у грудях), про які повідомляли 4 % у групі плацебо та 6–8 % у групах суматриптану, неврологічні симптоми (запаморочення), про які повідомляли менше 1 % у групі плацебо та менше 1–2 % у групах суматриптану. Нездужання/втома спостерігалися менш ніж у 1 % групи плацебо та у 2–3 % груп суматриптану. Порушення сну спостерігалося менш ніж у 1 % у групі плацебо до 2 % у групі суматриптану.

Механізм дії ред.

Суматриптан молекулярно подібний до серотоніну (5-HT) і є агоністом рецептора 5-HT (тип 5-HT 1D і 5-HT 1B[16]). Основний терапевтичний ефект суматриптану пов'язаний з його інгібуванням вивільнення пептиду, пов'язаного з геном кальцитоніну (CGRP), ймовірно, через його дію 5-HT1D/1B агоніста рецептора.[17] Це було підтверджено ефективністю нещодавно розроблених препаратів, спрямованих на CGRP, та антитіл, розроблених для профілактики мігрені.[18] Як агонізм рецепторів 5-HT1D/1B пригнічує вивільнення CGRP, до кінця не зрозуміло — вважається, що CGRP викликає сенсибілізацію ноцицептивних нейронів трійчастого нерва, що сприяє виникненню болю при мігрені.[19]

Показано також, що суматриптан знижує активність трійчастого нерва, що, ймовірно, пояснює ефективність суматриптану при лікуванні кластерних головних болів. Показано, що ін'єкційна форма препарату купірує кластерний головний біль протягом 30 хвилин у 77 % випадків.[20]

Фармакокінетика ред.

Суматриптан випускається в декількох формах: таблетки, підшкірні ін'єкції, назальний спрей. Пероральний прийом (у вигляді сукцинатної солі) має низьку біодоступність, частково через пресистемний метаболізм — частина його розщеплюється в шлунку та крові, перш ніж досягне цільових артерій. Таблетована форма швидкого вивільнення з такою ж біодоступністю, але високою концентрацією може досягти терапевтичних ефектів у середньому на 10–15 хвилин раніше, ніж інші препарати для перорального застосування. При ін'єкційному введенні суматриптан діє швидше (зазвичай протягом 10 хвилин), але ефект триває коротше. Суматриптан метаболізується переважно моноаміноксидазою А до 2-{5-[(метилсульфамоїл)метил]і-ндол-3-іл}оцтової кислоти, яка потім кон'югується з глюкуроновою кислотою. Ці метаболіти виводяться із сечею та жовчю. Лише близько 3 % активного препарату може бути відновлено в незмінному вигляді.

Не має простого прямого зв'язку між концентрацією суматриптану (фармакокінетика) як такої в крові та його ефектом проти мігрені (фармакодинаміка). Цей парадокс певною мірою вдалося вирішити шляхом порівняння швидкості всмоктування різних композицій суматриптану, а не абсолютних кількостей препарату, які вони доставляють.[21][22]

Історія ред.

 
Суматриптан у флаконах

У 1991 році Glaxo отримала дозвіл на суматриптан, який був першим доступним триптаном.

У липні 2009 року FDA США схвалила одноразову форму суматриптану для струминних ін'єкцій. Апарат забезпечує підшкірну ін'єкцію суматриптану без використання голки. Раніше автоінжектори з голками були доступні в Європі та Північній Америці.[23]

У липні 2008 року розпочалися дослідження III фази іонофоретичного трансдермального пластиру (Zelrix/Zecuity)[24] Цей пластир використовує низьку напругу, контрольовану попередньо запрограмованим мікрочіпом, для доставляння одноразової дози суматриптану через шкіру впродовж 30 хвилин.[25][26] Zecuity був схвалений FDA США в січні 2013 року.[27] Продажі Zecuity були припинені через повідомлення про опіки та подразнення шкіри.[28]

Суспільство і культура ред.

Правовий статус ред.

У Сполучених Штатах він доступний лише за медичним рецептом. Він доступний без рецепта в багатьох штатах Австралії. Продукт вимагає маркування фармацевтом і доступний лише в упаковках по два без рецепта лікаря.[29] Однак його можна придбати без рецепта у Великобританії[30] та Швеції.[31]

Дженерики ред.

Термін дії патентів Glaxo на суматриптан закінчився в лютому 2009 року. У той час Imitrex продавався приблизно за 25 доларів за таблетку.[32] Потім Par Pharmaceutical представила загальні версії суматриптану для ін'єкцій (суматриптану сукцинату для ін'єкцій) 4- і 6-мг стартові набори та 4- і 6-мг заповнені шприци-картриджі, а також 6-мг флакони.[33]

Mylan Laboratories Inc., Ranbaxy Laboratories, Sandoz (дочірня компанія Novartis), Dr. Reddy's Laboratories та інші компанії виробляють генеричні версії таблеток суматриптану в дозах 25, 50 і 100 мг. Загальні форми препарату доступні на ринках США та Європи після закінчення терміну дії патентного захисту Glaxo у відповідних країнах. Форма назального спрею суматриптану, відома як AVP-825, була розроблена Avanir і є загальнодоступною в деяких країнах.[34]

Суперечка ред.

За даними Американського товариства головного болю, «пацієнти часто стверджують, що їм важко отримати призначені їм триптани».[35] У США триптани коштують від 12 до 120 доларів за штуку, і понад 80 % планів медичного страхування США встановлюють обмеження на кількість таблеток, доступних пацієнту на місяць, що було названо «довільним і несправедливим».[36]

Примітки ред.

  1. ↑ СУМАТРИПТАН (SUMATRIPTANUM) Опис активної речовини
  2. ↑ а б British national formulary : BNF 76 (вид. 76). Pharmaceutical Press. 2018. с. 474. ISBN 9780857113382.
  3. ↑ а б в г д е Sumatriptan Monograph for Professionals. Drugs.com. American Society of Health-System Pharmacists. Процитовано 3 березня 2019.
  4. ↑ Syed YY (January 2016). Sumatriptan/Naproxen Sodium: A Review in Migraine. Drugs. 76 (1): 111—121. doi:10.1007/s40265-015-0521-8. PMID 26628293.
  5. ↑ Sumatriptan Use During Pregnancy. Drugs.com. Процитовано 3 березня 2019.
  6. ↑ Analogue-based Drug Discovery. John Wiley & Sons. 2006. с. 531. ISBN 9783527607495.
  7. ↑ World Health Organization model list of essential medicines: 22nd list (2021). Geneva: World Health Organization. 2021. с. 40. WHO/MHP/HPS/EML/2021.02.
  8. ↑ The Top 300 of 2020. ClinCalc. Процитовано 7 жовтня 2022.
  9. ↑ Sumatriptan - Drug Usage Statistics. ClinCalc. Процитовано 7 жовтня 2022.
  10. ↑ а б Derry CJ, Derry S, Moore RA (May 2014). Sumatriptan (all routes of administration) for acute migraine attacks in adults - overview of Cochrane reviews. The Cochrane Database of Systematic Reviews. 2014 (5): CD009108. doi:10.1002/14651858.CD009108.pub2. PMC 6469574. PMID 24865446.
  11. ↑ Dahlöf CG (2001). Sumatriptan: pharmacological basis and clinical results. Current Medical Research and Opinion. 17 Suppl 1: s35—s45. doi:10.1185/0300799039117010. PMID 12463276. Архів оригіналу за 17 лютого 2017. Процитовано 16 липня 2016.
  12. ↑ Shaat AM, Abdalgaleil MM (1 січня 2021). Is theophylline more effective than sumatriptan in the treatment of post-dural puncture headache? A randomized clinical trial. Egyptian Journal of Anaesthesia (англ.). 37 (1): 310—316. doi:10.1080/11101849.2021.1949195. ISSN 1110-1849.
  13. ↑ Patient bleeds dark green blood. BBC News. 8 червня 2007. Архів оригіналу за 5 серпня 2010. Процитовано 6 березня 2010.
  14. ↑ Kelly KM (June 1995). Cardiac arrest following use of sumatriptan. Neurology. 45 (6): 1211—1213. doi:10.1212/wnl.45.6.1211. PMID 7783891.
  15. ↑ Tablets. fda.gov. Процитовано 19 лютого 2018.
  16. ↑ Razzaque Z, Heald MA, Pickard JD, Maskell L, Beer MS, Hill RG, Longmore J (January 1999). Vasoconstriction in human isolated middle meningeal arteries: determining the contribution of 5-HT1B- and 5-HT1F-receptor activation. British Journal of Clinical Pharmacology. 47 (1): 75—82. doi:10.1046/j.1365-2125.1999.00851.x. PMC 2014192. PMID 10073743.
  17. ↑ Juhasz G, Zsombok T, Jakab B, Nemeth J, Szolcsanyi J, Bagdy G (March 2005). Sumatriptan causes parallel decrease in plasma calcitonin gene-related peptide (CGRP) concentration and migraine headache during nitroglycerin induced migraine attack. Cephalalgia. 25 (3): 179—183. doi:10.1111/j.1468-2982.2005.00836.x. PMID 15689192.
  18. ↑ Tso AR, Goadsby PJ (August 2017). Anti-CGRP Monoclonal Antibodies: the Next Era of Migraine Prevention?. Current Treatment Options in Neurology. 19 (8): 27. doi:10.1007/s11940-017-0463-4. PMC 5486583. PMID 28653227.
  19. ↑ Giniatullin R, Nistri A, Fabbretti E (February 2008). Molecular mechanisms of sensitization of pain-transducing P2X3 receptors by the migraine mediators CGRP and NGF. Molecular Neurobiology. 37 (1): 83—90. doi:10.1007/s12035-008-8020-5. PMID 18459072.
  20. ↑ Sumatriptan Cluster Headache Study Group (August 1991). Treatment of acute cluster headache with sumatriptan. The New England Journal of Medicine. 325 (5): 322—326. doi:10.1056/NEJM199108013250505. PMID 1647496.
  21. ↑ Fox AW (February 2004). Onset of effect of 5-HT1B/1D agonists: a model with pharmacokinetic validation. Headache. 44 (2): 142—147. doi:10.1111/j.1526-4610.2004.04030.x. PMID 14756852.
  22. ↑ Freidank-Mueschenborn E, Fox AW (June 2005). Resolution of concentration-response differences in onset of effect between subcutaneous and oral sumatriptan. Headache. 45 (6): 632—637. doi:10.1111/j.1526-4610.2005.05129a.x. PMID 15953294.
  23. ↑ Brandes JL, Cady RK, Freitag FG, Smith TR, Chandler P, Fox AW, Linn L, Farr SJ (2009). Needle-free subcutaneous sumatriptan (Sumavel DosePro): bioequivalence and ease of use. Headache. 49 (10): 1435—1444. doi:10.1111/j.1526-4610.2009.01530.x. PMID 19849720.
  24. ↑ Номер клінічного дослідження NCT00724815 для "The Efficacy and Tolerability of NP101 Patch in the Treatment of Acute Migraine (NP101-007)" на вебсайті ClinicalTrials.gov
  25. ↑ SmartRelief -electronically assisted drug delivery (iontophoresis). nupathe.com. Архів оригіналу за 7 січня 2016. Процитовано 19 лютого 2018.
  26. ↑ Pierce M, Marbury T, O'Neill C, Siegel S, Du W, Sebree T (June 2009). Zelrix: a novel transdermal formulation of sumatriptan. Headache. 49 (6): 817—825. doi:10.1111/j.1526-4610.2009.01437.x. PMID 19438727.
  27. ↑ Zecuity Approved by the FDA for the Acute Treatment of Migraine. nupathe.com. Архів оригіналу за 7 січня 2016. Процитовано 19 лютого 2018.
  28. ↑ Teva pulls migraine patch Zecuity on reports of burning, scarring | FiercePharma. www.fiercepharma.com (англ.). 13 червня 2016. Архів оригіналу за 21 березня 2017. Процитовано 10 квітня 2017.
  29. ↑ Poisons Standard June 2017. 18 травня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 22 липня 2017.
  30. ↑ Press release: First Over The Counter (OTC) migraine pill made available. Medicines and Healthcare Products Regulatory Agency. Архів оригіналу за 5 грудня 2014. Процитовано 28 січня 2015.
  31. ↑ European Medicines Agency (23 листопада 2011). Assessment Report: Sumatriptan Galpharm 50 mg Tablets (PDF). European Medicines Agency. с. 20. Архів (PDF) оригіналу за 7 січня 2016. Процитовано 28 січня 2015.
  32. ↑ GlaxoSmithKline sets out to dupe migraine sufferers with Treximet smoke and mirrors. Community Catalyst. 24 квітня 2008. Процитовано 22 березня 2019.
  33. ↑ Par Pharmaceutical begins shipment of sumatriptan injection. Par Pharmaceutical. 6 листопада 2008. Архів оригіналу за 10 грудня 2008. Процитовано 25 листопада 2008.
  34. ↑ If You 'Want To Make A Good Drug Great' Cost Must Be Factored In. Forbes. 2 березня 2015. Архів оригіналу за 14 лютого 2017. Процитовано 13 лютого 2017.
  35. ↑ Variation in Prescription Drug Coverage for Triptans: Analysis of Insurance Formularies, Headache: The Journal of Head and Face Pain, Wiley, 57 (8), 2017: 1243—1251, doi:10.1111/head.13134, PMID 28691382
  36. ↑ Eve Bender (7 вересня 2017), Practice Matters Wide Variation in Triptan Coverage Across Commercial and Government Health Plans, Neurology Today, American Academy of Neurology, 17 (17): 7, doi:10.1097/01.NT.0000524839.20893.03, процитовано 26 червня 2022

Посилання ред.

  Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Суматриптан&oldid=42255829