Стратоніка (дружина Архагата)
Стратоніка (дав.-гр. Στρατoνίκη; народилася 301—298 роки до н. е.) — дружина епістата Лівії Архагата, сина басилевса Сиракуз Агафокла. Відома лише з одного напису. Деякі історики ототожнюють її з однойменною коханкою басилевса Птолемея II. Також існує гіпотеза, що вона дочка басилевса Деметрія I Поліоркета і авторка посвяти на честь басиліси Арсіної.
| Стратоніка | |
|---|---|
| дав.-гр. Στρατονίκη | |
| Знання мов | давньогрецька |
| Рід | Антигоніди (гіпотетично) |
| Батько | Деметрій I (гіпотетично) |
| Мати | Деідамія (гіпотетично) |
| У шлюбі з | Архагат |
Напис з Александрії ред.
Єдине відоме джерело яке вказує на існування Стратоніки, це посвята на білій мармуровій плиті знайденій в Александрії. Вперше про неї згадав у своїй праці антикознавець Алан Роу[en], а опублікована вона була Пітером Фрейзером[en] у 1956 році[1]. Текст напису:
Басилевс Птолемей, син Птолемея і Береніки, врятований Архагат син Агафокла епістат Лівії і його дружина Стратоніка теменосу Серапіса та Ісіди.
Оригінальний текст (д.-гр.)Ὑπὲρ βασιλέως Πτολεμαίου
Σαράπιδι Ἴσιδι τὸ τέμενος[2].
τοῦ Πτολεμαίου καὶ Βερενίκης
Σωτήρων Ἀρχάγαθος Άγαθο
κλέους ὁ ἐπιστάτης τῆς Λιβύ
ης καὶ ἡ γυνὴ νν Στρατονίκη
Пітер Фрейзер датував напис першими роками правління Птолемея II. Він пояснював це відсутністю у тексті згадки про басілісу Арсіною та тим, що Птолемей I та Береніка I не названі богами. Таким чином плита була встановлена до їх обожнення у 280/79 роках[1]. Сам Фрейзер не приділив багато уваги тому, що ім'я дружини зазначено на посвяті. Пізніше науковець Луїджі Моретті[it] зробив зауваження, що це насправді дуже дивно і Стратоніка повинна бути особою дуже високого рангу. У відповідь, Фрейзер навів кілька прикладів коли у посвятах вказували не тільки ім'я дружини, але і дітей. Однак науковець Роджер Багналл[en] зазначив, що всі приклади Фрейзера відносяться до більш пізнього періоду і тільки один з них старіший 150 року до н. е. і датується правлінням Птолемея III[3].
Дочка Деметрія Поліоркета ред.
Луїджі Моретті запропонував сміливу теорію, що дружина Архагата могла бути невідомою до цього дочкою басилевса Деметрія I Поліоркета. У якості доказу, дослідник наводив надпис з римської копії елліністичної статуї басиліси Арсіної невідомого походження. Текст напису:
Моретті ідентифікував басилісу Арсіною, як Арсіною II, дочку Птолемея I й Береніки I. На думку Грейс Макурді[en], Стратоніка з напису, це Стратоніка Сирійська, дочка Деметрія Поліоркета та дружина Селевка I Нікатора й Антіоха I Сотера. А сама статуя була дарунком на весілля Арсіної з Лісімахом. Однак Моретті зазначав, що дуже незвично, для неодруженої на той час дівчини, робити такий дарунок. Тому він запропонував гіпотезу, що це дарунок від іншої дочки Деметрія, невідомої з інших джерел. На думку Моретті, Стратоніка потрапила до Єгипту, коли військо Птолемея I захопило Саламін і взяло в полон матір Деметрія I та його дітей. Однак, Роджер Багналл вказував, що згідно Плутарху Лагід повернув Деметрію I його родичів зі щедрими дарами. На думку Багналла, Стратоніка могла потрапити у Єгипет, коли Деметрій I відправив свого сина Александра та епірського принца Пірра до Єгипту у якості заручників. Ураховуючи, що Александр був сином епірської принцеси Деідамії, Стратоніка також могла бути її дитиною. Згідно підрахункам Багналла, діти Деідамії народилися у проміжку 301—298 років до н. е. Таким чином, Стратоніка була, приблизно, одного віку з Аргахатом[5][6][7].
Сам публікатор, Пітер Фрейзер, скептично ставився до гіпотези Моретті[8]. Схоже про неї висловлювався дослідник Кріс Беннетт, вважаючи гіпотезу дуже хиткою. Натомість, він запропонував версію, що в написі йдеться про Арсіною III та іншу гіпотетичну Стратоніку, дочку македонського басилевса Деметрія II та Стратоніки Македонської. Сама статуя була подарунком з нагоди воцаріння Птолемея IV в 222 році до н. е. На думку Беннетта, хоча про цю Стратоніку не згадується в джерелах, вона цілком могла існувати. Відомо, що у її батька було багато дітей, а ім'я вона могла отримати на честь матері. Також дослідник зазначав, що німецький науковець Вернер Гусс[en] вважав цей надпис фальшивкою[7].
Коханка Птолемея II ред.
Роджер Багнал ототожнив дружину Архагата з однойменною коханкою басилевса Птолемея II. Про неї згадує Афіней у «Бенкетуючих софістах», з посиланням на «Записки» Птолемея VIII, приводячи список коханок Птолемея II. Згідно Афінею, мавзолей Стратоніки знаходився на морському узбережжі поблизу Елевсину, передмістя Александрії[9]. Даніель Огден вважав гіпотезу Багнала непереконливою, так як вона грунтується лише на тому, що ці жінки мали однакове ім'я[10]. Кріс Беннетт, хоча і був згоден з аргументами Огдена, не відкидав повністю ці гіпотезу. На його думку, саме через статус Стратоніки, як коханки володаря, її ім'я і було написане на мармуровій плиті поряд з чоловіком[7].
Те що коханки у списку наведені не по алфавіту[К 1], наштовхнуло дослідника Алана Кемерона[en] на думку, що жінки розташовані хронологічно. Даніель Огден був не згоден з гіпотезою Кемерона. Він вважав що коханки можуть знаходитися у списку безсистемно, а якщо вони і розташовані за якимось критерієм, то це за красою. Бо перша у списку, відома своєю красою, Дідіма[10].
Примітки ред.
- ↑ а б Fraser, 1957, с. 102.
- ↑ Bagnall, 1976, с. 195.
- ↑ Bagnall, 1976, с. 201—202.
- ↑ Bagnall, 1976, с. 202.
- ↑ Плутарх, Деметрій 35—38.
- ↑ Bagnall, 1976, с. 202—203.
- ↑ а б в Bennett, 2011.
- ↑ Bennett, 2010.
- ↑ Афіней, XIII.37.
- ↑ а б Ogden, 2008, с. 360.
Джерела та література ред.
Коментар ред.
- ↑ Дідіма, Білістіха, Агафоклея, Стратоніка, Міртія.
Джерела ред.
- Афіней. Бенкетуючі софісти.
- Плутарх. Деметрій // Порівняльні життєписи.
Література ред.
- Bagnall Roger S. Archagathos Son of Agathocles, Epistates of Libya : [англ.] / herausgegeben vom Zentralinstitut für Alte Geschichte und Archäologie der Akademie der Wissenschaften der DDR. — Philologus. — Berlin : Akademie Verlag, 1976. — Bd. 120. — С. 195—209.
- Chris Bennett. Theoxena : [англ.]. — The Egyptian Royal Genealogy Project[en]. — Tyndale house, 2010. — 20 November.
- Chris Bennett. Stratonice : [англ.]. — The Egyptian Royal Genealogy Project. — Tyndale house, 2011. — 9 January.
- Fraser P. M. Bibliography: Graeco-Roman Egypt Greek Inscriptions (1956) : [англ.]. — The Journal of Egyptian Archaeology. — 1957. — Vol. 43 (December). — С. 101—109. — JSTOR 3855283.
- Daniel Ogden. Bilistiche and the prominence of courtesans in the Ptolemaic tradition // Ptolemy the second Philadelphus and his world : [англ.]. — BRILL, 2008. — ISBN 978-90-04-17089-6.