Вікіпедія

Стівен Строгац

американський математик

Стівен Генрі Строгац (нар. 13 серпня 1959(19590813), Торрінгтон) — американський математик та професор прикладної математики у Корнелльському університеті[7][8]. Він відомий завдяки роботам по нелінійним системам, а також вивченням синхронізації в динамічних системах та численним дослідженням в різних областях прикладної математики, зокрема, в математичній біології та теорії складних мереж[9][10][11][12][13][14][15][1][16][17], і своїм видатним внеском у розвиток публічного спілкування математиків.

Стівен Генрі Строгац
Народився13 серпня 1959 (64 роки)(19590813)
Торрінгтон, штат Коннектику,
Сполучені Штати Америки
Країна США
Національністьамериканець
Діяльністьматематик, фізик, викладач університету
Alma materПринстонський університет
Триніті-коледж (Кембридж)
Гарвардський університет
ГалузьМатематика
Складні системи
Мережі
Прикладна математика
Теорія хаосу[1]
ЗакладКорнелльський університет
Кембриджський університет
Принстонський університет
Гарвардський університет
Бостонський університет
Науковий керівникРічард Ернест Кронауер[en]
Чарльз Чейслер[en][2]
Відомі учніДункан Дж. Воттс[en][2]
Аспіранти, докторантиDuncan J. Wattsd
Michelle Girvand[3]
Daniel Michael Abramsd[3]
Man Kit Stephen Yeungd[3]
Duncan Stewart Callawayd[3]
Shinya Watanabed[3]
Mauricio Barahonad[3]
Joel Ariaratnamd[3]
Daniel Andrew Wileyd[3]
Samuel Arbesmand[3]
Erik Andreas Martensd[3]
Lauren M. Childsd[3]
Seth Austin Marveld[3]
Tim Timothy Novikoffd[3]
Danielle Toupod[3]
Isabel Mette Kloumannd[3]
Kevin Philip O'Keeffed[3]
Ian Lizarragad[3]
Bertrand Ottino-Löfflerd[3]
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук
Американське фізичне товариство
Американське математичне товариство[4][5]
Товариство з промислової та прикладної математики[6]
Відомий завдяки:Модель Ватта і Строгаца
Теорія динамічних систем
Теорія мереж
Нагороди

Член Премії Льюїса Томаса[en]

Американської академії наук і мистецтв
Особ. сторінкаwww.stevenstrogatz.com
math.cornell.edu/steven-strogatz

Освіта

ред.

Строгац навчався у середній школі Луміс Чаффі[en] у 1972—1976 роках. Після закінчення з відзнакою Бостонського університету, зі ступенем бакалавра з математики у 1980, він був стипендіатом Маршалла[en] в Трініті-коледжі (Кембридж) в 1980—1982 роках, і у 1986 році отримав ступінь доктора наук[18] в прикладній математиці у Гарвардському університеті за дослідження з динаміки циклу сну людини.

Кар'єра

ред.

Після трьох років роботи на посаді докторанта Національного наукового фонду в Гарварді та Бостонському університеті, Строгац приєднався до математичного факультету Массачусетського технологічного інституту у 1989 році. Його дослідження динамічних систем було відзначено Президентською нагородою молодих дослідників[en] Національного наукового фонду у 1990 році. У 1994 він переїхав до Корнелльського університету, де він отримав титул як професора прикладної математики, так і професора математики Якоба Гулда Шурмана Корнелльської кафедри, однієї з найпрестижніших в університеті, названої на честь третього президента Корнелла[19].

Дослідження

ред.

На початку своєї кар'єри Строгац працював над різноманітними проблемами математичної біології, включаючи геометрію суперспіральної ДНК,[20] топологію тривимірних хімічних хвиль[21] та колективну поведінку біологічних осциляторів, таких як рої світлячків, які синхронно мерехтять[22]. У 1990-х роках його робота була зосереджена на нелінійній динаміці та хаосі, застосованого у фізиці, техніці та біології. Деякі з цих проектів стосувалися пов'язаних осциляторів, таких як лазери, надпровідні джозефсонівські переходи[23]. Його нещодавні роботи стосуються складних систем та їх наслідків в повсякденному житті, наприклад, роль синхронізації натовпу в коливанні лондонського мосту Міленіум на його день відкриття[24], та динаміка структурного балансу в соціальних системах[25].

Можливо, його найвідомішим внеском, як дослідника, є стаття у журналі «Nature» з Дунканом Вотсом[en] 1998 року під назвою «Колективна динаміка мереж „тісного світу“»[26]. Ця стаття широко розглядається як вагомий внесок у міждисциплінарну сферу складних мереж, чиї застосування сягають різних областей, починаючи від теорії графів, статистичної фізики і до соціології, бізнесу, епідеміології та неврології. Одним з показників її важливості є те, що це була найпопулярніша стаття про мережі між 1998 і 2008 роками, а також шоста найбільш цитована стаття у всій фізиці.[27]

Книги та досягнення

ред.

Строгац відомий для широкого загалу завдяки трьом книгам і багатьом газетним публікаціям. Його книга Синхронізація (англ. Sync)[14] була обрана як Найкраща Книга 2003 року журналом «Discover[en]».[28] Про книгу Обчислення дружби (англ. The Calculus of Friendship) 2009 року[13] було сказано, що вона «розчулить по справжньому»[29] (англ. a genuine tearjerker) та що, вона є «частково біографічною, частково автобіографічною та частково керівництвом для обчислення в глушині»[30]. Його книга 2012 року Радощі числа х (англ. The Joy of x),[12] виграла у 2014 Ейлерівську книжну премію[en].[31] Вона народилася з його серії публікації колонок у «Нью-Йорк Таймс» — «Елементи Математики».[32] Harvard Business Review про них писала, що це «модель того, як математика повинна бути популяризована» і як «повинна читатися для підприємців і керівників, які розуміють, що математика зараз лінгва франка серйозного бізнес-аналізу».[33] Друга серія Строгаца в Нью-Йорк Таймс — «Я, я і математика» (англ. Me, Myself and Math) з'явилися восени 2012 року.[34]

Строгац виступав на TED[35] і є частим гостем Нью-йоркського громадського радіо «Radiolab[en]»[36] та «Science Friday[en]»[37]. Він також зняв серію лекцій з теорії хаосу у серії великих курсів[en] для The Teaching Company[en].[38][39]

Нагороди

ред.

Строгац є членом Товариства з промислової та прикладної математики (SIAM),[40] Американської академії мистецтв і наук[41] Американського фізичного товариства[42] та Американського математичного товариства.[43]

Строгац отримав похвалу за свої здібності вчителя і комунікатора. У 1991 році він був відзначений меморіальною премією Е. М. Бейкера за досконалість у викладанні, на яку обирають виключно студенти Массачусетського технологічного інституту. Він також отримав декілька викладацьких нагород, включаючи найвищу викладацьку нагороду Корнелла та нагороду Президентського товариства Стівена Х. Вайса (2016).[44] На національному рівні, Строгац отримав нагороду спільної політичної ради з питань математики (JPBM) у 2007 році.[45] Представлена щорічно, ця нагорода відзначає видатні досягнення у комунікації з математикою нематематиків. Об'єднаний комітет з математики представляє Американське математичне товариство, Американську статистичну асоціацію, Математичну асоціацію Америки, та Товариство з промислової та прикладної математики. У 2013 він отримав нагороду Американської асоціації сприяння розвитку науки.[46] за «його виняткову прихильність і пристрасть до передачі краси і важливості математики для широкої громадськості.»

У 2014 році Математичною асоціацією Америки нагородила його Ейлерівською книжною премією за книгу «Екскурсія математикою. Як через готелі, риб, камінці і пасажирів метро зрозуміти цю науку» (англ. The Joy of x).[12][47] У цитаті премії[48] книга описується як «шедевр роз'яснення» і зауважується, що вона «спрямована до мільйонів читачів, які стверджують, що вони ніколи не розуміли, що таке математика, яку вони вивчали, і для кого математика була серією методів, які необхідно просто засвоїти без видимих причин.» У 2015 році, разом з Яном Стюартом[en], Строгац був нагороджений премією Льюїса Томаса[en] за твори присвячені науці.[49]

Переклади українською

ред.
  • Стівен Штроґац. Екскурсія математикою. Як через готелі, риб, камінці і пасажирів метро зрозуміти цю науку / Пер. Анастасія Дудченко. — Наш Формат, 2019. — ISBN 978-617-7682-56-0. (Strogatz, Steven H (2012). The Joy of x: A Guided Tour of Math, from One to Infinity. Eamon Dolan/Houghton Mifflin Harcourt. ISBN 978-0547517650.)

Примітки

ред.
  1. ↑ а б Публікації за ім'ям: Стівен Строгац індексовані Google Scholar, сервісом Google
  2. ↑ а б Стівен Строгац(англ.) у проєкті «Математична генеалогія».
  3. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  4. ↑ http://www.ams.org/fellows_by_year.cgi?year=2016
  5. ↑ http://www.ams.org/news?news_id=2847
  6. ↑ https://www.siam.org/prizes-recognition/fellows-program/all-siam-fellows
  7. ↑ Персональна вебсторінка Строгаца
  8. ↑ Строгац у Корнелльському університеті
  9. ↑ Strogatz, Steven H (2001). Exploring complex networks. Nature. 410 (6825): 268—276. doi:10.1038/35065725. PMID 11258382.
  10. ↑ Mirollo, R. E.; Strogatz, Steven H (1990). Synchronization of Pulse-Coupled Biological Oscillators. SIAM Journal on Applied Mathematics. 50 (6): 1645—1662. doi:10.1137/0150098.
  11. ↑ Strogatz, Steven H (2000). From Kuramoto to Crawford: Exploring the onset of synchronization in populations of coupled oscillators. Physica D: Nonlinear Phenomena. 143: 1—20. doi:10.1016/S0167-2789(00)00094-4.
  12. ↑ а б в Strogatz, Steven H (2012). The Joy of x : A Guided Tour of Math, from One to Infinity. Eamon Dolan/Houghton Mifflin Harcourt. ISBN 978-0547517650. Український переклад: Стівен Штроґац. Екскурсія математикою. Як через готелі, риб, камінці і пасажирів метро зрозуміти цю науку / Пер. Анастасія Дудченко. — Наш Формат, 2019. — ISBN 978-617-7682-56-0.
  13. ↑ а б Strogatz, Steven H (2009). The Calculus of Friendship : What a Teacher and a Student Learned About Life While Corresponding About Math. Princeton: Princeton University Press. ISBN 978-0-691-13493-2. OCLC 276274618.
  14. ↑ а б Strogatz, Steven (2003). Sync : The Emerging Science of Spontaneous Order. Hyperion. ISBN 978-0-7868-6844-5. OCLC 50511177.
  15. ↑ Strogatz, Steven (1994). Nonlinear Dynamics and Chaos : with Applications to Physics, Biology, Chemistry, and Engineering. Perseus Books. ISBN 978-0-201-54344-5. OCLC 42140115.
  16. ↑ Публікації Стівена Строгаца в бібліографічній базі Scopus.
  17. ↑ Список публікацій на Microsoft Academic Search
  18. ↑ Strogatz, Steven H. (1986). The Mathematical Structure of the Human Sleep-Wake Cycle. Berlin: Springer-Verlag. ISBN 0-387-17176-2.
  19. ↑ Стаття з новин Корнелльського університету про професора Шурмана
  20. ↑ Worcel, A.; Strogatz, S.; Riley, D. (1 березня 1981). Structure of chromatin and the linking number of DNA. Proceedings of the National Academy of Sciences. с. 1461—1465. doi:10.1073/pnas.78.3.1461. Процитовано 21 січня 2021.(англ.)
  21. ↑ Sullivan, Walter (8 січня 1985). STRANGE, SCROLL-LIKE WAVE IS LINKED TO BIOLOGICAL PROCESSES (Published 1985). The New York Times. Процитовано 21 січня 2021.(англ.)
  22. ↑ Sullivan, Walter (13 серпня 1991). A Mystery of Nature: Mangroves Full of Fireflies Blinking in Unison (Published 1991). The New York Times. Процитовано 21 січяня 2021.(англ.)
  23. ↑ Nadis, Steve (1 лютого 2003). All together now. Nature. с. 780—782. doi:10.1038/421780a. Процитовано 21 січня 2021.(англ.)
  24. ↑ Chang, Kenneth (8 листопада 2005). All Together Now: Synchrony Explains Swaying (Published 2005). The New York Times. Процитовано 21 січня 2021.(англ.)
  25. ↑ Marvel, Seth A.; Kleinberg, Jon; Kleinberg, Robert D.; Strogatz, Steven H. (3 січня 2011). Continuous-time model of structural balance. Proceedings of the National Academy of Sciences. с. 1771—1776. doi:10.1073/pnas.1013213108. Процитовано 21 січня 2021.(англ.)
  26. ↑ Watts, DJ; Strogatz, SH (4 червня 1998). Collective dynamics of 'small-world' networks. Nature. 393 (6684): 440—2. doi:10.1038/30918. PMID 9623998.
  27. ↑ ScienceWatch December 2008
  28. ↑ Discover's Best Books 2003
  29. ↑ Рецензія на книгу Обчислення дружби на сайті bookslut.com. Архів оригіналу за 5 серпня 2016. Процитовано 19 лютого 2019.
  30. ↑ Огляд книги Обчислення дружби в American Scientist
  31. ↑ Ейлерівська книжна премія, Математична асоціація Америки, відновлену 2015-08-03.
  32. ↑ 2010 Нью-Йорк Таймс серія «Елементи Математики» (англ. Elements of Math)
  33. ↑ Harvard Business Review блог Міхаеля Шрейджа
  34. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 лютого 2015. Процитовано 19 лютого 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  35. ↑ Strogatz, Steven. The science of sync. www.ted.com. Процитовано 21 січня 2021.(англ.)
  36. ↑ Steve Strogatz | WNYC Studios | Podcasts. WNYC Studios. Процитовано 21 січня 2021.(англ.)
  37. ↑ Steven Strogatz. Science Friday. Процитовано 21 січня 2021.(англ.)
  38. ↑ Strogatz, Steven H. (2008). Chaos. The Teaching Company. ISBN 978-1-59803-450-9. OCLC 262464884.(англ.)
  39. ↑ Прес-реліз Бостонського університету
  40. ↑ Члени SIAM 2009 року
  41. ↑ Обрані члени AAAS у 2012 році [Архівовано 2012-05-22 у Wayback Machine.],
  42. ↑ Члени Американського фізичного товариства 2014 року
  43. ↑ Члени Американського математичного товариства, Американське математичне товариство, процитовано 16 листопада 2015.
  44. ↑ Президентське товариство Вайса
  45. ↑ оголошення нагороди Об'єднаного комітету з математики
  46. ↑ Нагорода Американської асоціації сприяння розвитку науки
  47. ↑ Ейлерівська книжна премія
  48. ↑ http://www.maa.org/sites/default/files/pdf/awards/jmm14PB.pdf Цитата на Премію книги Ейлера, pp. 22-23
  49. ↑ Премія Льюїса Томаса [Архівовано 2015-03-20 у Wayback Machine.]

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Стівен_Строгац&oldid=37746218