Стрілиця (рослина)
Стріли́ця або стрілоли́ст (Sagittaria) — рід водних багатолітніх рослин родини частухових. Включає приблизно 39 видів, що ростуть в помірних і тропічних регіонах, переважно в Північній і Південній Америках, однак кілька в Азії, Європі й Африці[1].
| Стрілиця | |
|---|---|
| |
| Стрілиця звичайна (S. sagittifolia) | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Частухоцвіті (Alismatales) |
| Родина: | Частухові (Alismataceae) |
| Рід: | Стрілиця (Sagittaria) L. |
| Види | |
|
≈ 39, див. текст | |
 Вікісховище: Sagittaria
| |
Опис ред.
Стрілиця (стрілолист) — багатолітні трав'янисті рослини, які повністю ростуть у воді або частково в неї занурені (гідрофіти за життєвою формою).
З короткого товстого кореневища з бульбоносними пагонами виходить тригранне стебло. Воно досягає від 20 до 110 см завдовжки, але при цьому знаходиться під водою і сповнене повітряноносною тканиною (аеренхімою).
Для стрілиці характерне явище гетерофілії: листя має різну форму. Підводне листя простої подовженої форми, частіше схоже на тонкі нитки (стрічкоподібне) до 1,2 м завдовжки. Плавуче листя — еліптичне. Надводне листя формою нагадує стрілу, від якого походить назва роду, зазвичай досягає довжини 25 — 30 см.
Квітки переважно одностатеві, зібрані в китицеподібні суцвіття по 3, в діаметрі від 1,2 до 5 см, мають зелену 3-членну чашечку і 3 білі з рожевою підставою пелюстки. Нижні дві мутовки з маточкових квіток, інші, — з тичинкових, квітконоси маточкових квіток коротші. Квітне з середини червня до кінця серпня.
Плід — крилата сім'янка з носиком, плаває на поверхні води.
Поширення, види і використання ред.
Всього налічується бл. 35 видів стрілиці, поширених переважно в Америці (більшість), також у Європі та Азії. Зростає, в основному, по берегах різних водоймищ, у стоячих і повільно текучих водах, по заболочених луках; віддає перевагу глеєвим ґрунтам і свіжим торф'яникам.
В Україні поширений єдиний вид — стрілиця звичайна (Sagittaria sagittifolia); за іншими даними росте ще один вид — стрілиця трилиста Sagittaria trifolia[2].
- Види
- Sagittaria aginashi Makino
- Sagittaria ambigua J.G. Sm.
.jpg)
- Sagittaria australis (J.G. Sm.) Small
- Sagittaria brevirostra Mackenzie & Bush
- Sagittaria calycina Engelm.
- Sagittaria cristata Engelm.
- Sagittaria cuneata Sheldon
- Sagittaria demersa J.G. Sm.
- Sagittaria engelmanniana J.G. Sm.
- Sagittaria fasciculata E.O. Beal
- Sagittaria filiformis J.G. Sm.
- Sagittaria graminea Michx. — Стрілиця злакоподібна
- Sagittaria guayanensis Kunth
- Sagittaria intermedia Micheli
- Sagittaria isoetiformis J.G. Sm.
- Sagittaria kurziana Glück
- Sagittaria lancifolia L. — Стрілиця ланцетолиста
- Sagittaria latifolia Willd.;— Стрілиця широколиста
- Sagittaria longiloba Engelm. ex J.G. Sm.
- Sagittaria montevidensis Cham. & Schlecht.
- Sagittaria natans Pall. — Стрілиця плавуча
- Sagittaria papillosa Buch.
- Sagittaria platyphylla (Engelm.) J.G.Sm.;— Стрілиця низька
- Sagittaria rigida Pursh
- Sagittaria sagittifolia L. — Стрілиця звичайна
- Sagittaria sanfordii Greene
- Sagittaria secundifolia Kral
- Sagittaria spongiosus
- Sagittaria subulata (L.) Buch. — Стрілиця шилоподібна
- Sagittaria teres S. Wats.
- Sagittaria trifolia L.;— Стрілиця трилиста
Бульбоподібні потовщення кореневища стрілиці є поживою для водоплавних птахів.
В Китаї та Японії стрілицю культивують для одержання крохмалю з кореневищ.
Примітки ред.
- ↑ Sagittaria Ruppius ex L.. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 7 вересня 2019. Процитовано 14.05.2021.
- ↑ Sagittaria trifolia L.. Euro+Med Plantbase. Botanic Garden and Botanical Museum Berlin-Dahlem. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 14.05.2021.
Джерела ред.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 11. кн.1., стор. 24
- Стрілиця // Садові декоративні рослини / О. М. Олєйнікова. — Харків : Веста, 2010. — С. 138. — ISBN 978-966-08-4940-2.
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стрілиця (рослина)
