Вікіпедія

Стефано Стураро

італійський футболіст

Стефано Стураро (італ. Stefano Sturaro, нар. 9 березня 1993, Санремо) — італійський футболіст, півзахисник турецького клубу «Фатіх Карагюмрюк». Грав за національну збірну Італії

Ф
Стефано Стураро
Особисті дані
Народження 9 березня 1993(1993-03-09) (31 рік)
  Санремо, Італія
Зріст 181 см
Вага 79 кг
Громадянство  Італія
Позиція опорний півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Туреччина «Фатіх Карагюмрюк»
Юнацькі клуби
2002—2008
2008—2012 		Італія «Санремезе»
Італія «Дженоа»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2013–2015 Італія «Дженоа» 29 (1)
2012–2013 →  Італія «Модена» 8 (0)
2015–2018 Італія «Ювентус» 64 (2)
2018–2019 →  Португалія «Спортінг» 0 (0)
2019–2021 Італія «Дженоа» 27 (3)
2021 →  Італія «Верона» 10 (0)
2021–2023 Італія «Дженоа» 43 (0)
2023– Туреччина «Фатіх Карагюмрюк» 1 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2011 Італія Італія U-18 4 (1)
2011–2012 Італія Італія U-19 6 (0)
2014–2015 Італія Італія U-21 6 (1)
2016 Італія Італія 4 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 27 серпня 2023.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 27 серпня 2023.

Клубна кар'єра

ред.

Стефано Стураро народився в невеликому курортному місті Санремо на півночі Італії. Там само він почав грати у футбол в академії місцевого клубу «Санремезе». У 2008 році Стураро перейшов в академію «Дженоа». Виступаючи прімаверу генуезького клубу, Стефано завоював свій перший трофей, коли в 2010 році його команда стала володарем Суперкубка Італії серед молодіжних команд, обігравши з рахунком 5:0 однолітків із «Мілана»[1]. У тому ж сезоні Стураро був залучений до роботи з основною командою, проте так і не вийшов на поле лише раз потрапивши в заявку на матч.

23 липня 2012 року Стураро відправився в річну оренду в «Модену», яка виступала в Серії B[2]. Виступаючи за «жовто-синіх», Стефано вперше вийшов на поле в офіційному матчі дорослих команд. Це сталося на 72-й хвилині матчу 2 раунду Кубка Італії проти «Зюйдтіроля»[3]. Всього за сезон Стураро провів 8 матчів в чемпіонаті і два в національному кубку.

30 червня 2013 року термін оренди закінчився і Стураро повернувся до Генуї. І вже в першому турі наступного чемпіонату дебютував у Серії А, вийшовши на заміну в матчі проти «Інтернаціонале» за хвилину до закінчення зустрічі[4]. У 26-му турі Стураро забив перший гол у клубній кар'єрі, вразивши на 85-й хвилині ворота «Катаньї»[5][6].

У наступне міжсезоння Стураро був куплений чинним чемпіоном Італії — туринським «Ювентусом»[7]. За домовленістю між клубами, Стураро залишався в оренді в «Дженоа» ще на наступний сезон[8]. Проте вже в наступне трансферне вікно туринці повернули Стураро з оренди[9], а 14 березня він вперше вийшов на поле в футболці «Ювентуса» в матчі Серії А проти «Палермо»[10]. У тому ж сезоні Стефано дебютував у Лізі Чемпіонів, вийшовши на заміну в першому чвертьфінальному матчі проти «Монако»[11]. За підсумками сезону Стураро з туринцями став чемпіоном Італії[12] та володарем Кубка Італії[13]. 8 серпня 2015 року Стураро допоміг своїй команді перемогти «Лаціо» (2:0) в матчі на Суперкубок Італії, здобувши і третій основний італійський трофей. Протягом наступних трьох сезонів у складі «старої сеньйори» незмінно захищав чемпіонський титул, утім сам Стураро стабільним гравцем «основи» не став.

Влітку 2018 року був відданий в оренду до лісабонського «Спортінга». Перебував у лавах португальської команди протягом півроку, жодного разу за цей час не вийшовши, оскільки заліковував травму. Так й не відновившись від травми, у січні 2019 року став гравцем «Дженоа». Повернувся до лав генузької команди на умовах оренди з «Ювентуса», а вже за два тижні було активовано опцію викупу прав на гравця і він уклав з «Дженоа» повноцінний контракт.

Гравцем основного складу генуезців не став, за два з половиною року взяв участь лише у 30 іграх в усіх турнірах. Першу половину 2021 року провів в оренді у «Вероні», після чого повернувся до «Дженоа». Відіграв за генузців щеп два сезони, після чого влітку 2023 року перебрався до Туреччини, уклавши контракт із клубом «Фатіх Карагюмрюк».

Виступи за збірні

ред.

2011 року дебютував у складі юнацької збірної Італії, взяв участь у 10 іграх на юнацькому рівні, відзначившись одним забитим голом.

Протягом 2014—2015 років залучався до складу молодіжної збірної Італії[14]. У її складі був учасником молодіжного Євро-2015, на якому вже в першому матчі проти майбутніх тереможців турніру шведів (1:2) Стураро був вилучений, а потім отримав триматчеву дискваліфікацію і більше на турнірі не зіграв[15], позаяк італійці не змогли вийти з групи. Всього на молодіжному рівні зіграв у 6 офіційних матчах, забив 1 гол.

6 червня 2016 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії, а згодом поїхав з нею на Євро-2016. На континентальній першості взяв участь у двох матчах групового етапу та програному німцям у серії пенальті чвертьфіналі. Після турніру до лав національної команди не викликався.

Статистика виступів

ред.

Статистика клубних виступів

ред.

Станом на 27 серпня 2023 року

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Єврокубки Інше Всього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2012–13   «Модена» B (ІІ) 8 0 КІ 2 0 - - - - - - 10 0
2013–14   «Дженоа» A 16 1 КІ 0 0 - - - - - - 16 1
2014–15 A 13 0 КІ 2 0 - - - - - - 15 0
Усього за «Дженоа» 29 1 2 0 31 1
2014–15   «Ювентус» A 12 1 КІ 1 0 ЛЧ 2 0 СІ - - 15 1
2015–16 A 19 1 КІ 2 0 ЛЧ 6 1 СІ 1 0 28 2
2016–17 A 21 0 КІ 2 0 ЛЧ 4 0 СІ 1 0 28 0
2017–18 A 12 0 КІ 2 0 ЛЧ 5 0 СІ 0 0 19 0
Усього за «Ювентус» 64 2 7 0 17 1 2 0 90 3
2018-січ. 2019   «Спортінг» ПЛ 0 0 КП+TL 0+0 0 ЛЄ 0 0 - - - 0 0
січ.-черв. 2019   «Дженоа» A 5 1 КІ - - - - - - - - 5 1
2019–20 A 16 1 КІ 2 0 - - - - - - 18 1
2020-січ. 2021 A 6 1 КІ 1 0 - - - - - - 7 1
січ.-черв. 2021   «Верона» A 10 0 КІ - - - - - - - - 10 0
2021–22   «Дженоа» A 25 0 КІ 1 0 - - - - - - 26 0
2022–23 B 18 0 КІ 1 0 - - - - - - 19 0
Усього за «Дженоа» 99 4 7 0 - - - - 106 4
серп. 2023–24   «Фатіх Карагюмрюк» СЛ 1 0 КТ - - - - - - - - 1 0
Усього за кар'єру 182 6 16 0 17 1 2 0 217 7

Статистика виступів за збірну

ред.
 Статистика матчів і голів за збірну —   Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
6-6-2016 Верона Італія   2 – 0   Фінляндія товариський матч -   64'
17-6-2016 Тулуза Італія   1 – 0   Швеція ЧЄ 2016 - 1-й етап -   85'
22-6-2016 Лілль Італія   0 – 1   Ірландія ЧЄ 2016 - 1-й етап -
2-7-2016 Бордо Німеччина   1 – 1 д.ч.
(6 - 5 п.п.)		   Італія ЧЄ 2016 - чвертьфінал -   56'
Усього Матчів 4 Голів 0
 Статистика матчів і голів за молодіжну збірну —   Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
4-6-2014 Кастель-ді-Сангро Італія   4 – 0   Чорногорія Товариський матч -   81'
5-9-2014 Пескара Італія   3 – 2   Сербія Кваліфікація молодіжного Євро-2015 -
9-9-2014 Кастель-ді-Сангро Італія   7 – 1   Кіпр Кваліфікація молодіжного Євро-2015 1
27-3-2015 Падерборн Німеччина   2 – 2   Італія Товариський матч -
30-3-2015 Беневенто Італія   0 – 1   Сербія Товариський матч -
18-6-2015 Оломоуць Італія   1 – 2   Швеція Молодіжне Євро-2015 - 1-й етап -   80'
Усього Матчів 6 Голів 1

Досягнення

ред.
«Ювентус»: 2014-15, 2015-16, 2016-17, 2017–18
«Ювентус»: 2014-15, 2015-16, 2016-17, 2017-18
«Ювентус»: 2015

Примітки

ред.
  1. ↑ Supercoppa Primavera (англ.). legaseriea.it. 9 вересня 2010. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 5 травня 2016.
  2. ↑ UFFICIALE: Sturaro e William in prestito al Modena (італ.). PianetaGenoa1893. 23 липня 2012. Архів оригіналу за 22 січня 2015. Процитовано 5 травня 2016.
  3. ↑ Modena FC 1912 - FC Südtirol - Alto Adige (англ.). transfermarkt.com. 11 серпня 2012.
  4. ↑ Inter Milan - Genoa CFC (англ.). transfermarkt.com. 25 серпня 2013.
  5. ↑ Genoa CFC - Calcio Catania (англ.). transfermarkt.com. 2 березня 2014.
  6. ↑ Catania in trouble. Sky Sports. 2 березня 2014.
  7. ↑ Juventus sign Sturaro (англ.). Juventus Official Website. 1 липня 2014.
  8. ↑ «Ювентус» підписав контракт з півзахисником Стураро з «Дженоа». Чемпионат.сом. 1 липня 2014.
  9. ↑ "ЮВЕНТУС" ПОВЕРНУВ СТУРАРО З "ДЖЕНОА". Спорт-Експрес. 2 лютого 2015.
  10. ↑ Palermo 0 - 1 Juventus (англ.). 14 березня 2015. Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 5 травня 2016.
  11. ↑ Дмитро Слотин (14 квітня 2015). Відаль був нещадний. uefa.com.
  12. ↑ «Ювентус» в четвертий раз поспіль став чемпіоном Італії. Газета.Ru. 2 травня 2015.
  13. ↑ «Ювентус» обіграв «Лаціо» у фіналі Кубка Італії. Чемпионат.сом. 21 травня 2015.
  14. ↑ Sturaro, Stefano (Italian) . FIGC. Архів оригіналу за 12 грудня 2013. Процитовано 8 серпня 2015.
  15. ↑ Francesco Oddi (18 червня 2015). Sturaro, che succede? Rosso e k.o., stecca la prova da leader dell'Under 21 (Italian) . La Gazzetta dello Sport. Процитовано 8 серпня 2015.

Посилання

ред.
  Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Стефано_Стураро&oldid=40330565