Городло[2][3] (пол. Horodło) — село в Польщі, у гміні Городло Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 1035 осіб (2011[1]). Колишнє місто, що належало до Червенських городів. Було центром Городельського повіту.

Село
Городло
пол. Horodło
Колишня церква, нині римо-католицький костел
Герб
Герб

Координати 50°52′59″ пн. ш. 24°01′59″ сх. д. / 50.88333000002777595° пн. ш. 24.03333000002777808° сх. д. / 50.88333000002777595; 24.03333000002777808Координати: 50°52′59″ пн. ш. 24°01′59″ сх. д. / 50.88333000002777595° пн. ш. 24.03333000002777808° сх. д. / 50.88333000002777595; 24.03333000002777808

Країна Польща
Воєводство Люблінське воєводство
Повіт Грубешівський повіт
Гміна Городло
Водойма Західний Буг
Населення 1035 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 84
Поштовий індекс 22-523
Автомобільний код LHR
SIMC 0888787
GeoNames 770996
OSM r2958147  ·R
Городло. Карта розташування: Польща
Городло
Городло
Городло (Польща)
Городло. Карта розташування: Люблінське воєводство
Городло
Городло
Городло (Люблінське воєводство)
Мапа

Історія

ред.
 
Книга братства при церкві Св. Параскеви в Городлі на Холмщині. 1765 рік.
 
Городло на адміністративній мапі-схемі
 
Городло на мапі Королівства Галичини та Володимирії у 1777—1782 роках

Уперше Городло згадують у 1287 році, коли руський князь Володимир Василькович заповів своїй дружині «село своє Городло разом з людьми та митом»[4].

Князь Любарт-Дмитро за угодою з польським королем Казимиром ІІІ відступив Городельський повіт Королівству польському в 1366 році. Ймовірно, невдовзі після цього Городельський повіт, який перебував у складі Белзької землі, набув ленним правом князь Юрій Наримунтович. У 1388 році король Владислав II Ягайло надав Земовитові IV Белзьку землю як посаг дружини — своєї сестри Олександри.

Відоме, зокрема, тим, що 2 жовтня 1413 тут уклали Городельську унію. 25 червня князь Свидригайло писав у листі до німців, що поляки під час нападу на його володіння спалили, зокрема, Городло.[5]

Адміністративно тривалий час входило до складу Белзького воєводства. Було центром Городельського повіту.

У місті діяв ґродський суд.[6] 1525 року вперше згадується православна церква в Городлі[2].

У місті брали мито з купців, які прямували з Торуня до Володимира (чи Львова) — 5 грошів від коня.[7] Люстрація 1566 року: у місті 7 «крамарів» («самі жидівські»).[8] Інша (чи та сама) люстрація подає, що у місті були 9 майстрів, 4 шевці, 7 різників, 7 єврейських крамниць.[9]

Місто було центром гродового Городельського староства.

У міжвоєнні 1918—1939 роки польська влада в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші перетворила православну церкву святого Миколая на римо-католицький костел, а в липні-серпні 1938 року знищила православну церкву Воскресіння[2].

У 1943 році в селі проживало 550 українців і 1432 поляки[3]. 1944 року польські шовіністи вбили в селі 5 українців[10]. У червні та липні 1947 року польська влада виселила з Городла 89 українців[3].

Населення

ред.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][11]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 493 113 319 61
Жінки 542 91 284 167
Разом 1035 204 603 228

Пам'ятки

ред.
  • церква (нині — костел святого Миколая та Воздвиження Чесного Хреста)
  • костел святого Яцека

Відомі люди

ред.

Народилися

ред.

Володарі

ред.

Городельські старости

ред.

Див. Категорія:Городельські старости

Примітки

ред.
  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. а б в Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 139.
  3. а б в Богдан Гук. Horodło. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. (пол.)
  4. Парнікоза, Іван (21.06.17). Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм. http://h.ua (українська) . http://h.ua. Архів оригіналу за 16 червня 2017. Процитовано 21.06.17.
  5. Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. V. — С. 195.
  6. Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. V. — С. 317.
  7. Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. VI. — С. 33.
  8. Там само. — С. 107.
  9. Там само. — С. 136.
  10. Карта вбивств українців польськими партизанськими відділами на Холмщині (1942–1944 роки). Наше слово. 2 жовтня 2014. Процитовано 26 грудня 2022.
  11. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  12. Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … [Архівовано 9 липня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — t. 2. — 761 s. — S. 361. (пол.)
  13. Lipowiec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 287. (пол.) — S. 287.

Джерела

ред.

Посилання

ред.