Вікіпедія

Струтинська Марія Василівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гринчик-Струтинська Наталія Іванівна.

Марія Василівна Струтинська (дошлюбне Навроцька; 9 вересня 1897 — 6 травня 1984, Філадельфія) — українська письменниця, громадська діячка, співзасновниця Союзу українок, редакторка, журналістка. Учасниця Об'єднання українських письменників «Слово». Літературний псевдонім — Віра Марська, М. Терен, криптоніми — М. С-ка, М. С.

Марія Струтинська
Ім'я при народженні Марія Навроцька
Псевдонім Віра Марська, М. Терен
Народилася 9 вересня 1897(1897-09-09)
Долина, Долинський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Померла 6 травня 1984(1984-05-06) (86 років)
Поховання Український цвинтар святої Марії, Фокс Чейз
Діяльність журналістка
У шлюбі з Струтинський Михайло

Життєпис ред.

Народилася в місті Долина теперішнього Калуського району Івано-Франківської області, у родині священника Василя Навроцького. Після закінчення учительської семінарії в Станиславові навчалася в Українському таємному університеті у Львові, працювала народною вчителькою.

У серпні 1919 року разом із Блянкою Баран та Іванною Одриною організували зустріч жінок Наддніпрянщини та Галичини. Сходини провели у Кам'янці-Подільському, де і проголосили заснування «Союзу українок»[1].

У 1922 році одружилася із Михайлом Струтинським, українським громадсько-політичним діячем, журналістом, літературним критиком. Чоловік загинув у радянській в'язниці, разом із іншими в'язнями, яких більшовики при відступі в червні 1941 року, розстріляли.

У 1920-1930-х рр. При Головному виділі «Союзу українок» була створена просвітно-шкільна секція, яку очолила у 1922 році Марія Струтинська. Вона висунула на перший план у діяльночті секції проблему боротьби з неграмотністю. Цій темі присвячена низка її статей, які з'явилися друком у 1924 році.

У 1929 році «господарська» референтка Головного виділу «Союзу українок» Марія Струтинська розробила «План навчання 3-місячного курсу сільських господинь в Коршеві біля Коломиї» та «Інструкцію» щодо організації чотиримісячних куховарських курсів для селянок.

З молодих років включилася у громадсько-культурне життя, зокрема стала організаторкою жіночого руху, виступала зі статтями на сторінках журналів. Письменниця і журналістка, діячка Союзу Українок і редакторка його органу «Українка» (1937 — 39), співредакторка журналу «Наші Дні» (1941—1944). У 1940 році працювала в літературному музеї Івана Франка. В роки німецької окупації працювала в газеті «Щоденні вісті». Друкувала свої статті на сторінках журналів «Жіноча доля», «Українка», «Жінка».

Наприкінці війни виїхала до Австрії, з 1949 жила у Філадельфії, США. Була літературною редакторкою мистецького журналу «Нотатки з мистецтва» і співпрацювала з українськими газетами в Америці.

Марія Струтинська відома також як перекладачка, вільно володіла англійською, німецькою, французькою, латинською. В її перекладі вийшли твори Ромена Роллана, повість «Тітка Америка» Марії Галун-Блак, комедії французьких авторів Панаїт Істраті та О'Флягері.

Померла 6 травня 1984 р. у Філадельфії, де й похована на українському католицькому цвинтарі Фокс Чейз.

Творчість ред.

Авторка повісті «Буря над Львовом» (1944—1952), п'єс «Який чистий сніг», «Американка» (1973), збірки оповідань «Помилка д-ра Варецького» (1964); спогадів «Далеке зблизька» (1975). Нариси, оповідання, спогади, літературні есеї, друковані в газетах і журналах у США.

Окремі видання:
  • Марська В. Буря над Львовом: Повість. Ч. 1. — Філадельфія: Київ, 1952. — 212 с.
  • Струтинська М. Американка: П'єса для молоді. — Філадельфія, 1973. — 30 с.
  • Струтинська М. Буря над Львовом: Повість. — Філадельфія: Київ, 1952. — 212 с.
  • Струтинська М. Година в парку // Слово. Збірник 2. — Нью-Йорк, 1964. — С. 93-96.
  • Струтинська М. Далеке зблизька. — Вінніпег: Тризуб, 1975.– 247 с.
  • Струтинська М. Літературно-мистецький Львів крізь призму журналу «Наші дні» // Сучасність. — 1961. — № 10. — С. 37-45.
  • Струтинська М. Помилка доктора Варецького: Оповідання. –Буенос-Айрес: Вид-во Ю. Середяка, 1963. — 144 с.

Примітки ред.

  1. ↑ Шевелєва, Мар'яна (9 вересня 2021). Марія Струтинська. Подвижницька праця інтелігентних жінок. Український інтерес. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.

Джерела та література ред.

  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
  • Віра Марська БУРЯ НАД ЛЬВОВОМ // Літопис Червоної Калини. — № 16-18 (82-84); Скрипторій історичної прози. — Львів, 1998. — Т. IX.
  • Біляїв В. «На неокраянім крилі…» — Донецьк : Східний видавничий дім, 2003. — 348 с.
  • Погребенник Ф. Марія Струтинська // З Україною в серці: Нариси-дослідження про творчість письменників-прикарпатців у діаспорі. — К., 1995. — С. 31—32.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк : Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
  • Марія Струтинська (Навроцька) // Стрийщина: іст.-мемуар. зб. — Нью-Йорк, 1990. — Т. 2. — С. 147.
  • Марія Струтинська // Нагачевська З. Педагогічна думка і просвітництво в жіночому русі Західної України (друга половина XIX ст. — 1939 р.) / Зіновія Нагачевська. — Івано-Франківськ, 2007. — С. 333—334 ; С. 344 ; С. 347 ; С. 365 ; С. 396—397 ; С. 501 ; С. 516 ; С. 719—720.
  • Струтинська Марія (Навроцька) // Ярич І. 1000-ліття в обличчях / Іван Ярич. — Івано-Франківськ, 2003. — С. 233.
  • Струтинська Марія // Полєк В. Відомі педагоги Прикарпаття: біогр. довід. / Володимир Полєк, Дмитро Дзвінчук, Юрій Угорчак. — Івано-Франківськ, 1999. — Т. 2. — С. 191—192.
  • Нагробок на могилі письменниці М. Струтинської [Архівовано 20 жовтня 2021 у Wayback Machine.] [Електрон. ресурс] // Свобода = Svoboda. — 1986. — 9 верес. — С. 4. — Режим доступа : http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1986/Svoboda-1986-171.pdf
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Струтинська_Марія_Василівна&oldid=40490355