Стецькі (рід)
Сте́цькі (раніше — Олехно́вичі) — руський (український), польський, боярський (шляхетський) рід, що є однією з відгалужених гілок роду Калениковичів. Носії різновиду гербу Радван. Землевласники в Київському, Волинському та Люблінському воєводствах Речі Посполитої. Родове гніздо село Стечанка.
Радван • Radwan | |
---|---|
![]() | |
Деталі | |
Використання | Загалом 519 родів[1] |
Представники
ред.Так звана "Межиріцька гілка", що походить від назви містечка Межиріч, або також "каштелянська".
Ян Стецький, чесник київський.
- Ян Стецький, мечник київський (пом. бл. 1678), у шлюбі з Геленою Іваницькою.
- Казимир-Станіслав Стецький (пом. 1748), сенатор Речі Посполитої, каштелян київський. У шлюбі з Іоанною Насеровською. Другим шлюбом, з хорунжанкою волинською Антонію Коссаковською, донькою Олександра Коссаковського, стольника чернігівського.
- Каєтан Стецький (можливо помер малолітнім).
- Франциск Стецький (можливо помер малолітнім)
- Маріанна Стецька (пом. до 1748), у шлюбі з Антонієм Ожгою, старостою бишівським.
- Кароліна Стецька у шлюбі з Казимиром-Мацеєм Оскеркою, каштеляном мозирським.
- Кристина Стецька у шлюбі з Франциском Загурським, старостою овруцьким.
- Ян-Казимир Стецький (пом. 1820, Межиріч), хорунжий великокоронний. Першим шлюбом, з донькою канцлера Яна Малаховського та Ізабелли Гумецької – Маріанною-Терезою (Маріанною-Юзефою), сини: Ігнатій, Кароль та Йосип. Другим шлюбом з донькою серадзького воєводи Міхала Валевського – Теодорою, від якої мав доньку Дороту. Третім шлюбом, вже під кінець свого життя, з донькою львівського каштеляна Йосипа Попеля – Михайлиною, яка невдовзі його покинула. Дітей від цього шлюбу не було.
- Ігнатій Стецький (нар. 1766)
- Кароль Стецький (пом. до 1811), у шлюбі з донькою Іоахима Морштина та Соломії Велопольської – Маріанною Морштин. Дідич Кустина й Шпанова.
- Олександра Стецька (1795 Межиріч – 16.06.1864, Париж), у шлюбі з Михайлом-Гедеоном кн. Радивилом. Діти: Зигмунд, Кароль, Михайлина.
- Йосип Стецький, маршалок шляхти рівненського повіту.
- Людвиг Стецький (1795 – 1859), учасник Листопадового постання, командир полку Волинських вільних козаків.
- Генріх Стецький (1823—1895)
- Генріх Стецький
- Ядвіга Стецька
- Людвика Стецька
- Людвига Стецька
- Юлія Стецька
- Марія Стецька
- Ганна Стецька
- Вітольд Стецький
- Олександр Стецький
- Генріх Стецький (1823—1895)
- Людвиг Стецький (1795 – 1859), учасник Листопадового постання, командир полку Волинських вільних козаків.
- Дорота Стецька (пом. 23.05.1854 в Парижі), у шлюбі з Юзефом кн. Любомирським.
- Михайло Стецький – 28 січня 1704 року склав угоду в Луцьку з братом Казимиром Стецьким, за якою отримував пожиттєву щорічну платню 300 польських золотих, та відмовлявся на користь Казимира від своїх дідичних володінь.
- Томаш Стецький – У 1722 році розділив дідичні володіння Стечанку, Чабани й Іллінці у воєводстві Київському з Казимиром Стецьким, а також Іванчиці, Княгинин, Серники й Тростянку у воєводстві Волинському.
- Казимир-Станіслав Стецький (пом. 1748), сенатор Речі Посполитої, каштелян київський. У шлюбі з Іоанною Насеровською. Другим шлюбом, з хорунжанкою волинською Антонію Коссаковською, донькою Олександра Коссаковського, стольника чернігівського.
Представники інших гілок
ред.Ян Стецький (пом. до 1834), у шлюбі з N Фаустиною (нар. 1777 – пом. після 1834)
- Томаш Стецький (нар. бл. 1800), у шлюбі з Анелею з Озерув.
- Тадеуш-Єжи Стецький (21.04.1837, Мале Вербче – 14.08.1888, Велика Медведівка), у шлюбі з Марією Немежицькою. Учасник Січневого повстання.
- Вітольд Стецький (нар. 1869).
- Єжи Стецький (пом. до 1888)
- Тадеуш-Єжи Стецький (21.04.1837, Мале Вербче – 14.08.1888, Велика Медведівка), у шлюбі з Марією Немежицькою. Учасник Січневого повстання.
- Августин Стецький (нар. бл. 1800).
- Юзефа Стецька (нар. 1811 – пом. після 1834).
_________________
Станіслав Стецький (1842 – 1889), службовець у добрах козловецьких Костянтина Замойського. У шлюбі зі вчителькою Вандою Ольшанською.
- Ян Стецький (1871 – 1954), політик, посол до Державної Думи, міністр в урядах влади регентської, сенатор Речі Посполитої. У шлюбі (24.06.1900) з Марією Вовк-Ланевською.
Джерела
ред.Polska Akademia Umiejętności. Polski słownik biograficzny. Tom XLIII. Warszawa – Krakow. 2004 – 2005. S. 71 – 73. S. 82 – 86.
Stecki T.J. (1888). «Z boru i stepu. Obrazy i pamiątki.» (polski). Kraków.
- ↑ Герб Радван та список родів // Gajl T., Milewski L. «Herbarz Polski» [Архівовано 19 квітня 2012 у Wayback Machine.] (пол.)