Студінка

село в Івано-Франківській області, Україна

Студінка — село Калуського району Івано-Франківської області.

село Студінка
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Калуський район
Рада Студінська сільська рада
Основні дані
Перша згадка 1447
Населення 1660
Площа 13,78 км²
Густота населення 120,46 осіб/км²
Поштовий індекс 77334
Телефонний код +380 3472
Географічні дані
Географічні координати 49°02′10″ пн. ш. 24°27′36″ сх. д. / 49.03611° пн. ш. 24.46000° сх. д. / 49.03611; 24.46000Координати: 49°02′10″ пн. ш. 24°27′36″ сх. д. / 49.03611° пн. ш. 24.46000° сх. д. / 49.03611; 24.46000
Водойми Лімниця, Млинівка
Місцева влада
Адреса ради 77334, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Студінка, вул. Панаса Мирного, 10
Карта
Студінка. Карта розташування: Україна
Студінка
Студінка
Студінка. Карта розташування: Івано-Франківська область
Студінка
Студінка
Мапа
Мапа

CMNS: Студінка у Вікісховищі

Назва ред.

У 1989 р. у назві села Студинка змінено було одну літеру.[1]

Історія ред.

Згадується 30 січня 1447 року в книгах галицького суду[2].

У Королівській люстрації 1565 року в селі згадується власник отари овець Васько.[3]

У 1648 році повсталі селяни зруйнували замок у Студінці[4].

У реєстрі церков Войнилівського деканату на 4.03.1733 в Студінці наявна церква Св. Параскеви, вже не була новою, було 30 дворів.[5]

Селом тривалий час володіли Беньковські, потому вдова каштеляна Беньковського заповіла маєток своєму родичу графу Голеєвському, який у 1865 році продав Сабіні Кошелінській. По її смерті маєток перейшов братові першого чоловіка Добжанському[6].

У 1880 році в селі було 139 будинків і 928 мешканців та 9 будинків і 51 мешканець на прилеглій території (913 греко-католиків, 28 римо-католиків, 35 юдеїв, 3 інших визнань; 916 українців, 56 поляків, 7 німців). До місцевої греко-католицької парафії належав і Бабин (калуський деканат)[7].

Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у студінківській церкві 5 давніх дзвонів діаметром 96, 52, 42, 40, 32 см, вагою 475, 63, 29, 29, 16 кг, виготовлених у 1913, 1656, 1788, 1788, 1788 рр. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.[8] В роки польської окупації в селі постав осередок ОУН.

У 1939 році в селі проживало 1600 мешканців (1550 українців-грекокатоликів, 20 українців-римокатоликів, 10 поляків і 20 євреїв)[9].

У вересні 1940 року в Студінці був зорганізований перший у Калуському районі колгосп (імені Сталіна, голова Г. Бедрій) шляхом відбирання у селян майна і земель з недопусканням їх обробітку та засівання, що спричинило голод у 1941—1942 роках. Також окупанти розстрілювали запідозрених у належності до ОУН[10][11].

5 квітня 1944 р. було вбито трьох комуністів.[12]

У воєнні та повоєнні роки студінківці брали участь в українському русі опору окупантам[13]. В січні 1946 р. для боротьби з УПА в кожному селі був розміщений гарнізон НКВД, у Студінці — з 25 осіб (на допомогу готові були 1300 в Калуші та гарнізони в сусідніх селах). 10 грудня 1948 року рішенням Калуського райвиконкому № 18 відновлено колгосп імені Сталіна, а рішенням 27 грудня 1948 № 7 призначене розташування правління колгоспу і зерносховища на місці панської садиби, господарського двору і тваринницьких ферм — в кутку «Кривуля». Будівництво в селі міні-ГЕС потужністю 130 кВт, прийняте спільним рішенням райвиконкому і РК КПУ № 648 29 грудня 1951 р., не було виконане. Церква Св. Параскеви спалена комуністами вночі 1960 р..

У 2009 р. встановлено вуличне освітлення, у 2017 р. — реконструйоване.[14]

Відомі люди ред.

  • Мар'ян Бігун «Камазік» (17.08.1989-3.04.2022) — сапер, що загинув у Донецькій області в бою за Україну.[15]

Соціальна сфера ред.

  • Народний дім.
  • Школа І-ІІ ст.[16] (215 учнівських місць).
  • Амбулаторія.
  • Стадіон[17]
  • 510 дворів, 1710 мешканців.
  • Церква.[18]

Вулиці ред.

У селі є вулиці[19]:

  • Богдана Хмельницького
  • Василя Стефаника
  • Василя Стуса
  • Відродження
  • Гайдамацька
  • Володимира Івасюка (колишня Гастелло)[20]
  • Гетьманська
  • Гончара
  • Довбуша
  • Зарічна
  • Затишна
  • Зелена
  • Івана Богуна
  • Івана Котляревського
  • Івана Франка
  • Козацька
  • Космонавтів
  • Лесі Українки
  • Лугова
  • Марка Черемшини
  • Мирного
  • Михайла Грушевського
  • Романа Шухевича (колишня Мічуріна)
  • Молодіжна
  • Набережна
  • Незалежності
  • Нова
  • Польова
  • Сагайдачного
  • Садова
  • Мар’яна Бігуна (колишня Севастопольська)[21]
  • Січових Стрільців
  • Степана Бандери
  • Тараса Шевченка
  • Чорновола

Примітки ред.

  1. Нормативно-правові акти з питань адміністративно-територіального устрою України. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 28 жовтня 2019. 
  2. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.157, № 1801 [Архівовано 26 грудня 2015 у Wayback Machine.] (лат.)
  3. М. Грушевський. Жерела до істориї України-Руси, т. І [Архівовано 11 липня 2021 у Wayback Machine.] — Львів, НТШ, 1895. — с. 72.
  4. Жерела до істориї України-Руси, т. IV, стор. 237 — Львів, НТШ, 1895. — 412 с.
  5. Василь Говгера. Організаційна структура Львівської епархії XVIII ст. (1700—1772). — с. 695, 1076. Архів оригіналу за 10 березня 2018. Процитовано 11 березня 2018. 
  6. Географічний словник Королівства Польського, 1881, т. II, стор. 109. Архів оригіналу за 3 листопада 2013. Процитовано 28 листопада 2014. 
  7. Studzianka (7) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 496. (пол.)
  8. Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів. — «Вікна», 2017.11.20. Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 1 вересня 2019. 
  9. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 33.
  10. Наталія Мельник. Арештовані і розстріляні. Невідомі сторінки ОУН на Калущині. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 15 березня 2021. 
  11. Наталія Мельник. Правнук дізнався історію прадіда Михайла Вошки через 80 років
  12. УПА в світлі документів з боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу 1942—1950 рр. Т. 2 (Бойові дії УПА). — 1960. — С. 41. Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 12 грудня 2019. 
  13. З історії Студінки: Їх останніми словами були «Слава Україні!». Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 27 жовтня 2015. 
  14. До якого берега «пришвартується» Студінська сільська рада?. Архів оригіналу за 13 лютого 2018. Процитовано 12 лютого 2018. 
  15. Захисника України Мар'яна Бігуна поховали у рідній Студінці
  16. Калуська районна державна адміністрація/Відділ освіти. Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 2 грудня 2014. 
  17. Елементи для занять воркаутом та роздягальні облаштують на стадіоні у Студінці. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 28 жовтня 2017. 
  18. У Студінці краєзнавці віднайшли два дзвони, вироблені у Калуші. ФОТО+ВІДЕО. — «Вікна», 2018.06.17. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 18 червня 2018. 
  19. Довідник геонімів району // Інформаційний портал Калуського району. Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 26 червня 2012. 
  20. У селах Калуської громади деколонізували назви 13 вулиць
  21. На Калущині відкриють меморіальну дошку полеглому на війні Мар'яну Бігуну