Струтинська Валентина Валеріївна
Валентина Валеріївна Струтинська — капітан Збройних сил України, учасниця російсько-української війни, що відзначилася під час російського вторгнення в Україну в 2022 році.
| Валентина Струтинська Струтинська Валентина Валеріївна | ||
|---|---|---|
 Капітан | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
23 грудня 1990 (33 роки) Ізяслав, Хмельницька область, Українська РСР, СРСР[1][2] | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Національність | українка | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ |
 Морська піхота | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна / Битва за Маріуполь | |
| Нагороди та відзнаки | ||
 | ||
Військова служба ред.
Валентина Струтинська проходить військову службу на посаді начальника групи цивільно-військового співробітництва 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського. Вона учасниця війни на сході України. Зокрема, її військова форма разом із світлинами та прапорами України та 36-ї окремої бригади морської піхоти демонструвалися на виставці «Морська піхота України». Вона проходила у виставковій залі Миколаївського міського палацу культури і мистецтва з 17 листопада по 1 грудня 2021 року. Крім цієї офіцерка взяла участь на початку березня 2020 року у відкритті виставки «Блокпост пам'яті» у Миколаївському обласному центрі туризму та фотовиставка «Миколаїв: жіночий портрет», представленої миколаївським фотохудожником В'ячеславом Нєкрасовим.[3][4][5][6].
Під час російського вторгнення в Україну у 2022 році брала участь в обороні Маріуполя. Разом із іншими оборонцями Маріуполя перебувала в російському полоні та була звільнена 21 вересня 2022 року під час обміну 215 українських захисників.[7]
Нагороди ред.
- орден «За мужність» II ступеня (14.10.2022) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, незламність духу і вірність військовій присязі[8].
- орден За мужність III ступеня (14.04.2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[9].
Примітки ред.
- ↑ а б Ізяславчанку повернули з полону, а її чоловіка — ні — 2022.
- ↑ а б Ізяславчанка вирвалася з «пекла», а її чоловік ні: офіцер Валентина Ступицька перебувала в російському полоні майже 6 місяців — 2022.
- ↑ Савицька, Марія (4 березня 2020). У Миколаєві відкрилась виставка “Блокпост пам’яті”. Суспільне Новини (укр.). Процитовано 15 травня 2022.
- ↑ Лазарєв, Володимир (26 вересня 2021). У Миколаєві презентували виставку фотопортретів жінок-військовослужбовців морської піхоти. Арміяінформ (укр.). Процитовано 15 травня 2022.
- ↑ КЮМ: новорічні подарунки бійцям 36-ї окремої бригади морської піхоти (укр.). 30 грудня 2020. Процитовано 15 травня 2022.
- ↑ Горбатенко, Ігор; Гресь, Олександр (17 листопада 2021). Виставку, присвячену морській піхоті, відкрили у Миколаєві. Суспільне Новини (укр.). Процитовано 15 травня 2022.
- ↑ Повний список 215 захисників України, звільнених за обміном. Новинарня. 22 вересня 2022. Процитовано 22 вересня 2022.
- ↑ Указ Президента України від 14 жовтня 2022 року № 711/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Президент підписав чергові укази про нагородження військових. Новинарня (укр.). 17 квітня 2022. Процитовано 15 травня 2022.
Джерела ред.
- Указ Президента України від 14 квітня 2022 року № 240/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |