Стрельников Володимир Володимирович
Володимир Володимирович Стрельников (27 квітня 1911, Тула — 27 жовтня 1981, Одеса) — український радянський живописець і педагог; член Спілки радянських художників України з 1953 року[1].
Стрельников Володимир Володимирович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 27 квітня 1911 Тула, Російська імперія | |||
Смерть | 27 жовтня 1981 (70 років) | |||
Одеса, Українська РСР, СРСР | ||||
Поховання | Одеса | |||
Країна | Російська імперія Російська СФРР СРСР | |||
Жанр | пейзаж, натюрморт і портрет | |||
Навчання | Одеське художнє училище (1936) | |||
Діяльність | художник, педагог | |||
Вчитель | Кишинівський Соломон Якович, Фраєрман Теофіл Борисович, Волокидін Павло Гаврилович і Крайнєв Данило Карпович | |||
Працівник | Одеське художнє училище | |||
Член | Спілка радянських художників України | |||
| ||||
Біографія
ред.Народився 27 квітня 1911 року в місті Тулі (нині Росія). Росіянин. Протягом 1930—1936 років навчався в Одеському художньому училищі у Теофіла Фраєрмана, Павла Волокидіна, Данила Крайнєва. Відвідував студію Соломона Кишинівського. Викладав в Одеському художньому училищі[1]. Брав участь у німецько-радянській війні.
Мешкав в Одесі в будинку на вулиці Карла Маркса, № 25, квартира, № 26. Помер в Одесі 27 жовтня 1981 року. Похований в Одесі[1].
Творчість
ред.Працював в галузі станкового живопису, створював натюрморти, пейзажі, портрети[1]. Серед робіт:
- цикл пейзажів Одеси (1939—1940);
- цикл пейзажів Херсона (1939—1940);
- «Одеський порт» (1950);
- «Перемога при Синопі» (1954);
- «Човни» (1954);
- «Мужність» (1961);
- «На тренуванні» (1967);
- «Жіночий портрет» (1971).
Брав участь у республіканських виставках з 1957 року, всесоюзних — з 1954 року.
Примітки
ред.- ↑ а б в г Владимир Владимирович Стрельников / geni.com. (рос.)
Література
ред.- Стрельников Володимир Володимирович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 446.;
- Стрельников Володимир Володимирович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.