Деідамія (грецькою Δηιδάμεια; померла 300 р. До н.е.) - принцеса Епіру.

Деідамія I Епірська
Народилася 4 століття до н. е.
Епір[d]
Померла 4 століття до н. е.
Кілікія
Титул королева[d] і принцеса
Рід Еакіди
Батько Еакід Епірський
Мати Фтія Епірська
Брати, сестри  • Пірр Епірський
У шлюбі з Деметрій I Поліоркет
Діти Александр

СімяРедагувати

Деідамія була дочкою Еакіда, царя Епіру та його дружини, цариці Фтії та сестрою царя Пірра.

Деідамія ще дівчинкою була заручена батьком з Александром IV, сином Роксани та Олександра Великого, і супроводжувала його та Олімпію в Македонію де разом з ними попала в облогу у Підні (316 р. до н. Е.).[1]

Після смерті Олександра і Роксани в 309 р. до н.е. вона була одружена з Деметрієм I Поліоркетом, в той час, коли останній намагався встановити свою владу в Греції, і це стало основою союїу з Пірром.[2]

Коли Деметрій вирушив до Азії, щоб підтримати свого батька Антігона проти царів-конфедератів, він покинув Деідамію в Афінах; але після його поразки під Іпсусом (301 р. до н. е.) афіняни відіслали її до Мегари, хоча й продовжували вручати їй царські відзнаки. Невдовзі вона відправилася в Кілікію, щоб приєднатися до Деметрія, який щойно віддав свою дочку Стратоніку за Селевка, але невдовзі захворіла і померла.[3]

З Деметрієм у неї народився син Олександр, який, за словами Плутарха, провів життя в Єгипті (можливо у полоні).

ПосиланняРедагувати

  1. Plutarch, Parallel Lives, "Pyrrhus", 4; Diodorus Siculus, Bibliotheca, xix. 35; Justin, Epitome of Pompeius Trogus, xiv. 6
  2. Plutarch, "Demetrius", 25, "Pyrrhus", 4
  3. Plutarch, "Demetrius", 30, 32