Відкрити головне меню

Стратіївка

село в Чечельницькому районі Вінницької області України

Стра́тіївка — село Чечельницького району Вінницької області.

село Стратіївка
Stratiivka.jpg
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район/міськрада Чечельницький район
Рада/громада Стратіївська сільська рада
Код КОАТУУ 0525085300
Облікова картка Стратіївка 
Основні дані
Засноване не пізніше 1734
Населення 1403
Площа 4,2 км²
Густота населення 334,050 осіб/км²
Поштовий індекс 24831
Телефонний код +380 4351
День села 28 серпня
Географічні дані
Географічні координати 48°08′42″ пн. ш. 29°25′33″ сх. д. / 48.14500° пн. ш. 29.42583° сх. д. / 48.14500; 29.42583Координати: 48°08′42″ пн. ш. 29°25′33″ сх. д. / 48.14500° пн. ш. 29.42583° сх. д. / 48.14500; 29.42583
Водойми р. Мала Савранка
Місцева влада
Адреса ради 24831, Вінницька обл., Чечельницький р-н, с. Стратіївка, вул. Мазурівка, 2
Карта
Стратіївка. Карта розташування: Україна
Стратіївка
Стратіївка
Стратіївка. Карта розташування: Вінницька область
Стратіївка
Стратіївка
Мапа

Стратіївка у Вікісховищі?

Історія селаРедагувати

Вперше село під сучасною назвою згадано в протоколі допиту гайдамаки Василя Тумки, який був у загоні отамана Сави Чалого та брав участь у нападі на Могилів (складено у Київській губернській канцелярії 1735 року, описано події 1734 року)[1]
(однією з перших згадок можна вважати карту де Боплана 1648 року — на ній село позначено як Sawran.y.R.[2]).
У 1766 році парафіяльний список місцевої церкви включав 209 дворів та 889 душ.[3]
За часів Російської імперії село Стратіївка (Ковалівка) входило до складу Демівської волості Ольгопільського повіту Подільської губернії.[4]

Коштом селян була збудована дерев'яна Свято-Успенська церква.

Також в селі була церковно-парафіяльна школа та 2 парових млини[5].

В селі у 1996 році було відкрито римо - католицький костел, силами парафіян та Чечельницьких епископів.

СьогоденняРедагувати

Нині в селі діє комунальний заклад «Стратіївський навчально-виховний комплекс І-ІІІ ступенів»[6].

Голова села станом на 2016 рік є Люлько Олег Миколайович, завдяки його старанням було відремонтовано частину дороги з Ольгополя до Стратіївки, також по усіх вулицях увімкнено зовнішнє освітлення, відремонтована центральна вулиця села.

Щороку 28 серпня проводить святкування дня села, всі жителі беруть активну участь у підготовці та проведені свята.

Знані уродженціРедагувати

У селі народився Герой Соціалістичної Праці, генерал армії С. К. Цвігун.

Особливо багато спогадів односельці пов'язують із поміщиком Гіжицьким. На початку XX століття Гіжицький належав до числа найбагатших землевласників Поділля. Тільки у селі Стратіївка йому належало 2318,98 десятин землі. Із спогадів односельців, Гіжицький мав у селі прекрасний палац з господарським двором і підземними ходами, які з'єднували його будинок із храмом. Гіжицький розводив породистих рисаків, мав велику конюшню, яка зберігається до нашого часу. Біля будинку був великий парк із фонтанами. Басейн від фонтану знаходиться на території сучасної школи. Селяни страждали від малоземелля і тому не могли платити великих податків, але Гіжицький був людиною доброю. Згадують односельці, що за день панщини заробляли у пана стільки, що можна було купити нову тернову хустину. У пана була дружина, німка, красуня, із дуже великим смаком. Саме їй належало упорядкування садиби. Мав пан трьох дітей: дві дочки Єлену і Марію й сина Алика. Щедрий батько подарував двом донькам землі, назви яких збереглися до нашого часу. Поля в сторону Анютино називаються Єленовкою, а поля в сторону Ольгополя називаються Марусівкою.

Під час революційних подій палац Гіжицького було зруйновано, храм спалено. Сім'я Гіжицького зникла. А влада на селі перейшла до рук більшовиків, сталося це у 1920 році.

ПриміткиРедагувати

  1. Центральний державний історичний архів України, м.Київ, ф. 59, оп. 1, спр. 429, арк. 98, 111—117
  2. Мабуть з тих пір і пішла плутанина — правий (менший) рукав позначали як основне русло Саврані (Савранки), — нині ця річка зветься Мала Савранка.
  3. Державний архів міста Києва, ф. 312, оп. 1, спр. 27, арк. 50—55
  4. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.) — с. 275–276
  5. Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона
  6. Стратіївський навчально-виховний комплекс

ПосиланняРедагувати