Стрілиця трилиста
Стріли́ця трили́ста[1] (Sagittaria trifolia) — вид рослин із родини частухових (Alismataceae), що зростає в Євразії від України до Японії та Індонезії.
| Стрілиця трилиста | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Частухоцвіті (Alismatales) |
| Родина: | Частухові (Alismataceae) |
| Рід: | Стрілиця (Sagittaria) |
| Вид: | Стрілиця трилиста (S. trifolia)
|
| Біноміальна назва | |
| Sagittaria trifolia L., 1753
| |
Опис ред.
Це водна багаторічна гола трава з товстими столонами з бульбами на кінчиках. Листки здебільшого надводні; пластинки яйцеподібні або лінійно-ланцетні, верхівка від загостреної до округлої, бічні частки часто довші за середню, трикутні або лінійно-ланцетні, різко гострі; ніжка листка 60–75 см, трикутна. Суцвіття 30–50 см завдовжки, китицеподібне, містить від (2)3 до багато (2)3(5)-квіткових кілець, нижні 1–3 кілець зазвичай розгалужені. Квітки одностатеві (жіночі квітки в нижніх кільцях і на коротких квітконіжках, чоловічі квітки на довгих квітконіжках), 1–2 см у поперечнику, білі; приквітки трикутно-яйцеподібні, 8–10 × 3–4 мм, гостро-загострені. Тичинки численні; пиляки жовті. Плодові голови ± кулясті, діаметром ≈ 1 см; сім'янки трикутно-яйцюватої форми, з бічно зігнутим дзьобом, крила від округло-зубчастих до цілих. 2n = 22. Період цвітіння: квітень — листопад[2][3].
Поширення ред.
Зростає в Євразії від України до Японії та Індонезії[4][5][6][7]. Населяє ставки, озера, болота, рисові поля, канали[2].
В Україні населяє береги водойм — заплави річок: Дунаю, Дністра, П. Бугу та Дніпра — досить рідко[8].
Використання ред.
Ця рослина має лікувальні властивості як сечогінний, антискорбутичний засіб і використовувалася для лікування шкірних проблем[9]. S. trifolia культивується як харчова культура в деяких районах Азії. Бульби мають високий вміст крохмалю і дуже поживні.
Синоніми ред.
- Sagittaria chinensis Sims
- Sagittaria doniana Sweet
- Sagittaria hirundinacea Blume
- Sagittaria japonica H.Vilm.
- Sagittaria leucopetala (Miq.) Bergmans
- Sagittaria macrophylla Bunge
- Sagittaria obtusa Thunb.
- Sagittaria sagittata Thunb.
- Sagittaria sagittifolia var. edulis Siebold ex Miq.
- Sagittaria sagittifolia var. leucopetala Miq.
- Sagittaria sagittifolia subsp. leucopetala (Miq.) Hartog
- Sagittaria sinensis Sims
- Sagittaria trifolia subsp. leucopetala (Miq.) Q.F.Wang
- Sagittaria trifolia var. longiloba (Turcz.) Kitag.
Галерея ред.
-
Sagittaria trifolia var. edulis -
„Бульби“
Примітки ред.
- ↑ Sagittaria trifolia // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б Euphorbia trifolia. Flora of China. efloras.org. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 21.09.2021. (англ.)
- ↑ Euphorbia trifolia. Flora of Pakistan. efloras.org. Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 21.09.2021. (англ.)
- ↑ Sagittaria trifolia. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 21.09.2021. (англ.)
- ↑ Sagittaria trifolia. GRIN. Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 21.09.2021. (англ.)
- ↑ Sagittaria trifolia. Catalogue of Life. Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 21.09.2021. (англ.)
- ↑ Sagittaria trifolia. EuroPlusMed. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 21.09.2021. (англ.)
- ↑ Мойсієнко Іван Іванович. Флора північного Причорномор'я. — Київ : Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук, 2011. — С. 14.
- ↑ Zhuang X. (2011). Sagittaria trifolia. The IUCN. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 21.09.2021.
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |