Струтинський
сторінка значень у проєкті Вікімедіа
| Ця сторінка або розділ перелічує людей із прізвищем Струтинський. Якщо внутрішнє посилання, що повинно вказувати на окрему особу, привело вас сюди, будь ласка, поверніться та виправте це посилання, додавши до нього особове ім'я людини. |
Струтинський — українське прізвище. Жіночий варіант — Струтинська.
- Струтинський Антін (1832—1907) — галицький громадський діяч, католицький священик.
- Струтинський Богдан (1970) — український театральний режисер, директор і художній керівник Київського національного академічного театру оперети.
- Струтинській Валентин Григорович — український перекладач зі слов'янських мов.
- Струтинський Василь — шляхтич, вбитий в Галичині під час повстання 1648 року[1]
- Струтинський Василь Миколайович (1946—2003) — український дитячий письменник, журналіст.
- Струтинський Вілен Митрофанович — фізик-теоретик, член-кореспондент АН УРСР.
- Струтинський Лукаш Берлич — городельський староста, дідич м. Липовець.[2]
- Струтинський Микола (1898—1943) — суспільно-політ. діяч, адвокат у Буському (Галичина) і Грубешеві (Холмщина).
- Струтинський Микола Володимирович (1920—2003) — радянський письменник.
- Струтинський Михайло (1888—1941) — український громадсько-політичний діяч та журналіст.
- Струтинський Роман Йосипович (1949) — український громадсько-політичний діяч
- Струтинський Сергій Йосипович (1876—1962) — робітник заводу «Арсенал», революціонер.
- Струтинський Тарас Йосипович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Юліуш Струтинський — письменник
Жінки
ред.- Валентина Струтинська — капітан Збройних сил України, учасниця російсько-української війни, відзначилася під час російського вторгнення в Україну в 2022 році.
- Ґамбаль Марія (до шлюбу Струтинська)— українська журналістка, громадська діячка, діаспорянка у США.
Примітки
ред.- ↑ Крип'якевич І. П. Богдан Хмельницький (видання друге, виправлене і доповнене). — Львів : «Світ», 1990. — С. 126.
- ↑ Lipowiec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 287. (пол.) — S. 287.