Вікіпедія

Стівен Строгац

американський математик

Стівен Генрі Строгац (нар. 13 серпня 1959(19590813), Торрінгтон) — американський математик та професор прикладної математики у Корнелльському університеті[7][8]. Він відомий завдяки роботам по нелінійним системам, а також вивченням синхронізації в динамічних системах та численним дослідженням в різних областях прикладної математики, зокрема, в математичній біології та теорії складних мереж[9][10][11][12][13][14][15][1][16][17], і своїм видатним внеском у розвиток публічного спілкування математиків.

Стівен Генрі Строгац
Народився 13 серпня 1959 (64 роки)(19590813)
Торрінгтон, штат Коннектику,
Сполучені Штати Америки
Країна  США
Національність американець
Діяльність математик, фізик, викладач університету
Alma mater Принстонський університет
Триніті-коледж (Кембридж)
Гарвардський університет
Галузь Математика
Складні системи
Мережі
Прикладна математика
Теорія хаосу[1]
Заклад Корнелльський університет
Кембриджський університет
Принстонський університет
Гарвардський університет
Бостонський університет
Науковий керівник Річард Ернест Кронауер[en]
Чарльз Чейслер[en][2]
Відомі учні Дункан Дж. Воттс[en][2]
Аспіранти, докторанти Duncan J. Wattsd
Michelle Girvand[3]
Daniel Michael Abramsd[3]
Man Kit Stephen Yeungd[3]
Duncan Stewart Callawayd[3]
Shinya Watanabed[3]
Mauricio Barahonad[3]
Joel Ariaratnamd[3]
Daniel Andrew Wileyd[3]
Samuel Arbesmand[3]
Erik Andreas Martensd[3]
Lauren M. Childsd[3]
Seth Austin Marveld[3]
Tim Timothy Novikoffd[3]
Danielle Toupod[3]
Isabel Mette Kloumannd[3]
Kevin Philip O'Keeffed[3]
Ian Lizarragad[3]
Bertrand Ottino-Löfflerd[3]
Членство Американська академія мистецтв і наук
Американське фізичне товариство
Американське математичне товариство[4][5]
Society for Industrial and Applied Mathematics[6]
Відомий завдяки: Модель Ватта і Строгаца
Теорія динамічних систем
Теорія мереж
Нагороди

Член Премії Льюїса Томаса[en]

Американської академії наук і мистецтв
Особ. сторінка www.stevenstrogatz.com
math.cornell.edu/steven-strogatz

Освіта ред.

Строгац навчався у середній школі Луміс Чаффі[en] у 1972—1976 роках. Після закінчення з відзнакою Бостонського університету, зі ступенем бакалавра з математики у 1980, він був стипендіатом Маршалла[en] в Трініті-коледжі (Кембридж) в 1980—1982 роках, і у 1986 році отримав ступінь доктора наук[18] в прикладній математиці у Гарвардському університеті за дослідження з динаміки циклу сну людини.

Кар'єра ред.

Після трьох років роботи на посаді докторанта Національного наукового фонду в Гарварді та Бостонському університеті, Строгац приєднався до математичного факультету Массачусетського технологічного інституту у 1989 році. Його дослідження динамічних систем було відзначено Президентською нагородою молодих дослідників[en] Національного наукового фонду у 1990 році. У 1994 він переїхав до Корнелльського університету, де він отримав титул як професора прикладної математики, так і професора математики Якоба Гулда Шурмана Корнелльської кафедри, однієї з найпрестижніших в університеті, названої на честь третього президента Корнелла[19].

Дослідження ред.

На початку своєї кар'єри Строгац працював над різноманітними проблемами математичної біології, включаючи геометрію суперспіральної ДНК,[20] топологію тривимірних хімічних хвиль[21] та колективну поведінку біологічних осциляторів, таких як рої світлячків, які синхронно мерехтять[22]. У 1990-х роках його робота була зосереджена на нелінійній динаміці та хаосі, застосованого у фізиці, техніці та біології. Деякі з цих проектів стосувалися пов'язаних осциляторів, таких як лазери, надпровідні джозефсонівські переходи[23]. Його нещодавні роботи стосуються складних систем та їх наслідків в повсякденному житті, наприклад, роль синхронізації натовпу в коливанні лондонського мосту Міленіум на його день відкриття[24], та динаміка структурного балансу в соціальних системах[25].

Можливо, його найвідомішим внеском, як дослідника, є стаття у журналі «Nature» з Дунканом Вотсом[en] 1998 року під назвою «Колективна динаміка мереж „тісного світу“»[26]. Ця стаття широко розглядається як вагомий внесок у міждисциплінарну сферу складних мереж, чиї застосування сягають різних областей, починаючи від теорії графів, статистичної фізики і до соціології, бізнесу, епідеміології та неврології. Одним з показників її важливості є те, що це була найпопулярніша стаття про мережі між 1998 і 2008 роками, а також шоста найбільш цитована стаття у всій фізиці.[27]

Книги та досягнення ред.

Строгац відомий для широкого загалу завдяки трьом книгам і багатьом газетним публікаціям. Його книга Синхронізація (англ. Sync)[14] була обрана як Найкраща Книга 2003 року журналом «Discover[en]».[28] Про книгу Обчислення дружби (англ. The Calculus of Friendship) 2009 року[13] було сказано, що вона «розчулить по справжньому»[29] (англ. a genuine tearjerker) та що, вона є «частково біографічною, частково автобіографічною та частково керівництвом для обчислення в глушині»[30]. Його книга 2012 року Радощі числа х (англ. The Joy of x),[12] виграла у 2014 Ейлерівську книжну премію[en].[31] Вона народилася з його серії публікації колонок у «Нью-Йорк Таймс» — «Елементи Математики».[32] Harvard Business Review про них писала, що це «модель того, як математика повинна бути популяризована» і як «повинна читатися для підприємців і керівників, які розуміють, що математика зараз лінгва франка серйозного бізнес-аналізу».[33] Друга серія Строгаца в Нью-Йорк Таймс — «Я, я і математика» (англ. Me, Myself and Math) з'явилися восени 2012 року.[34]

Строгац виступав на TED[35] і є частим гостем Нью-йоркського громадського радіо «Radiolab[en]»[36] та «Science Friday[en]»[37]. Він також зняв серію лекцій з теорії хаосу у серії великих курсів[en] для The Teaching Company[en].[38][39]

Нагороди ред.

Строгац є членом Товариства з промислової та прикладної математики (SIAM),[40] Американської академії мистецтв і наук[41] Американського фізичного товариства[42] та Американського математичного товариства.[43]

Строгац отримав похвалу за свої здібності вчителя і комунікатора. У 1991 році він був відзначений меморіальною премією Е. М. Бейкера за досконалість у викладанні, на яку обирають виключно студенти Массачусетського технологічного інституту. Він також отримав декілька викладацьких нагород, включаючи найвищу викладацьку нагороду Корнелла та нагороду Президентського товариства Стівена Х. Вайса (2016).[44] На національному рівні, Строгац отримав нагороду спільної політичної ради з питань математики (JPBM) у 2007 році.[45] Представлена щорічно, ця нагорода відзначає видатні досягнення у комунікації з математикою нематематиків. Об'єднаний комітет з математики представляє Американське математичне товариство, Американську статистичну асоціацію, Математичну асоціацію Америки, та Товариство з промислової та прикладної математики. У 2013 він отримав нагороду Американської асоціації сприяння розвитку науки.[46] за «його виняткову прихильність і пристрасть до передачі краси і важливості математики для широкої громадськості.»

У 2014 році Математичною асоціацією Америки нагородила його Ейлерівською книжною премією за книгу «Екскурсія математикою. Як через готелі, риб, камінці і пасажирів метро зрозуміти цю науку» (англ. The Joy of x).[12][47] У цитаті премії[48] книга описується як «шедевр роз'яснення» і зауважується, що вона «спрямована до мільйонів читачів, які стверджують, що вони ніколи не розуміли, що таке математика, яку вони вивчали, і для кого математика була серією методів, які необхідно просто засвоїти без видимих причин.» У 2015 році, разом з Яном Стюартом[en], Строгац був нагороджений премією Льюїса Томаса[en] за твори присвячені науці.[49]

Переклади українською ред.

  • Стівен Штроґац. Екскурсія математикою. Як через готелі, риб, камінці і пасажирів метро зрозуміти цю науку / Пер. Анастасія Дудченко. — Наш Формат, 2019. — ISBN 978-617-7682-56-0. (Strogatz, Steven H (2012). The Joy of x: A Guided Tour of Math, from One to Infinity. Eamon Dolan/Houghton Mifflin Harcourt. ISBN 978-0547517650.)

Примітки ред.

  1. ↑ а б Публікації за ім'ям: Стівен Строгац індексовані Google Scholar, сервісом Google
  2. ↑ а б Стівен Строгац(англ.) в проєкті «Математична генеалогія».
  3. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  4. ↑ http://www.ams.org/fellows_by_year.cgi?year=2016
  5. ↑ http://www.ams.org/news?news_id=2847
  6. ↑ https://www.siam.org/prizes-recognition/fellows-program/all-siam-fellows
  7. ↑ Персональна вебсторінка Строгаца
  8. ↑ Строгац у Корнелльському університеті
  9. ↑ Strogatz, Steven H (2001). Exploring complex networks. Nature. 410 (6825): 268—276. doi:10.1038/35065725. PMID 11258382.
  10. ↑ Mirollo, R. E.; Strogatz, Steven H (1990). Synchronization of Pulse-Coupled Biological Oscillators. SIAM Journal on Applied Mathematics. 50 (6): 1645—1662. doi:10.1137/0150098.
  11. ↑ Strogatz, Steven H (2000). From Kuramoto to Crawford: Exploring the onset of synchronization in populations of coupled oscillators. Physica D: Nonlinear Phenomena. 143: 1—20. doi:10.1016/S0167-2789(00)00094-4.
  12. ↑ а б в Strogatz, Steven H (2012). The Joy of x : A Guided Tour of Math, from One to Infinity. Eamon Dolan/Houghton Mifflin Harcourt. ISBN 978-0547517650. Український переклад: Стівен Штроґац. Екскурсія математикою. Як через готелі, риб, камінці і пасажирів метро зрозуміти цю науку / Пер. Анастасія Дудченко. — Наш Формат, 2019. — ISBN 978-617-7682-56-0.
  13. ↑ а б Strogatz, Steven H (2009). The Calculus of Friendship : What a Teacher and a Student Learned About Life While Corresponding About Math. Princeton: Princeton University Press. ISBN 978-0-691-13493-2. OCLC 276274618.
  14. ↑ а б Strogatz, Steven (2003). Sync : The Emerging Science of Spontaneous Order. Hyperion. ISBN 978-0-7868-6844-5. OCLC 50511177.
  15. ↑ Strogatz, Steven (1994). Nonlinear Dynamics and Chaos : with Applications to Physics, Biology, Chemistry, and Engineering. Perseus Books. ISBN 978-0-201-54344-5. OCLC 42140115.
  16. ↑ Публікації Стівена Строгаца в бібліографічній базі Scopus.
  17. ↑ Список публікацій на Microsoft Academic Search
  18. ↑ Strogatz, Steven H. (1986). The Mathematical Structure of the Human Sleep-Wake Cycle. Berlin: Springer-Verlag. ISBN 0-387-17176-2.
  19. ↑ Стаття з новин Корнелльського університету про професора Шурмана
  20. ↑ Worcel, A.; Strogatz, S.; Riley, D. (1 березня 1981). Structure of chromatin and the linking number of DNA. Proceedings of the National Academy of Sciences. с. 1461—1465. doi:10.1073/pnas.78.3.1461. Процитовано 21 січня 2021.(англ.)
  21. ↑ Sullivan, Walter (8 січня 1985). STRANGE, SCROLL-LIKE WAVE IS LINKED TO BIOLOGICAL PROCESSES (Published 1985). The New York Times. Процитовано 21 січня 2021.(англ.)
  22. ↑ Sullivan, Walter (13 серпня 1991). A Mystery of Nature: Mangroves Full of Fireflies Blinking in Unison (Published 1991). The New York Times. Процитовано 21 січяня 2021.(англ.)
  23. ↑ Nadis, Steve (1 лютого 2003). All together now. Nature. с. 780—782. doi:10.1038/421780a. Процитовано 21 січня 2021.(англ.)
  24. ↑ Chang, Kenneth (8 листопада 2005). All Together Now: Synchrony Explains Swaying (Published 2005). The New York Times. Процитовано 21 січня 2021.(англ.)
  25. ↑ Marvel, Seth A.; Kleinberg, Jon; Kleinberg, Robert D.; Strogatz, Steven H. (3 січня 2011). Continuous-time model of structural balance. Proceedings of the National Academy of Sciences. с. 1771—1776. doi:10.1073/pnas.1013213108. Процитовано 21 січня 2021.(англ.)
  26. ↑ Watts, DJ; Strogatz, SH (4 червня 1998). Collective dynamics of 'small-world' networks. Nature. 393 (6684): 440—2. doi:10.1038/30918. PMID 9623998.
  27. ↑ ScienceWatch December 2008
  28. ↑ Discover's Best Books 2003
  29. ↑ Рецензія на книгу Обчислення дружби на сайті bookslut.com. Архів оригіналу за 5 серпня 2016. Процитовано 19 лютого 2019.
  30. ↑ Огляд книги Обчислення дружби в American Scientist
  31. ↑ Ейлерівська книжна премія, Математична асоціація Америки, відновлену 2015-08-03.
  32. ↑ 2010 Нью-Йорк Таймс серія «Елементи Математики» (англ. Elements of Math)
  33. ↑ Harvard Business Review блог Міхаеля Шрейджа
  34. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 лютого 2015. Процитовано 19 лютого 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  35. ↑ Strogatz, Steven. The science of sync. www.ted.com. Процитовано 21 січня 2021.(англ.)
  36. ↑ Steve Strogatz | WNYC Studios | Podcasts. WNYC Studios. Процитовано 21 січня 2021.(англ.)
  37. ↑ Steven Strogatz. Science Friday. Процитовано 21 січня 2021.(англ.)
  38. ↑ Strogatz, Steven H. (2008). Chaos. The Teaching Company. ISBN 978-1-59803-450-9. OCLC 262464884.(англ.)
  39. ↑ Прес-реліз Бостонського університету
  40. ↑ Члени SIAM 2009 року
  41. ↑ Обрані члени AAAS у 2012 році [Архівовано 2012-05-22 у Wayback Machine.],
  42. ↑ Члени Американського фізичного товариства 2014 року
  43. ↑ Члени Американського математичного товариства, Американське математичне товариство, процитовано 16 листопада 2015.
  44. ↑ Президентське товариство Вайса
  45. ↑ оголошення нагороди Об'єднаного комітету з математики
  46. ↑ Нагорода Американської асоціації сприяння розвитку науки
  47. ↑ Ейлерівська книжна премія
  48. ↑ http://www.maa.org/sites/default/files/pdf/awards/jmm14PB.pdf Цитата на Премію книги Ейлера, pp. 22-23
  49. ↑ Премія Льюїса Томаса [Архівовано 2015-03-20 у Wayback Machine.]

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Стівен_Строгац&oldid=37746218