Ступки (Зіньківська міська громада)

село Ступки
Країна	Україна
Область	Полтавська область
Район	Зіньківський район
Рада	Проценківська сільська рада
Основні дані
Населення	235
Площа	1,734 км²
Густота населення	135,52 осіб/км²
Поштовий індекс	38122
Телефонний код	+380 53-53
Географічні дані
Географічні координати	50°10′10″ пн. ш. 34°25′30″ сх. д. / 50.16944° пн. ш. 34.42500° сх. д.Координати: 50°10′10″ пн. ш. 34°25′30″ сх. д. / 50.16944° пн. ш. 34.42500° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	109 м
Водойми	р. Грунь
Місцева влада
Адреса ради	38100, Полтавська обл, Полтавський р-н, м Зіньків, вул Воздвиженська, буд 40
Карта
	Ступки
	Ступки
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ступки.

Сту́пки — село в Україні, у Зіньківській міській громаді Полтавського району Полтавської області. Населення становить 235 осіб. Орган місцевого самоврядування — Проценківська сільська рада.

Географія ред.

Село Ступки знаходиться на березі річки Грунь, вище за течією на відстані 0,5 км розташоване село Проценки, по нижче течією на відстані 1 км розташоване село Манилівка. За 3,5 км розташоване місто Зіньків.

Історія ред.

За даними на 1859 рік у козачому хуторі Зіньківського повіту Полтавської губернії, мешкало 254 особи (124 чоловічої статі та 130 — жіночої), налічувалось 58 дворових господарств^[1].

Місцева жителька, що потім іммігрувала до Канади, так згадувала про голодомор 1932—1933 років:

В нас лежали на дорозі, вмирали. […] в нашому селі багато людей померло. Всі родини їх вимерли, ніхто не остався. Тоді в наше село звозили дітей сиріт, яких батьки померли. Але їх багато померло, бо то вже було запізно їм допомоги дати якусь. Вони їх привезли, нагодували й вони з того померли. А потім уже як хліб прийшов на полях, […] як у жито люди лізли, як зі жита вибирали зерно, й їх там багато били й гонили. Як прийшов хліб, дуже багато людей померло. Померло, бо наїлися й померли.[…] Хворіли ми дуже від того, дизентерія була страшна. Потім, тому що люди були може ще де лежали не поховані, й тиф випав, великий тиф був. […] Ну, бо то я пам'ятаю, бо ми ще тифом були хворі. Пам'ятаю, що не могли знати, чому і де я є.^[2]